Рішення № 79493207, 29.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6546/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Погожого Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384) в особі Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 101в) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в якому просила:

визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в оформленні та видачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки;

зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою судді від 17.12.2018 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк на усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви було усунуто у повному обсязі.

При цьому вимоги позивач виклав в наступній редакції:

визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмов (відповідь №5115/5756 від 04.12.2018 року та відповідь №С-1890/6/5101-18/5100.4.7/19606-18 від 04.12.2018 року) в оформленні та видачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки;

зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що вона зареєструвала шлюб 09.11.2018 та змінила своє прізвище "Бондаренко" на "Салтикова". У зв'язку з необхідністю отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року, форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України №353 від 04.06.1994 року та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, вона звернулася до Приморського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області з проханням щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки, однак в його оформленні та видачі органами міграційної служби було відмовлено.

Позитивної відповіді по суті поставлених питань позивач не отримала, листи містили перелік нормативно-правових актів та цитували окремі їх норми, а також рекомендацію для оформлення паспорта громадянина України, що містить безконтактний електронний носій, що не вирішує проблеми з отримання на законних підставах паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки (відповідь від 01.12.2018 року №5763).

Суть проблеми зводиться до того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 року "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі постанова КМУ №302) ДМС України розпочала здійснювати оформлення та видачу внутрішніх паспортів громадян України у вигляді пластикової картки з відповідними характеристиками, які описані у вказаній вище постанові.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Постановою КМУ №302 безконтактний електронний носій паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки містить відцифровані персональні дані, але вона не надавала, та не надає згоду на обробку персональних даних, що є обов'язковим для отримання паспорту у вигляді пластикової картки шляхом заяви-анкети. Позивач вважає, що обробка персональних даних - є незаконною та порушує її особисті права, право на повагу приватного та сімейного життя, її релігійного перконання.

Ухвалою суду від 09.01.2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

17.01.2019 року від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що

04.12.2018 до Приморського відділу ГУ ДМС України в Одеській області та ГУ ДМС України в Одеській області звернулась ОСОБА_3 із заявою про оформлення і видачу їй паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР (УНЗР).

Представник відповідачів зауважив, що Приморський відділ ГУ ДМС України в Одеській області та ГУ ДМС України в Одеській області у межах строку визначеного Законом України "Про звернення громадян" надав письмову відповідь на заяву з відповідними роз'ясненнями щодо отримання паспорта громадянина України. У наданій відповіді Біляївський відділ ГУ ДМС зазначив, що у ДМС та її територіальних органів/підрозділів відсутні законні підстави для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Паспорт громадянина України оформлюється при наданні заяви встановленої форми та всіх необхідних документів, які позивачем подані не були, тому обов'язок щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-Х1І у даному випадку відсутній, а вимоги є необґрунтованими. Відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також представник відповідачів зазначив, що у п.2 Постанови КМУ №302 зазначено, що паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Відповідно до п. 3 Постанови № 302, прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Представник відповідачів стверджує, що враховуючи викладене, на день звернення позивача із заявою, були відсутні правові підстави для видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки.

Заяву ОСОБА_3 було розглянуто на підставі Закону України "Про звернення громадян" та надано відповідь на порушені в заяві питання.

Рішення про відмову в оформлені паспорту громадянина України не приймалось та не могло бути прийняте враховуючи той факт, що з заявою встановленого зразку про отримання паспорта громадянина України позивачі не зверталися.

Також на думку представника відповідачів нічим не підтверджені доводи щодо дискримінації громадян за релігійною, віковою ознакою або порушення права на ім'я.

Крім того, представник відповідачів зазначив, що питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду. Постановою Верховного суду від 19.09. 2018 року у зразковій справі Пз/9901/2/18.

Проте на думку представника справа № 420/6620/18 не підпадає під ознаки типової справи з огляду на наступне.

Стосовно першої ознаки зразкової справи, а саме позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки,у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, слід зазначити наступне.

Враховуючи те, що позивач не звернувся із відповідною заявою для отримання адміністративної послуги - оформлення та видача паспорта громадянина України та за відсутності необхідних документів (фотокартки, свідоцтва про народження тощо), то можливо дійти до висновку про відсутність факту відмови у видачі паспорту у формі книжечки.

Заяву ОСОБА_3 було розглянуто у межах строку визначеного ЗУ "Про звернення громадян" та надано позивачу письмову відповідь на його заяву з відповідними роз'ясненнями щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України, тобто а ні Приморським відділом ГУ ДМС, а ні ГУ ДМС України в Одеській області не приймалось рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України в формі книжечки.

Стосовно другої ознаки зразкової справи, а саме відповідач - територіальні органи ДМС України, слід зазначити наступне.

Згідно з Постановою Кабінету міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби" від 15.06.2011 № 658, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області є територіальним органом Державної міграційної служби України.

Відповідно до пункту 7 Положення про Головне управління затвердженого наказом Державної міграційної служби України від 14.02.2015 № 19, Головне управління здійснює свої повноваження на території адміністративно- територіальної одиниці безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні підрозділи, а також шляхом взаємодії з пунктами тимчасового розміщення біженців, пунктами тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та центрами надання адміністративних послуг.

Відповідно до Положення про Приморський РВ затвердженого наказом Головного управління від 22.08.2016 № 229-аг, Приморський РВ є територіальним підрозділом Головного управління та не є юридичною особою публічного права відповідно до зазначеного Положення.

Враховуючи той факт, що Приморський РВ є територіальним підрозділом Головного управління, а не територіальним органом ДМС, адміністративна справа № 420/6546/18 не підпадає під ознаки зразкової справи.

Стосовно третьої ознаки, зразкової справи, а саме предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ представник відповідача зазначив, під час надання відповіді Приморським РВ та ГУ ДМС України в Одеській області не було зазначено, що відмова ОСОБА_3 у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки пов'язана саме з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних.

В судовому засіданні 24.01.2019 року представник Позивача підтримав адміністративний позов у повному обсязі та просив задовольнити його з підстав, викладених в тексті позовної заяви.

В судовому засіданні 24.01.2019 року представник Відповідача заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, викладених в тексті відзиву.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 уклала шлюб 09.11.2018 року з ОСОБА_6 Прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_6.

04.12.2018 до Приморського районного відділу ГУ ДМС України в Одеській області звернулась ОСОБА_3 із заявою, в якій просила оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжки у зв'язку зі зміною прізвища та надала необхідні документи.

Також заявник зазначив, що не має наміру оформляти паспорт у формі пластикової картки. До зазначеної заяви також було додано копію свідоцтва про шлюб і дві фотокартки для оформлення паспорта у формі книжечки.

Листом №5756 від 04.12.2018 року Приморський відділ ГУ ДМС повідомив позивача, що в підрозділах ДМС оформлюються паспорта громадянина України у вигляді ІD-картки, оформлення іншого виду паспорта громадянина України не передбачено законодавством, а паспорт у вигляді «книжечки» оформити неможливо.

Крім того, листом №С-1890/6/5101-18/5100.4.7/19606-18 від 04.12.2018 року ГУ ДМС України в Одеській області повідомив позивача, з посиланням на нормативні акти, що відсутні підстави для видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки

Позивач не погодившись із зазначеним звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу оформлення та видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року .

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI (далі Закон України № 5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є , зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 ст.14 цього Закону форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Частиною 1 ст.21 Закону України № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Згідно із ч. 3 ст.13 Закону України № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Водночас, п. 1 Постанови КМУ№ 302 затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.

Пунктом 2 Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року

- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Згідно з п.3 Постанови КМУ№ 302 до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється.

Саме на Постанову КМУ№ 302 посилається відповідач у відповідях на заяву позивача про оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки зазначивши, що відсутні законні підстави для видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

У зв'язку з чим суд критично оцінює твердження представника відповідачів, що а ні Приморським відділом ГУ ДМС, а ні ГУ ДМС України в Одеській області не приймалось рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України в формі книжечки, а заява ОСОБА_3 була розглянута як звернення у межах строку визначеного ЗУ "Про звернення громадян" та надано позивачу письмову відповідь на його заяву з відповідними роз'ясненнями щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України.

Дійсно такі роз'яснення наявні, але визначено у відповіді, що при наданні вказаних документів видаються паспорти лише у формі ІD-картки, що обґрунтовано розцінене позивачем як відмова у оформленні і видачі паспорту у формі паспортної книжечки.

Також суд критично оцінює твердження представника відповідачів, як таке, що не відповідає дійсним обставинам, що дана справа №420/6620/18 не підпадає під ознаки типової справи, з огляду на розгляд Великою Палатою Верховного Суду 19.09. 2018 року зразковій справі Пз/9901/2/18 щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду..

В постанові Великою Палатою Верховного Суду визначено, що ознаками цієї типової справи є:

а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ;

б) відповідач - територіальні органи ДМС України;

в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.

Посилання представника відповідача на те, що Приморський відділ ГУ ДМС є територіальним підрозділом Головного управління, а не територіальним органом ДМС є неспроможними з огляду на перечачу повноважень щодо вирішення вказаного питання територіальним органом своїм структурним підрозділам.

Також суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що позивач не звертався із заявою про видачу паспорту у вигляді книжечки та не наводив мотивів відмови від отримання паспорти у формі ІD-картки у зв'язку з ненаданням згоди на обробку персональних даних, що спростовується доказами по справі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказана справа є типовою.

Частиною 3 ст.291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У постанові від 19.09. 2018 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у виглядікартки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що самі по собі дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідали Закону України № 5492-VI.

Разом з тим, при вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон №1474-VІІІ, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. На час звернення позивача до Відділу УДМС діяло два нормативних акта: Положення про паспорт № 2503-XII і Постанова № 302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягнені відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч. 3 ст.21 Закону № 5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві. Оскільки дії Відділу УДМС розглядаються як дії держави в цілому, і такі дії порушують основоположні права громадян, то вони визнаються протиправними.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для належного захисту порушених прав позивачки слід зобов'язати Відділ УДМС оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ.

В той же час, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача не передавати будь-які дані про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі і використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру, Велика Палата Верховного Суду вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, при видачі позивачці паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт № 2503-ХІІ, не передбачено внесення данних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.

З огляду на зазначене вище, Велика Палата Верховного Суду знайшла, що існують підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про часткове задоволення позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій ГУ ДМС в особі територіального підрозділу - Приморського відділу ГУ ДМС щодо відмови в оформленні та видачі позивачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про зобов'язання ГУ ДМС в особі територіального підрозділу - Приморського відділу ГУ ДМС оформити та видати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки також підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384) в особі Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 101в) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в оформленні та видачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки;

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі територіального підрозділу - Приморського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44, код ЄДРПОУ 37811384) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.01.2019 року.

Суддя А.А. Радчук.

.