Рішення № 79498032, 30.01.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2019 р. справа № 0940/2183/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 76229,91 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області 15.11.2018 звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 76229,91 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у розмірі 76229,91 грн., який виник внаслідок несплати нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та пені.

Ухвалою від 19.11.2018 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Ухвала про відкриття провадження 24.11.2018 вручена відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 21-24, 27), однак відзив ним не подано.

Згідно частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, керуючись частиною 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 29.07.2005 зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік як платник податків Тисменицькою об'єднаною ДПІ ГУ ДФС. 24.07.2014 відповідач припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням (а.с.21-24).

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 16.01.2016 по 05.02.2018 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

За наслідками проведеної перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області складено акт камеральної перевірки від 05.02.2018 за №1997/09-19-13-01-11/НОМЕР_1, яким встановлено порушення відповідачем термінів сплати грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення №0001451700 від 23.03.2012 за затримку 1381 та 958 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 72494,65 грн.

Відповідно до розрахунку штрафної санкції сума штрафу за затримку 1381 календарних днів сплати грошового зобов'язання становить 9000,43 грн. та за затримку 958 календарних днів сплати грошового зобов'язання - 5498,50 грн. (а.с.11, 14).

У зв'язку із виявленими порушеннями податкового законодавства, на підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003911301 від 15.02.2018, яким за затримку 1381 та 958 календарних днів сплати зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% від суми, що становив 14498,93 грн. Вказане повідомлення-рішення №0003911301 належним чином направлене та отримане відповідачем 16.02.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Керуючись пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом надіслано податкову вимогу форми "Ф" №247-54 від 17.01.2018, яку відповідач отримав 20.01.2018, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20), проте сума заборгованості залишилась непогашеною.

У відповідності до розрахунку пені, виписок з облікової картки платника податку, позивачу нараховано пеню в розмірі 61730,98 грн. (а.с.15-20).

Відповідно до довідки про суму податкового боргу за платежами фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 загальна сума боргу відповідача складає 76229,91 грн., у тому числі штрафні санкції за затримку 1381 та 958 календарних днів сплати грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість в розмірі 14498,93 грн. та пеня в розмірі 61730,98 грн. (а.с.10).

Позивач просить стягнути з відповідача вказаний податковий борг в сумі 76229,91 грн. в дохід бюджету.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відтак, при вирішенні даного спору суд керується законом, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Виникнення, зміна і припинення податкового обов'язку визначені статтею 37 Податкового кодексу України, згідно з пунктами 37.7, 37.2 якого, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

У відповідності до підпункту 65.10.8 пункту 65.10 статті 65 Податкового кодексу України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Як встановлено, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 16.01.2016 по 05.02.2018 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. За наслідками проведеної перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області складено акт камеральної перевірки від 05.02.2018 за №1997/09-19-13-01-11/НОМЕР_1, яким встановлено порушення відповідачем термінів сплати грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення №0001451700 від 23.03.2012 за затримку 1381 та 958 календарних днів сплати грошового зобов'язання, відповідно до розрахунку штрафної санкції в розмірі 72494,65 грн. (а.с.11, 14).

У зв'язку із виявленими порушеннями податкового законодавства, на підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003911301 від 15.02.2018, яким за затримку 1381 та 958 календарних днів сплати зобов'язано відповідача сплатити штраф у розмірі 20% від суми, що становив 14498,93 грн. Вказане повідомлення-рішення №0003911301 належним чином направлене та отримане відповідачем 16.02.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Податковим кодексом України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положенням пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу форми "Ф" №247-54 від 17.01.2018 про оплату податкового боргу, який до моменту розгляду справи не переривався та є непогашеним. Вимогу відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив (а.с.20).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18).

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи заборгованість в сумі 76229,91 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими та позов підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід бюджету податковий борг в сумі 76229 (сімдесят шість тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 91 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.