Ухвала суду № 79500987, 30.01.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/79/18

30.01.2019 Провадження №1-кп/311/28/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого – судді Нікандрової С.О., за участю секретаря судового засідання Гончарової К.Ю., за участю: прокурора Петренко В.О., захисника – адвоката ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, представника потерпілого – адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Василівського районного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.263 КК України.

В судовому засіданні судом поставлено на обговорення в порядку ст.331 КПК України питання про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор вважає, що доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки встановлені раніше ризики, передбачені ст.177 КПК України, на даний час не відпали і продовжують існувати, а обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Представник потерпілого – адвокат ОСОБА_3 підтримала позицію прокурора, вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити.

Обвинувачений ОСОБА_2, захисник ОСОБА_1 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений заявив клопотання про зміну запобіжного заходу, просив обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Клопотання мотивував відсутністю доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за ч.4 ст.296, ч.1 ст.263 КК України, та потребою обвинуваченого у оперативному лікуванні, на підтвердження чого надав вкладиш до амбулаторної карти від 18.01.2019 року.

Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний

встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку, суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, суд приймає до уваги, що він обвинувачується у вчиненні злочинів, які віднесені до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.296, ч.2 ст.263 КК України, офіційно не працює, іншою суспільно корисною працею не займається. Вищевикладені обставини, а також конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, та покарання, яке йому загрожує, у своїй сукупності свідчать про суспільну небезпечність цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, високим є ризик уникнення обвинуваченого від правосуддя з метою уникнути можливого покарання та продовження злочинної діяльності.

Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_2 з тримання під вартою інший більш м`який запобіжний захід, суд враховує, що питання обґрунтованості і доведеності пред’явленого обвинувачення вирішується під час ухвалення вироку суду. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність встановлених в провадженні ризиків, передбачених ст.177 КПК України, або виникнення будь-яких нових обставин, які б не були предметом судового розгляду і свідчили про необхідність застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Згідно наданої обвинуваченим копії амбулаторної картки від 18.01.2019 року ОСОБА_2 рекомендовано оперативне лікування в плановому порядку. Проте, даних про неможливість направлення обвинуваченого для проведення оперативного лікування до закладу охорони здоров’я та неможливість тримання обвинуваченого в місцях попереднього ув’язнення за станом здоров’я в матеріалах провадження відсутні. За таких обставин, клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики уникнення обвинуваченого від правосуддя та продовження злочинної діяльності,є дійсними та триваючими, і виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м’який, сукупна тривалість застосування обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не виходить за межі розумного строку.

Таким чином, враховуючи, що 09 лютого 2019 року спливає строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неможливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжного заходу, є підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 31 березня 2019 року включно, оскільки для запобігання встановлених судом ризиків застосування більш м'якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 194, 331 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 31 березня 2019 року включно.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.О.Нікандрова