Ухвала суду № 79500201, 30.01.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/4353/18

Провадження№ 1-кп/266/140/19

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

30 січня 2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участю секретаря – Воропаєвої О.Є. , прокурора - Осіпцова В.П., обвинуваченого – ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2РО. у відкритому судовому засіданні розглянув кримінану справу по кримінальному провадженню №12018050770001634 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 20.01.2005 р. Приморський районним судом м. Маріуполя за ст. 185 ч. 3, 76 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з випробуванням терміном на 1 рік; 16.12.2009 р. Приморський районним судом м. Маріуполя за ст. 15 ч.2 , 185 ч. 3, 71 ч. 1 КК України до покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі; 29.06.2010 р. Приморський районним судом м. Маріуполя за ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 4 КК України до покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився 15.02.2013 після відбуття покарання ; 06.06.2013 р. Приморський районним судом м. Маріуполя за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту, звільнився 19.11.2014 р. по відбуттю строку покарання; 02.03.2015 р. Приморський районним судом м. Маріуполя за ст. 185 ч. 3, 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі; 26.03.2018 р. на підставі ухвали суду м. Селидове за ст. 81 КК України звільнено умовно достроково на термін 9 місяців 8 днів, зареєстровано та мешкає за адресом: м. Маріуполь, вул.. Лінніка, б. 136

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

01.08.2018 року до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.186 КК України.

Обвинуваченому на підставі ухвали слідчого судді від 26.06.2018 р. встановлено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 22.08.2018 р. Ухвалою суду від 13.08.2018 р. обвинуваченому продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 11.10.2018 р. Ухвалою від 10.10.2018 р. строк дії запобіжного заходу продовжено до 08.12.2018 р. Ухвалою від 05.12.2018 р. строк дії запобіжного заходу продовжено до 02.02.2019 р. включно.

Таким чином, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 02.02.2019 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки розгляд справи по суті в суді не закінчився, а строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою у нього спливає 02.02.2019р.

Таким чином, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов’язків, спробам переховуватися від суду, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також можливості здійснювати незаконний вплив на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він обвинувачується, просить продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що просить змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник погодився із позицією свого підзахисного.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров’я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зважаючи на те, що на даний час завершити кримінальне провадження не представляється можливим та беручи до уваги обставини за якими пред’явлено обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а саме враховуючи, що ОСОБА_1 є особою неодноразово судимою за корисні злочини, на шлях виправлення не став, має не відбутий строк покарання, не працює, наразі утримується під вартою за обраним раніше запобіжним заходом у виді тримання під вартою.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв’язку з можливими ризиками у справі.

З урахуванням наведеного суд приходе до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки є ризик, що обвинувачений може, переховуватися від суду а також направити свої наміри на продовження злочинних дій які були попередженні правоохоронними органами.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочину в період невідбутого строку покарання, за яким обвинуваченому належить видбувати покарання в умовах ізоляції від суспільства, що становить високий ризик ухилення обвинуваченого від виконання процесуальних обов'язків у цій справі, тобто переховуватися від суду.

Водночас, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, ОСОБА_1 або іншою фізичною або юридичною особою може бути внесена застава з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків. Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, а також позицію прокурора розмір застави повинен складати 35500 грн.

Підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченим не обгрунтовано в достатній мірі, оскільки з пояснень обвинуваченого не можливо зробити висновки, що обвинувачений дійсно має суттеві соціальні зв'язки за місцем постійного проживання, не працює, доходу для самостійного існування не має, тому його клопотання не підлягає задоволенню. Відомостей про поручителя суду не надходило. Особисте зобов'язання, враховуючи вищенаведені обставини, за своєю суттю не зможе забезпечити належну процесуальну поведінкуобвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 199, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, на 60 днів, тобто до 30.03.2019 року включно.

Особами, визначеними ч. 2 ст.182 КПК України, у будь-який момент, може бути внесена застава в розмірі 35500 грн., з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов’язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Шишилін О. Г.