Ухвала суду № 79501130, 25.01.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.01.2019

Справа № 320/954/14-к

Провадження № 1-кп/320/35/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

25 січня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі колегії: головуючого - судді Горбачової Ю.В.,

суддів - Колодіної Л.В., Бахаєва І.М.,

з секретарем с/з – ОСОБА_1,

за участю: прокурора – Гончара Д.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_3,

під час судового розгляду за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12013080140005993, відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого за ч.ч. 2,4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 12 грудня 2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжений термін тримання під вартою строком на 2 місяця, але не більше ніж на 60 діб, а саме до 25 січня 2019 року.

Відповідно до вимог ст. 331 ч.3 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Процесуальним прокурором заявлено клопотання про продовження терміну тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 строком на 60 діб, оскільки строк застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 25 січня 2019 року і до цього часу розгляд справи не може бути завершений. На думку прокурора на даний час існують ризики, які мали місце при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, можливість переховування від суду та перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином з метою уникнення відповідальності за скоєне, а також можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень, незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні просив вирішити вказане питання на розсуд суду. Його захисник заперечував проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає недоведеною підозру обвинуваченого у вчиненні злочинів та недоведеними існування ризиків, зазначених прокурором у клопотанні, просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м’який.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, з урахуванням обставин справи, тяжкості пред’явленого обвинувачення, особи обвинуваченого, вважає необхідним продовжити обвинуваченому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки до спливу цього строку суд позбавлений можливості завершити судове провадження внаслідок необхідності допиту заявленого свідка обвинувачення та розгляду клопотання сторони захисту про призначення повторної експертизи. В той же час суд вбачає, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Так, дійсно продовжують існувати ризики, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, такі, як можливість переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення відповідальності та можливість вчинення нових злочинів.

До таких висновків суд дійшов, виходячи з того, що зареєстрованим місцем проживання обвинуваченого є м. Костянтинівка Донецької області, яке розташоване у безпосередній близькості від лінії розмежування з окупованою територією, що викликає загрозу можливого переховування обвинуваченого саме на непідконтрольній Україні території. Ризик можливого переховування ОСОБА_2 від суду суд вбачає виходячи з тяжкості покарання, настання якого є невідворотнім у разі визнання його винним у скоєнні інкримінованого йому злочинного діяння, а також виходячи з того, що на час затримання ОСОБА_2 фактично не мав постійного місця проживання та роботи, не мав стійких соціальних зв’язків, а тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду, не зважаючи на покладені на нього обов’язки.

На ризик вчинення обвинуваченим нових злочинів вказує те, що він не мав постійного місця роботи та інших легальних доходів для забезпечення своїх життєвих потреб і в разі переховування від суду може вчинити злочинні діяння з метою отримання засобів до існування.

Обставини, на які посилається сторона захисту щодо недоведеності ризиків, зазначених у клопотанні прокурора та недоведеності обвинувачення, суд вважає безпідставними, оскільки суд встановив обґрунтованість ризиків, заявлених прокурором, а недоведеність обвинувачення є позицією захисника обвинуваченого, яка ґрунтується на обраному способі захисту.

Таким чином, суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 2 місяці, але не більше ніж на 60 діб.

Обрання обвинуваченому більш м’якого запобіжного заходу на думку суду не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, що буде перешкоджати завершенню судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Оголосити перерву у судовому розгляді до 18 березня 2019 року 16-00 години.

Продовжити дію запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, але не більше 60 діб, до 25 березня 2019 року.

Копію ухвали надіслати для виконання на адресу Запорізького слідчого ізолятора (СІЗО) УДПС України в Запорізької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 29.01.2019 року.

Головуючий суддя : Ю.В. Горбачова

Судді: Л.В. Колодіна

ОСОБА_4