Рішення № 79493425, 14.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 року м.Київ № 810/3265/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

за участю учасників справи:

- представник позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 19.06.2018,

- представник відповідача: Бабченко О.П., довіреність №06/15 від 01.03.2018,

- свідок ОСОБА_4

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ386/59/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-200 від 31.05.2018 р.;

- скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ386/59/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-200 від 31.05.2018 р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №810/3265/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд тричі викликав у судові засідання в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Судові повістки на ім'я свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 повернуті на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», свідок ОСОБА_6 про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, проте у судові засідання не з'явилась.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відносно неї, як суб'єкта господарювання, інспектором праці Головного управління Держпраці у Київській області проведено інспекційне відвідування, за результатами якого складено відповідний акт інспекційного відвідування.

На підставі вказаного акту винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 335070,00 грн. за встановлення факту неоформлених відносин з найманими працівниками.

Позивач вважає спірне рішення протиправним з огляду на недотримання відповідачем процедури повідомлення останньої про дату засідання комісії по розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Позивач також зазначає, що правовідносини з особами, щодо яких встановлено факт не оформлення, не носили характер трудових, останні надавали послуги на підставі цивільно-правових угод, які не могли бути надані позивачем до перевірки з огляду на їх зберігання за межами місця здійснення господарської діяльності.

Відповідач проти позову заперечує, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що в процесі перевірки встановлено факт допущення громадян ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 до роботи позивачем без укладення з останніми трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого органу, а також без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Позивачем також не проводиться підвищена оплата за роботу у нічний час.

Відповідач також зазначає, що наведені обставини повністю підтверджуються поясненнями громадян ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, відібраними безпосередньо в ході перевірки.

Крім того, відповідач звернув увагу, що жодних документів, зокрема належним чином оформлених цивільно-правових угод з вказаними особами та актів виконаних робіт (наданих послуг), позивач в ході інспекційного відвідування не надавала та у власних поясненнях про їх наявність не повідомляла. Також позивач не надала доказів сплати податків за наведеними цивільно-правовими угодами.

Як вказує відповідач, правовідносини, що склались між позивачем та наведеними громадянами не можуть вважатись трудовими, з огляду на предмет, що передбачений у вказаних цивільно-правових договорах, та відсутність визначення сторонами обсягу виконуваної роботи та кінцевого результату.

Присутній у судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Присутній у судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

в с т а н о в и в :

У період з 11 травня по 14 травня 2018 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_8 на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 07.05.2018 року №396 (а.с.60), наказу Головного управління Держпраці у Київській області «Про проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1» від 02.05.2018 року №1338 (а.с. 59), службового посвідчення №59, проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, з питань дотримання вимог законодавства про працю та зайнятість населення.

Підставою проведення інспекційного відвідування стало звернення на Урядову гарячу лінію громадянки ОСОБА_5, яка повідомила, що працювала без офіційного оформлення трудових відносин у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, помічником повара у період з 14.02.2018 року по 07.03.2018 року, проте заявниці не виплачено належних коштів та звільнено. Окрім того, у результаті виконаної роботи у заявниці утворились виробничі травми, однак матеріальної допомоги на лікування роботодавець також не надав. Дане звернення отримано Головним управлінням Держпраці у Київській області 18.04.2018 року та зареєстровано за вхідним №П-1767 (а.с. 52).

Як вбачається з матеріалів справи, 11 травня 2018 року позивачу вручено Вимогу про надання документів від 11.05.2018 року №10-59/386 в межах проведення інспекційного відвідування з 15.00 години 11.05.2018 року по 17.00 годину 14.05.2018 року, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов'язано надати до 16.00 години 11.05.2018 року наступні документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування: установчі документи (паспорт, ід код, свідоцтво про державну реєстрацію ФОП), трудові договори з найманими працівниками, табеля обліку робочого часу з 01.01.2018 року по 11.05.2018 року, трудові книжки найманих працівників, розрахунково-платіжні відомості та відомості про виплату заробітної плати працівникам з січня місяця 2018 року по травень 2018 року з датою такої виплати (а.с. 61-62).

В ході інспекційного відвідування відповідачем встановлено факт допуску до роботи найманих працівників без оформлення трудових відносин із суб'єктом господарювання та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що свідчить про можливі порушення трудового законодавства.

Так, під час інспекційного відвідування у громадянки ОСОБА_5 відібрані пояснення, згідно яких остання стверджує, що у період з 14.02.2018 року по 07.03.2018 року працювала у позивача в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» в м. Біла Церква на посаді помічника кухара без офіційного оформлення. ОСОБА_5 також пояснила, що за вказаний період їй не виплатили розрахункові кошти та не нараховувалась і не виплачувалась заробітна плата за роботу у нічний час, який офіційно встановлений до 01.00 години ночі, але усі працювали до 05.00 години ранку (а.с. 53).

Громадянкою ОСОБА_6 також надано пояснення від 11.05.2018 року (а.с. 55), в яких остання зазначила, що дійсно працює у позивача на посаді офіціанта з 06.03.2018 року без укладення трудового договору, тривалість робочого дня складає з 12.00 годин до 01.00 години ночі з графіком роботи три дні, з понеділка по четвер. Розмір заробітної плати становить 2800,00 грн. Щодо взаємовідносин позивача та громадянки ОСОБА_5 опитуваній нічого не відомо.

Також в процесі інспекційного відвідування було опитано громадянку ОСОБА_7, яка, в свою чергу, пояснила, що дійсно працює у позивача на посаді офіціанта з 25.04.2018 року без укладення трудового договору, тривалість робочого дня складає з 12.00 годин до 01.00 години ночі з графіком роботи три дні, з понеділка по четвер. Розмір заробітної плати становить 2800,00 грн. Будь-якими відомостями щодо наявності або відсутності трудових взаємовідносин позивача та громадянки ОСОБА_5 не володіє.

Окрім вищенаведених осіб, свої пояснення надали громадянка ОСОБА_10, що працює на посаді кухаря, та громадянин ОСОБА_11 - шеф-кухар (а.с. 57,58).

Громадянка ОСОБА_10 пояснила, що громадянка ОСОБА_5 їй відома, працювала на посаді помічника повара приблизно з 14.02.2018 року по 20.02.2018 року. Стосовно офіційного працевлаштування та виплати останній заробітної плати, громадянці ОСОБА_10 не відомо. Також ОСОБА_10 повідомила, що на момент інспекційного відвідування ОСОБА_7 та ОСОБА_12 працюють офіціантами з грудня 2017 року, які є практикантами та трудові відносини з ними не оформлені.

Громадянин ОСОБА_11 у власних поясненнях від 11.05.2018 року зазначив, що працює на посаді шеф-кухара згідно з укладеним з ним трудовим договором з початку 2017 року. Щодо громадянки ОСОБА_5 повідомив, що остання працювала у позивача на посаді помічника кухаря з 14.02.2018 року по 20.02.2018 року на випробувальному терміні, після чого була звільнена та отримала заробітну плату у розмірі 1500,00 грн.

Так само надала свої пояснення фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (а.с. 54), в яких зазначено, що громадянка ОСОБА_5 дійсно працювала у неї на посаді помічника кухаря з 14.02.2018 року по 20.02.2018 року на випробувальному терміні. Остання була звільнена як така, що не пройшла випробувальний строк з виплатою заробітної плати у розмірі 1500,00 грн.

За результатами інспекційного відвідування складено відповідний Акт інспекційного відвідування від 08.05.2018 року №КВ 386/59/АВ (а.с. 63-74) та винесено припис про усунення виявлених порушень від 14.05.2018 року №КВ 386/59/АВ/П, який отриманий позивачем 14.05.2018 року, про що свідчить проставлення фізичною особою-підприємцем власного підпису (а.с.75).

Враховуючи вищевикладене та те, що на момент проведення інспекційного відвідування не надано жодних підтверджуючих документів (трудових договорів, цивільно-правових угод, наказів на прийняття працівників, повідомлення фіскальної служби про прийняття працівників на роботу тощо), які б підтверджували належне оформлення трудових відносин з громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а також виплати за роботу у нічний час, вбачається порушення вимог частини 3 статті 24 та статті 108 Кодексу законів про працю України.

Листом «Про розгляд справи про накладення штрафу» від 21.05.2018 року №4.3/2/18/7240 (а.с. 78), який направлено на ім'я позивача засобами поштового зв'язку рекомендованою кореспонденцією 25.05.2018 року (а.с.161-162), останню повідомлено, що о 10.30 години 31.05.2018 року відбудеться розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачені абзацом 2 частини 1 та абзацом 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

За результатами розгляду акта інспекційного відвідування від 08.05.2018 року №КВ 386/59/АВ щодо порушень позивачем законодавства про працю, Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанову про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу від 31.05.2018 року №КВ386/59/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-200 у розмірі 335070,00 грн. (а.с. 76-77).

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернулась до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Так, згідно п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Питання проведення інспекційних відвідувань та організація невиїзних інспектувань регламентуються пунктом 5 Порядку №295, підпунктами 1-3 якого встановлено, що інспекційне відвідування проводиться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Пунктом 6 Порядку №295 встановлено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (пункт 8 Порядку №295).

Пункт 11 Порядку №295 визначає, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування.

За змістом пункту 12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Відповідно до пункту 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно пункту 20 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження (пункт 21 Порядку №295).

Отже, враховуючи дотримання відповідачем порядку призначення та проведення інспекційного відвідування позивача, яке здійснено в межах та у спосіб, передбачений Порядком №295, суд вважає доводи позивача щодо укладених між позивачем та громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 цивільно-правових договорів сумнівними, оскільки вказані документи не були надані ані на вимогу інспектора праці, ані в ході проведення інспекційного відвідування. Посилання на вказані угоди відсутні й у власних поясненнях, викладених позивачем в процесі інспекційного відвідування.

Більш того, суд зазначає, що зважаючи на наведені положення Порядку №295, позивач, не погоджуючись з викладеною в акті інформацією, не лише не була позбавлена можливості надати свої зауваження до акту інспекційного відвідування в день його складення, але й протягом трьох робочих днів після його підписання.

Проте, позивач наведеними правами не скористалась, з викладеними у акті відомостями погодилась, підписавши акт без будь-яких зауважень та без їх подальшого направлення відповідачу, що ставить під сумнів твердження останньої щодо зберігання цивільно-правових угод з працівниками поза межами провадження господарської діяльності, їх своєчасного укладення та наявності на час інспекційного відвідування.

З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, у судовому засіданні 14.01.2019 в якості свідка був допитаний головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Київській області Головного управління Держпраці у Київській області ОСОБА_8. Вказана особа була попереджена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.

Свідок ОСОБА_8 повідомив, що в травні 2018 року згідно звернення ОСОБА_5 ним було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1, в ході якого було встановлено, що ОСОБА_5 працювала у період квітень-травень 2018 року без оформлення трудових відносин у ресторані, який належить ФОП ОСОБА_1 Також було встановлено, що ОСОБА_5 не було виплачено заробітну плату (приблизно 4000,00 грн.), а позивач їй пояснила, що відмовляється платити заробітну плату, оскільки немає доказів офіційного працевлаштування.

ОСОБА_5 пояснила свідку ОСОБА_8, що працювала у ФОП ОСОБА_1 до 4 - 5 години ранку, а також те, що ФОП ОСОБА_1 змушувала працівників їхати до дому на таксі, хоча була домовленість про роботу до 01 години ночі. Також була домовленість, що у разі закінчення робочого дня після 24:00 години позивач буде доставляти працівників додому.

Свідок ОСОБА_8 зазначив, що в день інспекційного відвідування ОСОБА_5 зателефонувала йому на мобільний телефон і виявила бажання брати участь у перевірці. Проте в день проведення інспекційного відвідування ОСОБА_5 приїхала на робоче місце свідка і сказала, що боїться їхати до ФОП ОСОБА_1 в ресторан, тому надала свідку письмові пояснення на його робочому місці, які були приєднані до матеріалів перевірки.

З пояснень свідка слідує, що на час інспекційного відвідування були присутні ФОП ОСОБА_1 і 3 або 4 працівники ресторану, графік роботи якого свідок не пам'ятає.

Свідок зазначив, що він в телефонному режимі повідомив позивачу про проведення перевірки. ФОП ОСОБА_1 до перевірки допустила без зауважень.

Свідок ОСОБА_8 зазначив, що в ході інспекційного відвідування ним з'ясовувалось чи дійсно ОСОБА_5 працювала у позивача без офіційного оформлення трудових відносин, а також чи працюють без належного оформлення інші працівники. Під час перевірки ФОП ОСОБА_1 пояснила, що у неї працюють практиканти, але будь-яких доказів під час перевірки позивач не надала.

Щодо працевлаштування ОСОБА_5, то позивач підтвердила свідку, що вказана особа працювала без офіційного оформлення.

Свідок зазначив, що позивач не відмовилась від надання письмових пояснень. Також ОСОБА_8 відібрав пояснення у неповнолітніх як від працівників ресторану.

ОСОБА_8 вказав на те, що перед початком перевірки ФОП ОСОБА_1 розписалась на аркуші з витягом з нормативно-правових актів про відповідальність в цій сфері, тому була обізнана про можливість накладення штрафу у разі виявлення порушень. Перед початком інспекційного відвідування позивачу свідком було особисто вручено вимогу про надання документів.

В акті інспекційного відвідування зазначено, що ОСОБА_5 працювала з 14.02.2018, і не зазначено, до якого часу працювала ОСОБА_5

Свідок зазначив, що позивач надала пояснення про те, що ОСОБА_5 працювала з 14.02.2018 по 20.02.2018, у той час як сама ОСОБА_5 зазначила термін роботи з 14.02.2018 по 07.03.2018, а у протоколі зафіксовано з 14.02.2018 по 20.03.2018, проте розбіжності щодо різних дат на думку свідка не впливають на суть виявленого порушення, для встановлення якого достатнім є сам факт працевлаштування особи без оформлення трудових відносин.

ОСОБА_8 повідомив, що відеофіксація інспекційного відвідування не проводилась у зв'язку з відсутністю потребі в цьому, оскільки свідок був допущений до інспекційного відвідування і ніяких перешкод під час його проведення не було.

З актом перевірки позивач була ознайомлена та отримала його копію.

Також свідок ОСОБА_8 зазначив, що він запропонував позивачу надати пояснення щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_12, проте ФОП ОСОБА_1 не надала письмових пояснень, але усно повідомила про те, що вказані особи проходили практику від ПТУ, при цьому будь-яких доказів на підтвердження усних пояснень позивач не надала.

Оцінивши обставини справи, взявши до уваги пояснення свідка ОСОБА_8, суд прийшов до висновку про обґрунтованість встановлених в акті інспекційного відвідування порушень трудового законодавства, які не були спростовані позивачем по суті під час розгляду справи.

Щодо обґрунтувань позивача стосовно недотримання порядку її повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, суд зазначає наступне.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Пунктами 3-4 Порядку № 509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

За приписами пункту 5 Порядку №509 у разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Пунктом 6 Порядку №509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (пункт 7 Порядку №509).

Абзацами 2, 3 пункту 8 Порядку №509 визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 25.05.2018 року на адресу позивача надіслано рекомендованим поштовим відправленням зі штрихкодовим ідентифікатором 0406004790517, повідомлення про призначення розгляду справи на 31.05.2018 року о 10.30 години.

Згідно інформації про вказане поштове відправлення, що міститься на веб-сервісі Укрпошта (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), даний лист вручений позивачу особисто 06.06.2018 року.

Проте, суд вважає, що несвоєчасне доставлення поштового відправлення на адресу позивача не є достатньою самостійною підставою для визнання протиправною спірної постанови про накладення штрафу та її скасування з огляду на те, що обставини щодо порушення позивачем законодавства про працю знайшли своє підтвердження у процесі розгляду даної справи.

Окрім того, судом встановлено, що відповідачем здійснено усі передбачені Порядком №509 заходи щодо повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення, а саме у строк за п'ять днів направлено рекомендованим відправленням позивачу листа про призначення розгляду справи щодо вирішення питання про накладення штрафу за порушення останньою трудового законодавства.

Відтак, відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать, та обов'язок якого обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення та виду послуги відправлення.

Надсилання постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням обов'язків ГУ Держпраці у Київській області щодо її інформування. При цьому відносини між оператором поштового зв'язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача).

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд в постанові від 20.06.2018 у справі №809/1198/17 та у постанові від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту рішення - 24 січня 2019 року.

Суддя Кушнова А.О.