Рішення № 79501301, 22.01.2019, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/5506/18

Провадження № 2/314/307/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18.01.2019 року м. Вільнянськ

Справа № 314/5506/18;

провадження № 2/314/307/2019;

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кіяшко В.О.,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

учасники справи:

-позивач ОСОБА_1;

-відповідач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення не виплаченої при звільненні заробітної плати і середнього заробітку за затримку з розрахунком,

стислий виклад позицій сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 27.11.2018р. з позовом до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення про стягнення не виплаченої при звільненні заробітної плати і середнього заробітку за затримку з розрахунком. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 20.02.2015 року його було прийнято на роботу до ПАТ «Запоріжжяобленерго» на посаду контролера енергозбуту 2 групи кваліфікації Вільнянського РЕМ. 18.05.2018 року позивач звільнився з роботи за власним бажанням, на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Наразі виплата належних позивачу при звільненні сум так і не відбулася. Відповідно до повідомлення про нараховану суму, належну працівникові при звільненні від 18.05.2018 року № 503 належна виплата становить 40155,84 грн. Таким чином, виплата належних позивачу сум заробітної плати повинна бути здійснена 18.05.2018 року, а отже різниця між цією датою та датою подання позовної заяви становить 132 робочих дні. Розрахунок компенсації у зв’язку із затримкою виплати заробітної плати при звільненні: сума середнього заробітку у зв’язку із затримкою виплати заробітної плати при звільненні становить 262,86 грн х 132 дні = 34697,52 грн. У зв’язку з чим позивач, просить стягнути з відповідача суму заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 39009,34 грн та суму середнього заробітку у зв’язку із затримкою виплати заробітної плати при звільненні у розмірі 34697,52 грн.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, просить задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, повідомлень щодо поважності причин відсутності, заяви про слухання справи за відсутністю відповідача та відзиву щодо позову до суду не надіслав. Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Заяви, клопотання інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.12.2018 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням осіб, у якій роз’яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

09.01.2019 року до канцелярії суду електронною поштою від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку на надання відзиву та доказів по справі.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову) не вчинялось, провадження не зупинялось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, надані сторонами, суд встановив на їх підставі такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

У судовому засіданні встановлено, що 20.02.2015 року позивача ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ПАТ «Запоріжжяобленерго» на посаду контролера енергозбуту 2 групи кваліфікації Вільнянського РЕМ. 18.05.2018 року позивач звільнився з роботи за власним бажанням. ПАТ «Запоріжжяобленерго» на день звільнення позивача ОСОБА_1 нарахувало заробітну плату в сумі 40155,84 грн, при цьому, станом на 26.11.2018 року сума заборгованості з невиплаченої заробітної плати становить 39009,34 грн. З дня звільнення по день подачі позову до суду інших виплат належних позивачу ОСОБА_1 при звільненні сум не відбулося.

Оцінка аргументів учасників справи та доводів щодо порушення прав, застосовані норми права.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві, суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (надалі - Порядок), середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були витрачені належні йому від підприємства, установи організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Слід зазначити, що несвоєчасна або неповна виплата відповідних належних людині виплат, зокрема заробітної плати, порушує конституційний принцип, який гарантує забезпечення державою життєвого рівня достатнього для задоволення необхідних життєвих потреб і порушує право власності громадян на такі виплати, згідно позиції Європейського Суду з прав людини це є прямим порушенням статті першої Протоколу №1 Європейської конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», де зазначено: «Всяка фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

Судом встановлено, що 20.02.2015 року позивача ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ПАТ «Запоріжжяобленерго» на посаду контролера енергозбуту 2 групи кваліфікації Вільнянського РЕМ.

18.05.2018 року позивач ОСОБА_1 звільнився з роботи за власним бажанням.

Разом із тим, відповідно до наданого відповідачем повідомлення про нараховану суму, належну працівнику при звільненні, розмір невиплаченої ОСОБА_1 заробітної плати становила 40155,84 грн., при цьому, станом на 26.11.2018 року сума заборгованості з невиплаченої заробітної плати становить 39009,34 грн.

Зазначені обставини визнані відповідачем, що підтверджується повідомленням № 503 від 18.05.2018 року про нараховану суму, належну працівнику при звільненні (а.с. 9) та довідкою про невиплачену заробітну плату (а.с. 11), і оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання, ці обставини в силу положень ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню.

Таким чином, відповідачем порушено трудові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі.

Окрім того, ПАТ «Запоріжжяобленерго» відзив на позов станом на 18.01.2019 року не подав, детального розрахунку середнього заробітку позивача ОСОБА_1 суду не надано.

Отже, у судовому засіданні встановлено, що розрахунок компенсації у зв’язку із затримкою виплати заробітної плати при звільненні це сумарний розмір заробітної плати за березень - квітень 2018 року, який згідно довідки становить 262,86 грн. Кількість робочих днів, за які має бути виплачена компенсація у зв’язку з затримкою виплати заробітної плати: з 21.05.2018 року (перший робочий день після звільнення) до 26.11.2018 року становить 132 дні. Сума середнього заробітку у зв’язку із затримкою виплати заробітної плати при звільненні становить: 262,86 грн х 132 дні = 34697,52 грн.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

З огляду на наведене, доводи відповідача про скрутне фінансове становище та залежність виплати заробітної плати від стану виконання зобов'язань споживачами послуг товариства, як підстава для відмови у задоволенні позову, є неспроможними.

Враховуючи викладене вище, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги про стягнення не виплаченої при звільненні заробітної плати і середнього заробітку за затримку з розрахунком, оскільки матеріалами справи підтверджено порушення трудових прав позивача. Підстав для відмови у задоволенні таких вимог суд не вбачає.

вирішив:

1. Цивільний позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (адреса: 69035, місто Запоріжжя, вулиця Сталеварів, будинок 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серії СА № 730203 виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області 01.04.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає за адресою: Запорізька область, місто Вільнянськ, вулиця Разіна, будинок 3) заборгованість:

- з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 39009,34 грн.;

- суму з середнього заробітку у зв’язку із затримкою виплати заробітної плати при звільненні у розмірі 34697,52 грн.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (адреса: 69035, місто Запоріжжя, вулиця Сталеварів, будинок 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 22.01.2019 року.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СА № 730203 виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області 01.04.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає за адресою: Запорізька область, місто Вільнянськ, вулиця Разіна, будинок 3.

Відповідач: ОСОБА_2 акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», адреса: 69035, місто Запоріжжя, вулиця Сталеварів, будинок 14, код ЄДРПОУ 00130926.

Суддя Вікторія Олександрівна Кіяшко

22.01.2019