Ухвала суду № 79493310, 29.01.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5684/16-к

Провадження № 1-кп/204/65/19

У Х В А Л А

29 січня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Некрасова О.О.

суддів: Самсонової В.В., Книш А.В.

при секретарі судового засідання: Макарчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань того ж суду кримінальне провадження № 12016040670002384 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю прокурора: Текут’єва А.А., захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_5, обвинуваченого: ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться дане кримінальне провадження.

Прокурором Текут’євим А.А., заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого, оскільки обраний строк запобіжного заходу спливає 09 лютого 2019 року, а також вказав, що змінювати міру запобіжного заходу ОСОБА_1 не є доцільним, так як ризики, на підставі яких було обрано запобіжний захід, не змінились, а саме: ризики переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_1 не одружений, дітей не має, має слабкі соціальні зв’язки, має близьких родичів в Росії, усвідомлює тяжкість майбутнього покарання, тому є всі підстави вважати, що він може переховуватися від суду. Про це також свідчить і та обставина, що він відразу ж після вчинення кримінального правопорушення, скрився з місця вчинення злочину, працівників правоохоронних органів не повідомив, скривався за місцем свого проживання тривалий час. Про наявність ризику, передбаченого п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_1 одразу після вчинення злочину, а саме після здійснення трьох пострілів в ОСОБА_6, віднайшов дві з трьох гільз та сховав їх вдома, що було вчинено цілеспрямовано з метою знищення доказів його злочинних дій та з метою уникнення покарання. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_1 усвідомлюючи що обвинувачення підтверджується показаннями свідків, є всі підстави вважати, що він будучи ознайомленим з матеріалами провадження, знаючи їх особисті данні свідків, перебуваючи на свободі, може вмовлянням, чи іншим способом незаконно впливати на них, щодо зміни в подальшому ними свідчень по вищевказаному кримінальному провадженні. Крім того, ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.06.2017 року було зазначено про наявність ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків, які були заявлені його захисниками, що є обґрунтованим, так як ці свідки проживають в безпосередній близькості до нього, в одному з ним будинку. Про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що 15.03.2018 року справу було знято з розгляду у зв’язку з відмовою обвинуваченого виходи з автозаку конвойної роти. Вказане підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме актом від 15.03.2018 року, що дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 взагалі не буде виконувати обов’язки, покладені на нього, як на обвинуваченого, в разі зміни запобіжного заходу на будь-який іншій.

Адвокат ОСОБА_4, якого підтримали адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_7, та обвинувачений ОСОБА_1 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки підстави для задоволення клопотання є надуманими та такими, що не відповідають матеріалами кримінального провадження. ОСОБА_1 жодного разу не зірвав судового засідання. Той факт, що обвинувачений має слабкі соціальні зв’язки спростовується тим, що ОСОБА_1 постійно проживає м . Дніпро, навчався в цьому місті в навчальних закладах, має друзів, має мати у якій він проживає. Докази судом вже досліджені в повному обсязі, допитані експерти, обвинувачений жодним чином не може вплинути на свідків з боку захисту. Жодних доказів стосовно проживання в Росії родичів обвинуваченого прокурором надано не було. При цьому, фактично прокурор вже вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження, навіть за відсутності вироку суду. Обвинувачений жодним чином не може знищити докази, оскільки вони вже досліджені судом. Не може вважатися переховуванням обвинуваченого від слідства факт перебування в своїй квартирі, оскільки місце його проживання відоме, а в квартирі він має постійне місце проживання.

Потерпіла просила задовольнити клопотання прокурора та продовжити запобіжний захід обвинуваченому у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, суд зауважує, що посилання прокурора на такі ризики, як слабкі соціальні зв’язки обвинуваченого, наявність рідних в Росії, як на підставу можливого переховування від суду є необґрунтованими та не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки на підтверджені жодним належним доказом.

Натомість в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений мав постійну роботу, у зв’язку з чим позитивно характеризувався з боку контрагентів, мав постійний дохід, має міцні соціальні зв’язки.

Що стосується ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд звертає увагу, що даний ризик також перестав існувати на даний момент у зв’язку з повним дослідження в судовому засіданні всього обсягу речових доказів.

Між тим, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя особи із застосуванням вогнепальної зброї, а оскільки у судовому засіданні допитані не всі свідки, тому на думку суду, залишаються ризики, що обвинувачений може незаконно впливати на даних осіб.

Більш того, судом при зміні запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт вже були враховані усі обставини особистого життя обвинуваченого та можливість застосування до нього цілодобового домашнього арешту, які й стали підставою для зміни запобіжного заходу, в тому числі й наявні ризики.

Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не може становити «надмірний тягар» для обвинуваченого та в повній мірі відповідає меті його застосування.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194 КПК України, ст. ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченим під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що строк дії обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слід продовжити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 331,369, 371,372 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, обраний відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю строком на 60 діб, тобто до 30 березня 2019 включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, обов'язки, а саме: не відлучатися цілодобово з постійного місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 без дозволу суду; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками; прибувати до суду за першою вимогою.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що працівники поліції, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Копію ухвали направити начальнику Новокодатського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, для виконання, відповідно до норм ст. 181 КПК України.

Ухвала набирає чинності негайно і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Некрасов

Суддя В.В. Самсонова

Суддя А.В. Книш