Вирок № 79493979, 29.01.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7727/16-к

Провадження № 1-кп/185/24/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 року м.Павлоград,

Дніпропетровської обл.

Колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Щербини О.О.,

суддів Тимченко С.О., Зінченко А.С.,

за участю секретаря Редьки Ю.І.,

прокурора Зейналова І.

захисника адвоката Коваль О.В.,

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді кримінальне провадження, що внесено в ЕРДР за №12016040370001295 від 20.05.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Бунакове, Лозівського району, Харківської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А

20.05.2016 року, приблизно о 02.58 год. ОСОБА_3 прибув до будинку АДРЕСА_5 де проживав потерпілий ОСОБА_4, з метою придбати у останнього пляшку алкогольного напою.

Потерпілий ОСОБА_4 дверей до під'їзду та квартири не відчиняв. Тоді обвинувачений ОСОБА_3 подзвонив потерпілому ОСОБА_4 на мобільний телефон та попросив пустити його до квартири.

Увійшовши до квартири потерпілого ОСОБА_4, у обвинуваченого ОСОБА_3 виник злочинний намір, направлений на скоєння розбійного нападу з метою заволодіння алкогольними напоями та іншим майном потерпілого ОСОБА_4

Реалізовуючи зазначений злочинний умисел ОСОБА_3 20.05.2016 року, приблизно о 03.30 годині, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій - вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, з корисливих мотивів кулаком лівої руки наніс один удар в область щелепи з правої сторони потерпілому ОСОБА_4, який стояв обличчям до ОСОБА_3

Від отриманого удару потерпілий ОСОБА_4 впав на підлогу.

Після цього ОСОБА_3, з метою умисного вбивства потерпілого і позбавлення його життя, користуючись при цьому ще й корисливим мотивом, бажаючи довести свій протиправний умисел до кінця, наніс два удари правою ногою в ділянку грудної клітини потерпілого ОСОБА_4, завдавши останньому тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення у вигляді сумісної тупої травми голови, шиї та грудної клітини: крововиливів в м'які покриви голови та під оболонки головного мозку, переломів лівої виличної кістки, відриву (перелому) альвеолярного відростка на поверхні щелепи, перелому правого великого ріжка під'язичної кістки, розриву легеневої артерії та дуги аорти, розриву легень, перелому грудини та ребер з 2 по 10 з обох сторін, синців голови та обличчя, шиї та грудної клітини, ускладнення у вигляді двостороннього гемотораксу в об'ємі 1200 мл, нерівномірного кровонаповнення внутрішніх органів, травматичного шоку.

Після вчинення вказаних злочинних дій обвинувачений ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, став шукати в квартирі потерпілого ОСОБА_4 цінні речі та заволодів мобільним телефоном марки «Nokia 1208» вартістю 349.30 гривень, грошовими коштами в сумі 800 гривень та банківською карткою «Укрсиббанк», що належать потерпілому ОСОБА_4

У зв'язку з загрозою бути викритим у вчинені вказаного кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_3, з метою позбавити можливості потерпілого ОСОБА_4 чинити опір та, бажаючи настання його смерті, за для того, аби вільно зникнути з місця вчинення злочину та безперешкодно розпорядитися майном, яким він заволодів в результаті вчинення вказаних злочинів, діючи умисно, переніс потерпілого ОСОБА_4 до ванної кімнати, роздяг його, поклав до ванної, закрив пробкою стік, та відкрив кран з холодною водою, імітуючи таким чином втоплення потерпілого ОСОБА_4

Після вчинення зазначених злочинних дій ОСОБА_3 залишив потерпілого в даному положенні, з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився за власним розсудом.

Смерть потерпілого ОСОБА_4 настала від травматичного шоку, який супроводжувався вищевказаними тілесними ушкодженнями, та була зумовлена тяжкою сумісною травмою тіла.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115 КК України та ч.4 ст. 187 КК України не визнав та дав суду наступні показання.

З потерпілим ОСОБА_4 він раніше не був знайомим. Номер телефону потерпілого, якому він в подальшому телефонував, йому надав один малознайомий хлопець за для того, аби мати можливість придбати у потерпілого саморобний алкогольний напій. З цього приводу вони телефонували одне одному. 18.05.2016 року після дзвінка потерпілому він приїхав за місцем проживання останнього. Потерпілий впустив його до житла та дозволив скористуватися туалетом. Після відвідування туалету він у ванній кімнаті мив руки, а після того купив у потерпілого коньяк та пішов від нього. 20.05.2018 року він також телефонував потерпілому, та просив йому продати коньяк. Коли приїхав до помешкання потерпілого, той йому відмовив, та запропонував приїхати наступного дня, начебто, через те, що в нього були гості.

22 травня 2016 року він мав намір виїхати у справах до м.Краматорська, але був затриманий за підозрою у вбивстві потерпілого. Вважає, що вилучені в нього відповідно до протоколу огляду кулькова ручка з надписом «Хіммаш», а також кросівки, на яких згодом було встановлено наявність крові потерпілого йому не належать, та насправді під час його затримання у нього вказані речи не вилучалися.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих йому злочинів підтверджується показаннями потерпілого, свідків, судово-медичного експерта, наданих в судовому засіданні, та іншими фактичними доказами, зібраними в межах вказаного кримінального провадження, та безпосередньо дослідженими судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Так, допитаний потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що покійний ОСОБА_5 доводиться йому батьком.

20.05.2016 року о 17.30 годині йому на мобільний телефон подзвонила мати та сповістила, що батька вбили. Останні два роки він з батьком не спілкувався, у нього був важкий характер, в цей час разом з ним проживав племінник ОСОБА_13. Також батько спілкувався з ОСОБА_6

До квартири батька за адресою: АДРЕСА_2. його запросив дільничий. Прийшовши до квартири ОСОБА_5, він побачив відсутність замка. Йому відомо, що у покійного батька був мобільний телефон «Нокіа» чорно-білого кольору. Також, зі слів знайомих, йому було відомо, що батько скопив гроші на свій похорон, оскільки він отримував пенсійні виплати на картку банка. Від слідчого йому стало відомо, що батька вбили та пограбували, а потім тіло поклали до ванної, включили воду, затопили сусідів. Під час похорон на обличчі батька він бачив синці біля очей, впадину в районі скроні. Також йому відомо, що у батька були переламані ребра, пробита черепна коробка. Вважає, що обвинувачений заслуговує на максимальне покарання передбачене законом.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона проживала з покійним ОСОБА_5 в квартирі останнього за адресою: АДРЕСА_3. 20.05.2016 року, о 07.00 годині їй на мобільний телефон зателефонувала сусідка та сповістила, що ОСОБА_5 затоплює сусідів знизу. Вона одразу зібралась і приблизно через 20 хвилин була біля дверей квартири ОСОБА_5 Вхідні двері до тамбуру вона відкрила своїми ключами, відкривши двері до квартири потерпілого вона побачила, що в коридорі горіло світло. Така поведінка була не схожа на покійного. Пройшовши до ванної кімнати, вона побачила мертвого ОСОБА_5, тіло якого було в ванній з водою без одягу, спиною до верху, в неприродній формі. Вода була коричневого кольору.

Вона одразу зрозуміла, що відбулось вбивство. Сусід ОСОБА_14 викликав поліцію. Після приїзду поліції було оглянуто квартиру потерпілого, в коридорі на половику вона побачила пляму крові, також велику пляму крові вона побачила біля входу в спальну кімнату. В зальній кімнаті були висунуті ящики та розкидані речі, була перевернута одна половина дивану. В спальній кімнаті також були відкрита шафа та ящики, начебто хтось щось шукав. ОСОБА_5 отримував пенсійні виплати у розмірі 4439 гривень щомісячно в «ПриватБанку» та регресні виплати у розмірі 2900 гривень в «Укрсиббанку». Оглянувши квартиру вона повідомила, що пропав мобільний телефон покійного марки «Нокіа», по якому потерпілий з нею розмовляв останній раз напередодні - о 19.00 годині 19.05.2016 року, коли вона поверталась до квартири дітей, золота каблучка, всі речі лежали в шафі зальної кімнати, в якій все було перевернуто. Вона допускає, що золоту каблучку покійний міг подарувати іншій жінці, з якою спілкувався. В квартирі можливо були заощадження потерпілого, проте вона про них нічого не знала. Оглянувши тіло ОСОБА_5, вона побачила розбите обличчя останнього, перебитий ніс, при перегортані покійного носом йшла кров. Також вона не помітила домашніх речей потерпілого: футболки та спортивних штанів, в яких останній ходив вдома. Лише в ванній кімнаті при огляді була знайдена забруднена та розірвана футболка ОСОБА_5 Покійний при житті ні з ким не спілкувався, жив дуже скромно та його поведінка не провокувала на вчинення злочину, додому сторонніх осіб він не пускав, іноді, на свята вживав спиртні напої, не зловживаючи цим. Їй нічого не відомо про те, щоб ОСОБА_5 торгував спиртними напоями. Напередодні свят - 08.03.2016 року він на центральному базарі сам придбав 5 літрів коньяку, який вживав спільно з нею.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що в кінці травня 2016 року, проходячи по вул. Центральній м.Павлограда, неподалік від квіткового базару, на тротуарі він знайшов картку мобільного оператора «МТС», забрав її і вирішив повернути власнику. Включивши цю картку, поприходило багато смс-повідомлень, приїхали поліцейські та сповістили, що ця картка раніше належала вбитій особі.

Свідок ОСОБА_8 під час допиту показала, що покійний ОСОБА_5 доводиться їй свекром. За три дня до смерті останній приходив на базар, де вона працює, та спілкувався з нею. Раніше ОСОБА_5 проживав з онуком ОСОБА_13. Останній оформлював кредити, та не сплачував їх. Покійний повідомляв, що з власних отриманих виплат заощадив на похорон, гроші зберігав в зальній кімнаті в колонці програвача. ОСОБА_8 був дуже обережною людиною, нікого стороннього в квартиру не пускав. За місяць до смерті онук ОСОБА_13 став проживати окремо від ОСОБА_5, проте останній продовжував йому допомагати грошима. З потерпілим також проживала його цивільна дружина - ОСОБА_6 20.05.2016 року до них з чоловіком ОСОБА_2 зателефонувала невістка та повідомила, що ОСОБА_5 вбили. Вона разом з чоловіком направились до поліції, а після приїхали до квартири покійного. В квартирі були перевернуті речі, в кухні біля столу вона побачила засохлу кров. Ніяких грошей в квартирі вони не знайшли, також зник мобільний телефон ОСОБА_5, яким він користувався.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що обвинувачений доводиться їй сином. В квітні 2016 року син приїхав до м.Павлограда на заробіток, вона з ним спілкувалась по телефону, іноді допомагала грошима, останній раз гроші висилала 16.05.2016 року. 19.05.2016 року вона розмовляла з сином по телефону, обвинувачений повідомив, що має намір поїхати до м.Дніпра до хрещеного батька, з дітьми якого він довгий час спілкується та підтримує дружні стосунки. В розмові з сином останній нічого дивного не повідомляв. 20.05.2016 року вона розмовляла з обвинуваченим, останній збирався в неділю їхати додому в Донецьку область. 21.05.2016 року їй на телефон подзвонила слідча та повідомила, що її син вбив людину. Обвинуваченого може охарактеризувати з позитивної сторони.

В свою чергу свідок ОСОБА_10 показав суду, що раніше не знав обвинуваченого, але впізнав його як особу, що подала йому милостиню у виді мобільного телефону, що було незвично, та взагалі лише одного разу. Прохати милостиню є його заробітком та родом його занять. Місцем - є район в м.Дніпрі, в 200 метрах від власного місця проживання, в районі автостанції. В 2016 році, в теплу пору року, в денний час доби обвинувачений, який проходив повз нього, надав йому милостиню у виді мобільного телефону Нокіа. Повернувшись додому, він передав вказаний мобільний телефон своїй племінниці, але згодом телефон було вилучено працівниками поліції, яким він розповів, як у м.Дніпрі телефон опинився у нього. Також з ним під час досудового розслідування проводилося впізнання за фотознімками, де він впізнав обвинуваченого за рисами обличчя, як особу, що надала йому в якості милостині мобільний телефон.

Крім наведених показань потерпілого та свідків судом встановлена наявність у справі наступних беззаперечних доказів вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів.

Протоколом огляду місця події від 20.05.2016 року встановлена наявність трупу потерпілого у власному житлі, у ванній кімнаті з водою, зі слідами насильницької смерті, плямами крові в місті злочину та на речах в квартирі потерпілого, хаотично розкиданими речами, тощо. З місця вчинення злочину були вилучені сліди пальців рук, в тому числі й з ванної кімнати.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи № 229 від 04.06.2016 року у потерпілого ОСОБА_4 були виявлені наступні тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення : у вигляді сумісної тупої травми голови, шиї та грудної клітини: крововиливів в м'які покриви голови та під оболонки головного мозку, переломів лівої виличної кістки, відриву (перелому) альвеолярного відростка на поверхні щелепи, перелому правого великого ріжка під'язичної кістки, розриву легеневої артерії та дуги аорти, розриву легень, перелому грудини та ребер з 2 по 10 з обох сторін, синців голови та обличчя, шиї та грудної клітини, ускладнення у вигляді двостороннього гемотораксу в об'ємі 1200 мл, нерівномірного кровонаповнення внутрішніх органів, травматичного шоку.

Смерть потерпілого ОСОБА_4 настала від травматичного шоку, який супроводжувався вищевказаними тілесними ушкодженнями, та була зумовлена тяжкою сумісною травмою тіла.

При цьому, допитаний в судовому засіданні судово медичний експерт ОСОБА_11 підтвердив правильність зазначених експертних висновків у справі та зауважив, що травматичні дії щодо потерпілого були застосовані з доволі значною силою. На момент занурення тіла потерпілого у ванну, останній вже був мертвим. Утоплення потерпілого в даному випадку не мало місця, оскільки в дихальних шляхах потерпілого не було встановлено наявність води.

Протоколом огляду від 22.05.2016 року , у присутності понятих було оглянуто речі ОСОБА_3, вилучені у останнього під час його затримання. Серед вказаних речей були наявні, в тому числі, мобільний телефон Бравис, кулькова ручка синього кольору з написом «Павлоградхіммаш», квиток на потяг до м.Краматорська на 22.05.2016 року на 00.58год., кросівки, носильні речі й т.і.

Під час огляду зазначеного вище мобільного телефону Бравис було встановлено наявність в період з 12.05.по 18.05.2016 року вхідних та вихідних телефонних дзвінків з абонентом «Дед».

Протоколом впізнання було проведено впізнання ручки з написом «Павлоградхіммаш», яка була вилучена у обвинуваченого під час його затримання. За твердженням свідка ОСОБА_6 вказана ручка, саме з таким написом та в такому ж кольорі знаходилася в квартирі вбитого в прихожій кімнаті. Цією ручкою при житті користувався потерпілий ОСОБА_4

Відповідно до протоколу огляду предмету від 24.05.2016 року було оглянуто виданий гр.ОСОБА_12 мобільний телефон «Нокіа» чорного кольору. Остання зазначила, що вказаний телефон за 80 грн. їй продав гр.ОСОБА_10

Висновком судової трасологічної експертизи № 7/4.6-338 від 27.05.2016 року встановлена приналежність ОСОБА_3 одного із слідів пальців рук, виявленого в місті вчинення злочину.(додаток - дактилокарта на ОСОБА_3Д.)

Висновком судово-імунологічної експертизи № 1065 від 13.06.2016 року встановлена наявність в слідах на парі кросівок вилучених у ОСОБА_3 крові людини, що може походити від потерпілого ОСОБА_4, а висновком аналогічної експертизи № 1064 від 13.06.2016 року встановлена належність до крові потерпілого ОСОБА_4 слідів крові, що були виявлені під час огляду місця вчинення злочину та речей, що перебували у квартирі потерпілого.

Також висновком судово-медичної імунологічної експертизи встановлено, що ДНК із сліду крові в змиві з кросівок вилучених у обвинуваченого ОСОБА_3 на 99,999999999999999919% від потерпілого ОСОБА_4

Протоколом впізнання від 12.09.2016 року зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_10 за рисами обличчя обвинуваченого ОСОБА_3 як особи, що віддала йому у травні 2016 року мобільний телефон

Висновком судової товарознавчої експертизи від 09.09.2016 року встановлена вартість мобільного телефону «Нокиа» 1208 у розмірі 349грн.30коп.

Аналізуючи позицію обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи її з обвинуваченням, що висунуто ОСОБА_3, а також з показаннями потерпілої та свідків, дослідженими судом протоколами слідчих дій, документами, висновками та свідченнями експерта, які у своїй сукупності повністю викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, колегія суддів робить висновок про те, що наведені судом докази винності обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів мають характер логічних, змістовних, послідовних, беззаперечних та об'єктивних.

Наведені докази винності обвинуваченого ОСОБА_3 є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Натомість, доводи обвинуваченого та його захисника про непричетність обвинуваченого до вчинення умисного убивства за наявності обтяжуючих обставин та розбійного нападу колегією суддів не беруться до уваги, оскільки, будь-якими іншими доказами, крім показань обвинуваченого, ці доводи не підтверджені.

Навпаки, зазначені показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо своєї невинуватості у вчиненні злочинів передбачених п.6 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України повністю спростовуються наведеною сукупністю доказів його винуватості у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Крім того, наведена позиція обвинуваченого, за умови наявності у останнього квитка на потяг у ніч затримання до іншого міста України, явно не узгоджується з показаннями свідка - матері обвинуваченого, яка повідомила суду, що ОСОБА_3 лише в квітні 2016 року прибув до м.Павлограда, начебто, на заробітки, та вона неодноразово допомагала йому грошима.

На переконання колегії суддів, учинивши особливо тяжкі злочини ОСОБА_3, таким чином, мав намір покинути територію Дніпропетровської області, аби уникнути кримінальної відповідальності, але був затриманий з речами потерпілого, та зі слідами крові на власних кросівках, що відповідно до висновку експертів належить вбитому потерпілому.

Враховуючи сукупність певних встановлених в судовому засіданні обставин вчинення ОСОБА_3 злочинів колегія суддів приходить до висновку та має підстави стверджувати саме про умисний характер наведених протиправних дій обвинуваченого.

Отже, визначаючи спрямованість умислу особи, яка притягається до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти життя і здоров'я іншої особи, а також за злочин проти власності колегія суддів ретельно дослідила докази по справі, які мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного, вирішуючи зазначене питання виходячи із сукупності всіх належним чином встановлених обставин вчиненого діяння, зокрема, способу вчиненого злочину, знаряддя злочину, характеру і локалізації поранення життєво важливих органів потерпілого, причин припинення злочинних дій, поведінки винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунків і всіх інших обставин, що мали відношення до справи.

Таким чином, винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України доказана повністю та підтверджена дослідженими у судовому засідання доказами.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно правильно кваліфікувати наступним чином:

- за п.6 ч.2 ст.115 КК України - як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів;

- за ч.4 ст.187 КК України - як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи , яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

При призначенні виду і розміру покарання обвинуваченому колегія суддів, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню за вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, є особою, яка у відповідності до ст.89 КК України є раніше не судимою, мав постійне місце проживання та позитивну характеристику.

Також колегія суддів враховує, що у відповідності до судово-психіатричної експертизи № 190 від 08.08.2016 року обвинувачений ОСОБА_3 є психічно здоровою та осудною особою, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Пом'якшувальні та обтяжуючи обставини у справі відсутні.

Встановлені судовим розглядом обставини вчинення обвинуваченим злочинів, настання непоправних наслідків скоєного у вигляді смерті потерпілого, ставлення до учиненого обвинуваченого, а також вимога потерпілого щодо призначення обвинуваченому максимально суворого покарання свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого, а також про те, що виправити обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігти його злочинній діяльності не можливо без його тривалої ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 має бути засудженим за п.6 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі, в межах передбачених санкціями вказаних статей, з конфіскацією усього належного обвинуваченому майна.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 повинно бути призначено за правилами, передбаченими ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, у виді позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому майна, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Обставин за для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України, а тим більше ст.ст.75,76 КК України - колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, що діяла в редакції Закону України № 838- VIII від 26 листопада 2015 року, та була чинною на момент ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відтак, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_3 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, період його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження з дня затримання, тобто з 22 травня 2016 року до набрання вироком законної сили.

Позовні вимоги у справі відсутні.

Доля речових доказів має бути вирішена у відповідності до ст.100 КПК України, а судових витрат - згідно зі ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370, 371, 374 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України.

ОСОБА_3 призначити покарання:

- за п.6 ч.2 ст.115 КК України - у виді позбавлення волі, строком тринадцять років, із конфіскацією усього належного йому майна;

- за ч.4 ст.187 КК України - у виді позбавлення волі, строком десять років, із конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі, строком тринадцять років, із конфіскацією усього належного йому майна.

Строк покарання для ОСОБА_3 обчислювати з 22 травня 2016 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, в редакції, що діяла на момент застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зарахувати строк попереднього ув'язнення для ОСОБА_3, засудженого до позбавлення волі, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, період попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження з 22 травня 2016 року до набрання вироком законної сили.

До набрання вироком чинності запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишити незмінним - у виді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у справі в розмірі 703грн.68коп. (сімсот три грн. шістдесят вісім коп.)

Речові докази:

- 9 слідів пальців рук, дактилокарту на ОСОБА_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- тюбик зубної пасти Колгейт, зубну щітку, бритвений станок, три візитні картки, паспорт на ім'я ОСОБА_3, мобільний телефон Бравіс повернути останньому;

- батарею марки «Нокіа», пару кросівок, брюки та кофту, квиток на потяг до м.Краматорська, кулькову ручку з написом «Павлоградхіммаш» - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення, а особою під вартою у той же строк, з моменту отримання копії вироку.

Головуючий суддя: Щербина О.О.

Суддя: Тимченко С.О.,

Суддя: Зінченко А.С.