Вирок № 79493646, 29.01.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4279/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/251/19

ВИРОК

Іменем України

29 січня 2019 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

судді - Крутія Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання - Лейфури Д.О.,

прокурора - Кафтанова А.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката Скоробогатова О.В.,

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілого - ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, не працює, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.358, ч.1 ст.209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На початку листопада 2016 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з ОСОБА_6, який засуджений Ленінським районним судом м. Миколаєва 08.02.2018, та невстановленою особою з метою незаконного заволодіння правом власності на квартиру АДРЕСА_1, 1/2 частки якої належить ОСОБА_3.

У подальшому, 02.11.2016 державним реєстратором Миколаївської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" ОСОБА_7 за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1, на підставі наданих невстановленою особою підроблених документів, а саме: договору купівлі-продажу №625 від 15.04.2002, виданого Товарною біржею "Українська біржа нерухомості", рішення Ленінського районного суду №3-2740/2003 від 26.09.2003 про визнання договору купівлі-продажу №625 від 15.04.2002 ТБ "Українська біржа нерухомості" чинним було зареєстровано за ОСОБА_6 право власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1, оціночна (ринкова) вартість якої становить на 02.11.2016 складає 607360,00 грн.

Зазначеними діями спричинено матеріальні збитки ОСОБА_3 у розмірі 303680 грн., що становить вартість належних йому 50 відсотків від загальної оціночної вартості нерухомого об'єкта - квартири АДРЕСА_1.

На початку листопада 2016 року ОСОБА_1, знаходячись в м. Херсоні Херсонської області, шляхом обману, під приводом ведення комерційної діяльності, пов'язаної з купівлею-продажем нерухомого майна, вмовив свою знайому ОСОБА_8 посприяти в його діяльності, оформивши на її ім'я нібито належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, через укладення завідомо для ОСОБА_1 фіктивного договору купівлі-продажу.

10.11.2016 ОСОБА_1, діючи спільно із ОСОБА_6, який виступав в якості продавця квартири, звернулися до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_9, де, використовуючи наступні завідомо підроблені документи:

- договір купівлі-продажу №625 від 15.04.2002, виданий Товарною біржею "Українська біржа нерухомості", відповідно до якого ОСОБА_6 нібито придбав у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1;

- рішення Ленінського районного суду №3-2740/2003 від 26.09.2003 про визнання договору купівлі-продажу №625 від 15.04.2002 Товарної біржі "Українська біржа нерухомості" чинним;

- лист начальника Центру надання адміністративних послуг ММР ОСОБА_10 №02.11.01.08/628/16 від 08.11.2016 на адресу приватного нотаріуса ОСОБА_11, в якому зазначені відомості про реєстрацію осіб у квартирі за адресою: АДРЕСА_1

розпорядились нерухомим майном, оформивши на ОСОБА_8 право власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом укладання завідомо для ОСОБА_1 фіктивного договору купівлі-продажу №1058.

У той же день 10.11.2016 ОСОБА_1, маючи умисел на подальше розпорядження квартирою за адресою: АДРЕСА_1, отримав від ОСОБА_8 довіреність №1059, посвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9, на право розпорядження нерухомим майном.

Надалі, 11.11.2016 ОСОБА_1, маючи намір на розпорядження незаконно здобутим майном, звернувся до ОСОБА_13, якому запропонував придбати вищевказану квартиру.12.11.2016 після спільного огляду стану нерухомого майна, ОСОБА_13 запропонував придбати квартиру, на що ОСОБА_1 погодився.

29.11.2016 ОСОБА_1, маючи на меті розпорядитися незаконно набутою квартирою АДРЕСА_1 та маючи на меті отримання коштів від її реалізації, використовуючи оформлену від імені ОСОБА_14 довіреність, звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_10 для оформлення договору купівлі-продажу з ОСОБА_13 Однак, ознайомившись з наданими ОСОБА_1 документами, нотаріус відмовився посвідчувати даний правочин, посилаючись на неправильне оформлення довіреності від імені ОСОБА_8

У той же день ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_8, якій повідомив про те, що їй необхідно особисто з'явитись до нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу, на що остання погодилась.

Так, 30.11.2016 в денний час ОСОБА_1 прибув до офісу нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_16. розташованого за адресою: АДРЕСА_11 куди також прибули ОСОБА_13, ОСОБА_17 та ОСОБА_8 Під час оформлення правочину ОСОБА_1 були надані документи, необхідні для оформлення правочину нотаріусом, зокрема, договір купівлі-продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 від 10.11.2016. З метою приховання факту наявності зареєстрованої особи - ОСОБА_3 в об'єкті продажу, ОСОБА_1 використав, надавши нотаріусу, підроблений лист начальника Центру надання адміністративних послуг ММР ОСОБА_10 №02.11.01.08/627/16 від 28.11.2016 із недостовірними відомостями про відсутність зареєстрованих осіб у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, що надало можливість подальшого укладення договору купівлі-продажу №1311 від 30.11.2016 між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 з подальшою сплатою останнім за вказаним договором грошових коштів у сумі 118573 грн.

В результаті вчинення вказаних шахрайських дій із заволодінням та розпорядженням квартирою за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 також заволодів грошовими коштами в сумі 118573 грн., наданими ОСОБА_13 в якості сплати за купівлю квартири, якими він розпорядився на власний розсуд.

10.11.2016 ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння правом власності на нерухоме майно, звернувся до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9, що здійснює діяльність за адресою: АДРЕСА_9, з метою посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, між продавцем - ОСОБА_6 і покупцем - ОСОБА_8

Так, при оформленні нотаріусом договору купівлі-продажу №1058 від 10.11.2016 ОСОБА_1, перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_6, використав, надавши нотаріусу, завідомо підроблені документи:

- договір купівлі-продажу №625 від 15.04.2002, виданий Товарною біржею "Українська біржа нерухомості", відповідно до якого ОСОБА_6 нібито придбав у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1,

- рішення Ленінського районного суду №3-2740/2003 від 26.09.2003 про визнання договору купівлі-продажу №625 від 15.04.2002 ТБ "Українська біржа нерухомості" чинним,

- лист начальника Центру надання адміністративних послуг ММР ОСОБА_10 №02.11.01.08/628/16 від 08.11.2016 на адресу приватного нотаріуса ОСОБА_11, в якому зазначені відомості про реєстрацію осіб у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

30.11.2016 ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння правом власності на нерухоме майно, звернувся до нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_16, розташованого за адресою: АДРЕСА_11 з метою посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, між продавцем ОСОБА_8 та покупцем ОСОБА_13

Так, при оформленні нотаріусом договору купівлі-продажу №1311 від 30.11.2016 ОСОБА_1, виступаючи від імені продавця, використав, надавши нотаріусу, завідомо підроблений документ: лист начальника Центру надання адміністративних послуг ММР ОСОБА_10 №02.11.01.08/627/16 від 28.11.2016 на адресу приватного нотаріуса ОСОБА_11, із недостовірними відомостями про відсутність зареєстрованих осіб у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

У подальшому ОСОБА_1, вчинивши неправомірні дії із заволодіння майновими правами на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, оформивши право власності на зазначене майно на ОСОБА_6, а в подальшому вмовивши останнього передати майнові права ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу №1058 від 10.11.2016 з ОСОБА_6, маючи умисел на вчинення правочину з вказаним майном з метою отримання неправомірної вигоди, у листопаді 2016 року розмістив оголошення про продаж квартири та шукав покупців.

Отримавши дзвінок від ОСОБА_13, ОСОБА_1 представився володільцем квартири та запропонував ОСОБА_13 придбати її. Після огляду квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_13 та домовились про укладення правочину про продаж майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_13

Так, 30.11.2016 в денний час ОСОБА_1 прибув до офісу нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_16, розташованого за адресою: АДРЕСА_11, куди також прибули ОСОБА_13, ОСОБА_13 та ОСОБА_8, яку ОСОБА_1 вмовив передати права власності на квартиру ОСОБА_13

Під час оформлення правочину ОСОБА_1 були надані документи, необхідні для оформлення правочину нотаріусом, зокрема, договір купівлі-продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 від 10.11.2016. З метою приховання факту наявності зареєстрованої особи - ОСОБА_3 в об'єкті продажу, ОСОБА_1 використав, надавши нотаріусу, підроблений лист начальника Центру надання адміністративних послуг ММР ОСОБА_10.№2.11.01.08/627/16 ВІД 28.11.2016 із недостовірними відомостями про відсутність зареєстрованих осіб у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, після чого між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 укладено договір купівлі-продажу №1311 від 30.11.2016. За укладення договору та продаж квартири ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_13 грошові кошти у сумі 118573 грн.

Таким чином, ОСОБА_1, діючи умисно, придбавши майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, а саме: придбавши майнові права на квартиру шляхом обману через використання підроблених документів, а саме: договору купівлі-продажу №625 від 15.04.2002, виданого Товарною біржею "Українська біржа нерухомості" та рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва №3-2740/2003 від 26.09.2003 про визнання цього договору чинним та оформивши майнові права на квартиру на ОСОБА_6, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиняв із вказаним майном правочини, використовуючи ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вмовивши ОСОБА_6 передати майнові права на квартиру ОСОБА_8 на підставі нотаріально посвідченого договору №1058 від 10.11.2016 та в подальшому - вмовивши ОСОБА_8 передати майнові права на квартиру ОСОБА_4 на підставі договору №1311 від 30.11.2016, отримавши від останнього за вчинення правочину грошові кошти у розмірі 118573 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.358, ч.1 ст.209 КК України визнав та пояснив, що вчинив злочини за обставин, викладених у обвинувальному акті. Покази потерпілого ОСОБА_4 підтверджує. Приблизно в жовтні-листопаді 2016 року він дізнався про квартиру на АДРЕСА_1 та виявив бажання її продати, для чого підробив документи. Проробити цю махінацію - оформити біржовий договір, запропонував ОСОБА_6 та ОСОБА_8. Тоді вони оформили квартиру на ОСОБА_8, яка видала на нього довіреність. Потім знайшлися люди, які захотіли придбати цю квартиру. Про укладення договору купівлі-продажу квартири домовився з потерпілим ОСОБА_4. У Миколаєві нотаріуси не захотіли оформлювати цей правочин, тому вони поїхали до Херсону, де оформили цей договір за 118573 грн. Отримані гроші витратив на власні потреби.

Вина обвинуваченого підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_3, який суду пояснив, що квартира по АДРЕСА_1 належала його матері. На момент приватизації, він проживав разом з матір'ю та володіли нею в рівних частках. Проживав в квартирі з 1968-2015 рік, і більше там не жив. Квартира стояла зачиненою. Про те, що продали квартиру, не знав;

- показами потерпілого ОСОБА_4, який суду пояснив, що у восени 2016 року він хотів придбати квартиру. Приїхали подивитися на квартиру АДРЕСА_1, проте не зійшлися в ціні. Коли приїжджали на перегляд нерухомості, то обвинувачений відкривав її своїм ключем, при чому це бачили сусіди. Коли дізналися, що квартира продається за довіреністю, то відмовились взагалі від правочину. Проте обвинувачений сказав, що за довіреність він діє від імені своєї дружини. З останньою зустрілися в Херсоні, де та написала розписку, що отримала від них 13000 дол. і ОСОБА_1 був тому свідком. Їм видали на руки документи. Коли приїхали в м. Миколаїв, то їх зустрічали представники телебачення, які говорили, що вони незаконно заволоділи чужою квартирою. Завдану шкоду не повернули.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження інших доказів у кримінальному провадженні.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.190 КК України, тобто придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб; за ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа; за ч.1 ст.209 КК України, тобто вчинення правочину з майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в МОПЛ не перебуває. Перебуває на "П" обліку в ОНД з 11.03.2011 з діагнозом: РПП внаслідок вживання опіатів зі шкідливими наслідками, 15.09.2017 - знятий з обліку за відсутністю відомостей, характеризується в основному позитивно.

Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до злочину невеликої тяжкості (ч.4 ст.358 КК України), тяжких злочинів (ч.3 ст.190 КК України, ч.1 ст.209 КК України), обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшує покарання та які істотно знижують ступінь тяжкості злочину - щире каяття, вчинення злочинів вперше, позитивну характеристику, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання за злочин, передбачений ч.1 ст.209 КК України більш м'яке, ніж передбачено санкцією даної статті, а саме без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, так як його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства з конфіскацією майна.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.358, ч.1 ст.209 КК Українита призначити йому покарання:

- за ч.3 ст.190 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі;

- за ч.4 ст.358 КК України - у вигляді обмеження волі строком на 1 рік;

- за ч.1 ст.209 КК України - з урахуванням ст.69 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі без позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, з конфіскацією 1/3 частини майна, належного ОСОБА_1 на праві приватної власності.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі без позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією 1/3 частини майна, належного йому на праві приватної власності.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Ю.П. Крутій