Ухвала суду № 79496141, 30.01.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/875/19

Провадження № 2-аві/522/1/19

УХВАЛА

30 січня 2019 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді по справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси (головуючий суддя Абухін Р.Д.) знаходиться справа за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

29.01.2019 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано заяву про відвід судді Абухіна Р.Д.

В обґрунтування заяви зазначено, що головуючий по справі суддя Абухін Р.Д. не може брати участь у справі і підлягає відводу, оскільки 23.07.2018 року суддею Абухіним Р.Д. постановлено рішення про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1, під час розгляду якої судом не було забезпечено правничої допомоги відповідачу. Зазначені обставини викликають у відповідача та його представника сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.

Відповідно до ухвали від 29.01.2019 року, суд, який розглядає справу (головуючий суддя Абухін Р.Д.), прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та передав заяву до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 КАС України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Абухіна Р.Д.

Заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла до судді Бондаря В.Я. 30.01.2019 року для вирішення питання про відвід судді.

Ознайомившись з заявою про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Абухіна Р.Д., суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст. 39 КАС України, Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Обставини, визначені заявником у заяві про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Абухіна Р.Д. від 29.01.2019 року - незгода з процесуальними рішеннями судді по справі, адже залучення суддею представника для сторони є процесуальним рішенням. Представник відповідача вказує на сумніви щодо упередженості головуючого по справі, проте такі твердження жодними доказами не підтверджені.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Згідно ч. 11, 12 ст. 40 КАС України Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Абухіна Р.Д. при вирішенні цивільної справи за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.36-40 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Абухіна Руслана Дмитровича по справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,

Повернути справу для продовження розгляду по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Я.Бондар