Постанова № 79500310, 29.01.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/461/19

Провадження № 3/243/289/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов’янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який мешкає за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Краснодарська, буд. 16,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2019 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов’янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 166017 від 14 січня 2019 року з якого вбачається, що 14 січня 2019 року о 06 годині 55 хвилин у м. Слов’янську на перехресті вул. Торська та вул. Свободи ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 чи проходження такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, до судового засідання не з’явився, причини своєї неявки суду не повідомив (а.с.3).

Як передбачено ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, який набув чинності 30.03.2006 року, положення данного Закону регулюють відносини, що виникають у зв’язку з обов’язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа

заяв до ЄСПЛ проти України.

Відповідно до ст. 17 вказаного Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як наголошує у своєму рішенні Європейський суд у справі «Каракуця проти України», позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Враховуючи наведене процесуальна бездіяльність заявника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону.

Отже, аналізуючи вищенаведене, особа, що притягається до адміністративної відповідальності має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання тощо.

ОСОБА_2 не скористався своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, не повідомив суд про поважні причини своєї відсутності, заяв про відкладення чи розгляд справи за своєї відсутності до суду не надав, з огляду на що суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за його відсутності.

Вина ОСОБА_2 повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме:

- Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 166017 від 14 січня 2019 року, відповідно до якого 14 січня 2019 року о 06 годині 55 хвилин у м. Слов’янську на перехресті вул. Торська та вул. Свободи ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 чи проходження такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків (а.с.3);

- Відеозаписом скоєного правопорушення від 14 січня 2019 року з якого вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду з метою встановлення алкогольного сп’яніння у медичному закладі в присутності двох свідків (а. с. 4);

- Поясненнями свідка ОСОБА_3, який пояснив, що 14 січня 2019 року у його присутності водій ОСОБА_2 від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду з метою встановлення алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 чи проходження такого огляду у медичному закладі відмовився (а.с.5);

- Поясненнями свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що 14 січня 2019 року у її присутності водій ОСОБА_2 від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду з метою встановлення алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 чи проходження такого огляду у медичному закладі відмовився (а.с.6);

- Поясненнями ОСОБА_2, який пояснив, що 14 січня 2019 року о 06 годині 55 хвилин він на своєму автомобілі НОМЕР_3 рухався у м. Слов’янську по вул. Свободи в сторону району «Черевківки», коли раптом водій транспортного засобу Voleex C30 державний номерний знак НОМЕР_4 зліва підрізав його автомобіль НОМЕР_3, чим спричинив ДТП (а.с.7);

- Довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення від 15 січня 2019 року, згідно якої ОСОБА_2 посвідчення водія не має (а.с.8).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

Аналогічна позиція викладена в «Узагальненні практики розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП суддями місцевих судів Донецької області за 2016 рік», а саме щодо визнання належним повідомлення правопорушника про час, дату та місце розгляду у суді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо із зазначенням відповідних відомостей у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп’яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп’яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення приймається судом як належний та допустимий доказ, оскільки він відповідає п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», та ч. 2 ст. 266 КУпАП.

Згідно зі ст. 130 КУпАП, до осіб, які вчинили грубе або систематичне порушення порядку користування спеціальним правом, яке надане даному громадянинові (у даному випадку право керування транспортним засобом), застосовується такий вид адміністративного стягнення, як позбавлення цього спеціального права.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху та затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України, вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього Руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

ОСОБА_2 не виконав зазначені вимоги Правил, таким чином, його провина у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена у повному обсязі, права правопорушника судом не порушені.

Обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, особу правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави в сумі 10 200 гривень 00 копійок.

Водночас не вбачається підстав для застосування стягнення у виді позбавлення права

керування транспортними засобами, оскільки згідно з довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 посвідчення водія не має.

При цьому суд керується роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно з якими позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 384 гривень 20 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 40-1, ст. 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, який перерахувати на р/р 31112149005001 в банку Донецьке УК/Дон.обл., МФО 899998, код платежу 21081300, ЄДРПОУ 38033949 без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривень 20 копійок отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області.

Строк пред’явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_1