Рішення № 79497272, 09.01.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6324/18

Провадження № 2/185/593/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування, суд -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування, в якому просить суд визнати за нею право власності на 1/6 частину житлового будинку № 22 по вул. Успенського в м. Павлограді Дніпропетровської області з господарськими будівлями та спорудами, у порядку спадкування за законом після смерті рідного брата ОСОБА_3, який помер у 2009-2010 роках.

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що ОСОБА_3 є її рідним братом. Оскільки вона проживала у Донецькій області, їй стало відомо, що її брат помер, але точної дати смерті вона не знала. При зверненні до Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про розшук ОСОБА_3, їй було пред’явлено протокол впізнання на підставі якого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області 25 січня 2011 року складено відповідний актовий запис про смерть ОСОБА_3 та 28 березня 2015 року було видано свідоцтво про його смерть. Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме 1/6 частина житлового будинку № 22 по вул. Успенського в м. Павлограді Дніпропетровської області з господарськими будівлями та спорудами. Вона є спадкоємицею другої черги після смерті брата, та як спадкоємець звернулася до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. На підставі її заяви нотаріусом була заведена спадкова справа. Також з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2, який є троюрідним братом померлого ОСОБА_3 Постановою державного нотаріуса їй 11 квітня 2018 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого брата, оскільки нею було надано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 на території України з зазначенням дати смерті 2009-2010 роки, а ОСОБА_2 надано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 з зазначенням дати смерті 27.10.2004 року у м. Москва. Відсутність правовстановлюючих документів на спадковий будинок позбавляє її права отримати свідоцтво про право на спадщину. Таким чином, вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в інший спосіб, окрім як за рішенням суду.

У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позов з наступних підстав.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У 2009-2010 році помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 28 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, серія І-КИ № 623071.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, а саме: 1/6 частина житлового будинку № 22 по вул. Успенського в м. Павлограді Дніпропетровської області з господарськими будівлями та спорудами, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину, посвідченого 02.10.1992 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером 2-1837, що підтверджується довідкою виданою КП Павлоградське МБТІ від 13.10.2015 року.

Спадкоємцями після померлого ОСОБА_3 є його рідна сестра ОСОБА_1 та троюрідний брат ОСОБА_2, які звернулися до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.

Факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтверджується копією рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2015 року, яким встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, який помер у 2009-2010 році є рідними сестрою та братом.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), як зазначено у статті 1216 ЦК України.

Стаття 1217 ЦК України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до статті 1256 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч.1 ст. 1265 ЦК України у п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права споріднення родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Оскільки ОСОБА_4 є троюрідним братом померлого, він відносить до спадкоємця п’ятої черги.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У частині 2 статті 1274 ЦК України зазначено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Стаття 1296 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Стаття 1297 ЦК України встановлює обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право власності на спадок видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадок в порядку встановленим цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадок особа може звернутись в суд за правилами позовного провадження.

У зв'язку з тим, що в судовому засіданні встановлено, що позивач є рідною сестрою померлого, та єдиною спадкоємицею другої черги за законом після померлого брата ОСОБА_3, який помер у 2009-2010 році, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку № 22 по вул. Успенського в м. Павлограді Дніпропетровської області з господарськими будівлями та спорудами, у порядку спадкування за законом після смерті рідного брата ОСОБА_3, який помер у 2009-2010 роках.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Бондаренко