Рішення № 79493645, 14.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2018 року № 810/1876/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки при визначенні податкового зобов'язання. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій укладених між позивачем та його контрагентами. Позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 16.05.2018.

Позивачем 11.05.2018 подано до суду заяву про зміну позовних вимог в якій зазначає, що позивач на відсутність кредиторської і дебіторської заборгованості та залишків товарно-матеріальних цінностей в поясненнях під час перевірки не вказував. Крім того, незважаючи на надання позивачем всіх первинних документів, з боку відповідача не вчинялося жодних дій по їх дослідженню для встановлення факту наявності або відсутності дебіторської заборгованості. Висновки відповідача про відсутність дебіторської заборгованості не відповідають дійсності та не підтверджуються документально. Відповідачем не встановлено жодного факту надходження позивачу у 2014 році коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі та безоплатного отримання товарів (робіт, послуг), що не були відображені позивачем в книзі обліку доходів і витрат за 2014 рік. Зазначає, що інвентаризація та зняття залишків під час перевірки не проводилась через відсутність відповідної вимоги з боку контролюючого органу. Акт вибіркової або часткової інвентаризації, яким виявлено нестачу придбаних позивачем товарів - відсутній. Жодного дебітора, який мав заборгованість перед позивачем станом на 01.01.2014, 01.01.2015, 01.01.2016 та на 31.12.2016 в акті перевірки не зазначено. Позивач вважає, що висновки викладені в акті перевірки є необґрунтованими та не відповідають дійсності, а також не підтверджуються належними та допустимими доказами, тому оспорювані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачем 16.05.2018 подано до суду відзив, в якому останній підтримав висновки викладені в акті перевірки та зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до чинного законодавства, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 16.05.2018 за обґрунтованими клопотаннями сторін зупинено провадження у справі до 05.06.2018.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відзив відповідача на позовну заяву є ідентичним змісту акту перевірки та інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в акті перевірки не вказано.

Протокольною ухвалою від 05.06.2018 відкладено питання про поновлення провадження у справі на 11.07.2018 за обґрунтованими клопотаннями сторін.

11 липня 2018 року ухвалою суду поновлено провадження у справі. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, а представник відповідача проти позову заперечував. Сторони в судовому засіданні заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження. У зв'язку з чим, ухвалою суду від 11.07.2018 подальший розгляд справи суд вирішив здійснювати в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом на підставі п.п. 77 ПК України, відповідно направлень на перевірку від 21.09.2017 № 2161, та №2162 та згідно з плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2017 року проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи з питань нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт від 20.10.2017 №801/10-36-13-09/НОМЕР_1, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем - п.292.3 ст.292, п.293.3 ст.293 ПК України, в частині заниження суми отриманого доходу за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 на загальну суму 628773,05 грн. без ПДВ, що призвело до заниження податкових зобов'язань по єдиному податку на суму 18863,19 грн.; - п.187.1 ст.187 ПК України, в частині заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 200908,18 грн.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, відображеного ФОП ОСОБА_1 в податкових деклараціях платника єдиного податку за 2014р., з даними про суми доходу встановленими в ході перевірки, виявлено заниження обсягу валового доходу на суму 628773,05 грн. без ПДВ, а саме: згідно наданого поясненя до перевірки від 02.10.2017р. №17 ФОП ОСОБА_1 зазначено що дебіторська та кредиторська заборгованість станом на 01.01.2014р., 01.01.2015р., 01.01.2016р. та 31.12.2016 відсутня. За період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. сума задекларованого валового доходу згідно поданих декларацій платника єдиного податку становить 511562,95 грн. без ПДВ відповідно поданим деклараціям з податку на додану вартість задекларовано податкових зобов'язаннь з податку на додану вартість в сумі 1140336 грн. без ПДВ, враховуючи надане пояснення ФОП ОСОБА_1 щодо відсутності дебіторської заборгованості встановлено заниження суми валового доходу в сумі 628773,05 грн. без ПДВ, чим порушено п.293.3 ст.293 ПК України; Згідно порядку ведення книги обліку доходів, для платників єдиного податку які зареєстровані платниками податку на додану вартість ведеться книга обліку доходів та витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) форма книги обліку доходів і витрат затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 №1637. Водночас, у Книзі обліку доходів та витрат зазначаються понесені витрати, зокрема суми оплачених, придбаних товарів (робіт, послуг), виплаченої заробітної плати, на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідно п.п.296.1.2 п.296.1 ст.296 ПК України платник єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Враховуючи вищезазначене не маючи дебіторської заборгованості згідно наданих пояснень ФОП ОСОБА_1 суми отриманих доходів повинні дорівнювати сумам податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в результаті чого встановлено заниження суми єдиного податку за 2014 р. на загальну суму 18863,19 грн., чим порушено п.293.3 ст.293 ПК України. Також за результатами перевірки за перевіряємий період встановлено заниження суми податкового зобов'язання в загальній сумі 79904,28 грн., а саме: - згідно наданих пояснень до перевірки ФОП ОСОБА_1 та встановлених в ході проведення перевірки залишків товарно-матеріальних цінностей встановлено, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ФОП ОСОБА_1 протягом 2015р. придбано Автомобільну водяну помпу Е3 (Насос водяний ЕЗ) в кількості 171 шт. згідно даних архіву ЄДРПН реалізація Автомобільної водяної помпи Е3 (Насос водяний ЕЗ) відсутня та залишок товару при цьому станом на 31.12.2015р. за даними платника відсутій, в результаті чого за даними перевірки виявлено нестачу придбаних платником товарів відповідно такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку відповідно п. 198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, чим порушено вимоги п. 187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість 49866,66 грн. (загальна сума придбаного товару з ПДВ - 299199,99 грн.); - згідно наданих пояснень до перевірки ФОП ОСОБА_1 та встановлених в ході проведення перевірки залишків товарно-матеріальних цінностей встановлено, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ФОП ОСОБА_1 протягом 2015р. Диск колеса 6,00x17,5 Китай в кількості 56 шт. згідно даних архіву ЄДРПН реалізація Диск колеса 6,00x17,5 Китай становить 19 шт. та залишок товару при цьому станом на 31.12.2015р. за даними платника відсутній, в результаті чого за даними перевірки виявлено нестачу придбаних платником товарів відповідно такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку відповідно п. 198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, чим порушено вимоги п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість 11967,63 грн. (загальна сума придбаного товару з ПДВ - 71805,78 грн.); - згідно наданих пояснень до перевірки ФОП ОСОБА_1 та встановлених в ході проведення перевірки залишків товарно-матеріальних цінностей встановлено, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ФОП ОСОБА_1 протягом 2016р. Корзина зчеплення в зборі в кількості 4 шт. згідно даних архіву ЄДРПН реалізація Корзина зчеплення в зборі відсутня, та залишок товару при цьому станом на 31.12.2016р. за даними платника відсутій, в результаті чого ними перевірки виявлено нестачу придбаних платником товарів відповідно такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку відповідно п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, чим порушено вимоги п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість 8684,49 грн. (загальна сума придбаного товару з ПДВ - 52106,96 грн.); - згідно наданих пояснень до перевірки ФОП ОСОБА_1 та встановлених в ході проведення перевірки залишків товарно-матеріальних цінностей встановлено, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ФОП ОСОБА_1 протягом 2016р. Піддон картера Е0 в кількості 2 шт. згідно даних архіву ЄДРПН реалізація Піддон картера Е0 відсутня, та залишок товару при цьому станом на 31.12.2016р. за даними платника відсутній, в результаті чого за даними перевірки виявлено нестачу придбаних платником товарів відповідно такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку відповідно п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, чим порушено вимоги п. 187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість 714,67 грн. (загальна сума придбаного товару з ПДВ - 4288 грн.).; - згідно наданих пояснень до перевірки ФОП ОСОБА_1 та встановлених в ході проведення перевірки залишків товарно-матеріальних цінностей встановлено, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ФОП ОСОБА_1 протягом 2016р. Прокладка в кількості 3 шт. згідно даних архіву ЄДРПН реалізація Прокладка відсутня, та залишок товару при цьому станом на 31.12.2016 за даними платника відсутній, в результаті чого за даними перевірки виявлено нестачу придбаних платником товарів відповідно такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку відповідно п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, чим порушено вимоги п. 187.1 ст.187, п. 189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість 338,33 грн. (загальна сума придбаного товару з ПДВ - 2030 грн.); - згідно наданих пояснень до перевірки ФОП ОСОБА_1 та встановлених в ході проведення перевірки залишків товарно-матеріальних цінностей встановлено, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ФОП ОСОБА_1 протягом 2016р. Фара передня для Т613 RН (Фара передня права) в кількості 20 шт. згідно даних архіву ЄДРПН реалізація Фара передня для Т613 RН (фара передня права) становить 2 шт. та залишок товару при цьому станом на 31.12.2016р. за даними платника відсутній, в результаті чого за даними перевірки виявлено нестачу придбаних платником товарів відповідно такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку відповідно п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, чим порушено вимоги п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість 8332,50 грн. (загальна сума придбаного товару з ПДВ - 49995 грн.).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки подав до податкового органу письмові заперечення від 06.11.2017 №06/11, на які 17.11.2017 надано відповідь, згідно з якою висновки по Акту від 20.10.2017 №801/10-36-13-09/НОМЕР_1 залишено без змін.

На підставі висновку Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.11.2017 №0100861309 яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість в розмірі 134885 грн., у тому числі за основним платежем - 107908 грн., за штрафними санкціями - 26977 грн. та №0100841309 яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 23578,98 грн., у тому числі за основним платежем - 18863,19 грн., за штрафними санкціями - 4715,79 грн..

Позивачем податкові повідомлення-рішення оскаржені в адміністративному порядку та рішенням ДФС України від 31.01.2018 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 22.11.2017 №0100841309, №0100861309; частково скасоване податкове повідомлення-рішення від 22.01.2017 №0100851309 в сумі 149515 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу частково задоволено.

У зв'язку з чим, в подальшому податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0006701309 від 27.03.2018, яким застосовано суму штрафних санкцій за платежем податку на додану вартість в сумі 93000 грн..

У той же час, позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив їх, звернувшись із позовом до суду.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 19.10.2010 Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області. Відповідно до свідоцтва №200037426 від 23.03.2012 ФОП ОСОБА_1 зареєстрований платником ПДВ з 23.03.2012. Також позивач з 01.01.2012 зареєстрований платником єдиного податку за ставкою 3% та 3 групою, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серія Б №599982 від 15.03.2013. Позивач веде облік доходів та витрат у Книзі обліку доходів і витрат (арк.1-54 т.2). В матеріалах справи наявні податкові декларації з ПДВ та єдиного податку за весь період 2014, 2015, 2016 р.р., з розрахунками та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (арк.55-248 т.2, т.3, арк.1-125 т.4). Також як до перевірки та і до суду позивачем надано звіт (банківська виписка) за період 2014, 2015. 2016 роки (арк.126-243 т.4, арк.1-73 т.5). На підтвердження наявності у позивача сум заборгованості від покупців надано відомості про заборгованість покупців за 2014, 2015, 2016 роки (арк.103-111 т.1). Повернення позивачем постачальнику товар (фара передня для Т613 RН (фара передня права та автомобільна водяна помпа Е3 (насос водяний Е3) підтверджується податковими накладними про повернення постачальнику №1-7 від 16.03.2018 (арк.96-102 т.1). Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №281 за 2014, 2015, 2016 роки підтверджується наявність залишків товару на початок та на кінець 2014-2016 років (арк.112-158 т.1). У 2014 році позивачем, відвантаження ТОВ «Аджанта» товару (запчастини) на загальну суму 51000,00 грн., про що була складена видаткова накладна від 31.10.2014 № 71. Частина коштів за вказаний товар, було отримано позивачем у наступному періоді: - 06.01.2015 року (із зазначенням ПДВ у розмірі 2166,67 грн.); - 12.01.2015 року (із зазначенням ПДВ у розмірі 666,67 грн.); - 15.01.2015 року (із зазначенням ПДВ у розмірі 200,00 грн.), що підтверджується інформацією, яка міститься у звіті (банківській виписці) ПАТ КБ «Приватбанк». З цієї ж банківської виписки вбачається надходження коштів 09.01.2015 року за товар, відвантажений: за видатковою накладною № 72 від 31.10.2014 року на загальну суму 49500,00 грн.. 24.12.2015 року позивачем було виставлено рахунок на оплату товару на ТОВ «Бершадське АТП 10527» № 4764 на суму 2015,78 грн. (в т.ч. ПДВ - 335,96 грн.). 30.12.2015 року позивачем було відвантажено товар (запчастини) даному покупцю згідно видаткової накладної №2907 на суму 2015,78 грн. (в т.ч. ПДВ - 335,96 грн.). З банківської виписки ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2016 року по 31.01.2016 року вбачається надходження коштів 05.01.2016 за запчастини згідно рахунку № 4764 від 24.12..2015, у т.ч. ПДВ 20% - 335,96 грн., які відвантажені за видатковою накладною № 2907 від 30.12.2015 року.

По товару - Автомобільна водяна помпа ЕЗ (Насос водяний ЕЗ) у кількості 171 шт. матеріалами справи встановлено наступне. Вказаний товар отримано від ТОВ «Аджанта Інджинірінг» протягом 2015 року в кількості 171 шт., а саме: - 5 шт. X 1000,00 = 5000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від постачальника №144 від 27.11.2015 р. та податковою накладною № 9 від 16.11.2015 р., зареєстрованою в ЄРПН; - 50 шт. X 1000,00 = 50000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною постачальника № 145 від 27.11.2015 р. та податковою накладною № 11 від 16.11.2015 р., зареєстрованою в ЄРПН; - 87 шт. X 1000,00 = 87000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною постачальника № 146 від 27.11.2015 р. та податковою накладною № 12 від 16.11.2015 р., зареєстрованою в ЄРПН; - 13 шт. X 1000,00 = 23000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною постачальника № 147 від 27.11.2015 р. та податковою накладною № 13 від 16.11.2015 р., зареєстрованою в ЄРПН; - 2 шт. X 1000,00 = 2000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною постачальника №152 від 03.12.2015 р. та податковою накладною № 17 від 27.11.2015 р., зареєстрованою в ЄРПН; - 4 шт. X 1500,00 = 6000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною постачальника №155 від 03.12.2015 р. та податковою накладною № 2 від 01.12.2015 р., зареєстрованою в ЄРПН. Всього отримано від постачальника за 2015 рік даного товару на загальну суму з ПДВ 173000 грн. В подальшому після перевірки даний товар був повернутий постачальнику 16.03.2018, що підтверджується накладними про повернення товару та розрахунками коригувань.

По товару - Диск колеса 6,00X17,5 Китай - у кількості 37 шт. матеріалами справи встановлено наступне. Вказаний товар отримано позивачем від приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" протягом 2015 року у кількості 56 шт., а саме: - 20 шт. по ціні з ПДВ 700,00 грн. на суму 14000,00 грн. згідно накладної № 854 від 06.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної № 14 від 06.07.2015 р.; - 20 шт. по ціні з ПДВ 700,00 грн. на суму 14000,00 грн. згідно накладної № 904 від 14.07.2015 та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної № 62 від 14.07.2015 р.; - 10 шт. по ціні з ПДВ 750,00 грн. на суму 7500,00 грн. згідно накладної № 1080 від 06.08.2015 та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної № 11 від 06.08.2015 р.; - 6 шт. по ціні з ПДВ 750,00 грн. на суму 4500,00 грн. згідно накладної № 1138 від 19.08.2015 р. та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної № 55 від 19.08.2015 р.. Загальна сума отриманого даного товару становить 40000,00 грн. Протягом 2015 року даний товар було реалізовано в кількості 19 штук на суму без націнки та з ПДВ 13300 грн.

По товару - Корзина зчеплення в зборі - в кількості 4 шт. матеріалами справи встановлено наступне. Вказаний товар отримано від приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" протягом 2016 року в кількості 2 шт., а саме: - 1 шт. по ціні з ПДВ 4500,00 грн. на суму 4500,00 грн. згідно накладної № 22 від 21.01.2016 р. та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної № 25 від 21.01.2016 р.; - 1 шт. по ціні з ПДВ 9275,00 грн. на суму 9275,00 грн. згідно накладної № 435 від 12.04.2016 р. та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної № 14 від 07.04.2016 р. та податкової накладної № 19 від 12.04.2016. Також, протягом 2016 р. від приватного акціонерного товариства «Бориспільський автомобільний завод» було отримано корзину зчеплення в кількості - 1 шт., по ціні з ПДВ 8123,00 грн. на суму 8123,00 грн. згідно накладної № 114 від 07.07.2016 р. та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної №21 від 07.07.2016 р. Четверта корзина зчеплення, що була в залишках та отримана позивачем в 2015 році від приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» по ціні з ПДВ 2500,00 грн. на суму 2500,00 грн., що підтверджується накладною № 1768 від 20.11.2015 та зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною № 61 від 20.11.2015 р. Загальна сума товару становить 24398,00 грн.

По товару - Піддон картера Е0 - в кількості 2 шт. матеріалами справи встановлено наступне. Вказаний товар отримано від приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" у кількості 2 шт. по ціні з ПДВ 1534,00 грн. на загальну суму 3068,00 грн. згідно накладної № 414 від 05.04.2016 року та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної № 6 від 05.04.2016 р.

По товару - Прокладка - в кількості 3 шт. матеріалами справи встановлено. Вказаний товар отримано від приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" у кількості 3 шт. по ціні з ПДВ по 110,00 грн. за штуку на загальну суму 330,00 грн. згідно накладної №97 від 04.02.2016 року та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної № 20 від 04.02.2016 р.

По товару - Фара передня для Т613 RH (Фара передня права) - в кількості 18 шт. Вказаний товар отримано від ТОВ «Аджанта Інджинірінг» у кількості 20 шт. по ціні з ПДВ 194,58 грн. за штуку на загальну суму 3891,60 грн., що підтверджується видатковою накладною від № 116 від 17.10.2016 р. та зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною № 5 від 10.10.2016. Протягом 2016 року_даний товар був реалізований в кількості 2 шт., а на момент перевірки був наявний в залишках в кількості 18 шт. по ціні 194,58 на загальну суму 3502,44 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 296.1.2 пункту 296.1 статті 296 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України, п.1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 року № 1637 (чинний на момент виникнення правовідносин) та п.1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 року № 579, фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платником єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи та понесені витрати.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» поширюється на всіх юридичних осіб (ч.1 ст. 2 Закону).

Як встановлено судом позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування і являється платником єдиного податку 3-ї групи із ставкою 3% та платником ПДВ.

Тому, ведення бухгалтерського обліку, в тому числі складання регістрів бухгалтерського обліку чи інших зведених облікових документів (облікових відомостей) для фізичної особи - підприємця не є обов'язковими. Як вбачається з матеріалів справи, позивач веде лише облік доходів та витрат (спрощений облік) у Книзі доходів і витрат.

При дослідженні листа позивача від 02.10.2017 року № 17 «Про надання інформації», судом встановлено, що останній зазначив про неможливість надання інформації щодо кредиторської та дебіторської заборгованості, а також залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2014 року, 01.01.2015 року, 01.01.2016 року та на 31.12.2016 року. При цьому, на відсутність кредиторської і дебіторської заборгованості та залишків товарно-матеріальних цінностей позивач не вказав. В матеріалах справи наявні банківські виписки які свідчать про наявність дебіторської заборгованості станом на 01.01.2015 року та спростовують доводи відповідача про відсутність такої заборгованості.

Крім того, відповідно до п. 73.5. ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 «Про затвердження Порядку проведення органами зустрічних звірок». Проте, відповідачем не було проведено зустрічної звірки з контрагентами позивача для встановлення факту наявності чи відсутності дебіторської заборгованості.

Таким чином висновки відповідача про відсутність дебіторської заборгованості не відповідають дійсності та не підтверджено документально.

Згідно акту перевірки позивачу було донараховано обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності за 2014 рік в сумі 628773,05 грн., що призвело до донарахування грошового зобов'язання за податковими зобов'язаннями по єдиному податку на суму 18863,19 грн. та грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4715,79 грн. Даний висновок ревізор зробив з того, що обсяг виручки не співпадає з сумою податкових зобов'язань з ПДВ. Разом з тим дані суми не повинні співпадати так, як датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а податкові зобов'язання з ПДВ виникають по першій події. Дані суми не співпадають тому, що відвантаження товару відбулося раніше і було нараховано податкові зобов'язання з ПДВ, а оплата здійснювалась пізніше. Про це свідчать видаткові накладні та банківські виписки. Обсяг виручки ФОП ОСОБА_1 було визначено на основі первинних документів, які наявні в матеріалах справи та відображені в Книзі обліку доходів і витрат.

Суд зазначає, що відповідачем не встановлено жодного факту надходження позивачу у 2014 році коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі та безоплатного отримання товарів (робіт, послуг), що не були відображені позивачем в Книзі обліку доходів і витрат за 2014 рік.

Відповідно до п.292.6 ст.292 ПК України, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Пунктом 187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, якщо дата відвантаження товару та дата отримання коштів за цей відвантажений товар не співпадають, то дата виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та дата отримання доходу (виникнення зобов'язань по сплаті єдиного податку) припадають на різні звітні податкові періоди.

Зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за відвантажений товар, враховуючи правило першої події, було задекларовано позивачем у декларації з податку на додану в вартість за 2014 рік, а отримані за цей товар кошти, як валовий дохід, були задекларовані позивачем у декларації платника єдиного податку за 2015 рік.

Згідно акту перевірки було безпідставно донараховано суми грошових зобов'язань зі сплати ПДВ. Перевіряючим було зроблено порівняння сум задекларованого валового доходу із сумами податкових зобов'язань з ПДВ. Проте, дані суми неможливо порівнювати так, як вони не повинні співпадати, бо датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а податкові зобов'язання з ПДВ виникають по першій події. Так, датою отримання доходу є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих активів та дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (для III групи - платника ПДВ). Дані суми не співпадають тому, що відвантаження товару відбулося раніше і було нараховано податкові зобов'язання з ПДВ раніше, а оплата пізніше і тому сума валового доходу за 2015 - 2016 роки вища, ніж сума податкових зобов'язань з ПДВ. Про це свідчать видаткові накладні та банківські виписки. Сума нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ ФОП ОСОБА_1 було визначено по першій події на основі первинних документів, які наявні в матеріалах справи та відображені в податкових деклараціях з ПДВ та додатках до них. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Саме по таких критеріях і було визначено платником податків ФОП ОСОБА_1 обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг), що становить за період із 01.01.2014 року по 31.12.2016 року 10874284 грн. 48 коп. Про це свідчать банківські виписки та чеки на отримання коштів в готівковій формі розрахунків. Саме отриманні суми коштів і були включені до Книги обліку доходів і витрат фізичної особи-підприємця і саме з цієї суми було нараховано суму єдиного податку і в повному обсязі сплачено до бюджету. Також відповідач зазначає, що ним під час перевірки виявлено нестачу придбаного товару та встановлено порушення позивачем вимог п. 187.1. ст. 187, п. 189,1 ст. 189, 5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання в загальній сумі 79904,28 грн. До такого висновку відповідач дійшов, посилаючись на інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних про відсутність реалізації товару та, посилаючись на дані платника про відсутність залишку товару.

Підпунктом 20.1.9. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Абзацом четвертим п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є рурською діяльністю платника податку.

Суд зазначає, що ні позивачем ні відповідачем не надано документів щодо підтвердження того, факту, що інвентаризація та зняття залишків під час перевірки проводилась. Таким чином акт вибіркової або часткової інвентаризації, яким виявлено нестачу придбаних позивачем товарів, відсутній.

Висновок відповідача про нестачу придбаного товару спростовується тим, що після проведення податкової перевірки частина товару, на нестачу якого вказував відповідач, була повернута постачальникам 16.03.2018 року, що підтверджується відповідними накладними.

В акті перевірки вказано, що згідно наданого пояснення до перевірки від 02.10.2017 року № 17 ОСОБА_1 зазначено, що дебіторська та кредиторська заборгованості, а також залишки товару станом на 01.01.2014 р., на 01.01.2015 р., 01.01.2016 р. та на 31.12.2016 р. відсутні. Насправді дане пояснення вказувало не на відсутність залишків по товару та дебіторської і кредиторської заборгованостей, а на неможливість надання такої інформації в зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування і являється платником єдиного податку 3-ї групи зі ставкою 3 % та платником ПДВ, а для «спрощенців» законодавством передбачено ведення спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування, що передбачено п.44.2 ст.44 ПК України. Саме такий спрощений облік передбачено пп. 296.1.1 п.296.1 ст.296 ПК України та Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат № 1637. Порядок ведення обліку платниками єдиного податку насамперед регулюється підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 ПК України, єдиною вимогою яких для підприємців є вимога вести Книгу обліку. Відповідно до Порядку, для складання Декларації платники єдиного податку мають використовувати дані Книги як єдиного регістра обліку, передбаченого для підприємців - платників єдиного податку.

Отже, керуючись вищевказаним, можна зробити висновок, що для ведення Книги обліку доходів і витрат та для складання Декларації платника єдиного податку ведення залишків товарно-матеріальних цінностей, дебіторської та кредиторської заборгованостей не є обов'язковим.

Окрім того, оборотно-сальдовими відомостями за 2014, 2015 та 2016 роки по рахунку 281, підтверджується наявність залишків товару на початок та на кінець перевіряємих періодів, а також відомості по заборгованості покупців за 2014, 2015 та 2016 роки, згідно яких видно наявність дебіторської та кредиторської заборгованостей на початок та на кінець перевіряємих періодів.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт наявності придбаного товару та наявності дебіторської заборгованості у позивача встановлено належним чином оформленими документами які наявні в матеріалах справи. Реальний рух активів в процесі здійснення позивачем відповідних господарських операцій підтверджується матеріалами справи.

Тому, податкові повідомлення-рішення від 22.11.2017 №0100861309, №0100841309 та від 27.03.2018 №0006701309 підлягають скасуванню як безпідставні.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС України в Київській області від 22.11.2017 №0100861309, від 22.11.2017 від НОМЕР_2, від 27.03.2018 №0006701309.

Стягнути з ГУ ДФС України в Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 2514 (дві тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.