Ухвала суду № 79493110, 30.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову з забезпеченні позову

30 січня 2019 р. № 400/235/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до відповідача:Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправним та скасування рішення від 19.10.2018 року № 42/383,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування п.п. 1.2, 2.2, 3.1 рішення Миколаївської міської ради від 19.10.2018 року № 42/383 "Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди яких виставляється на торги окремими лотами, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для продажу прав на земельних торгах та про надання дозволу на виготовлення експертної оцінки земельної ділянки та про внесення змін до рішення міської ради".

29 січня 2019 року року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом:

1) зупинення дії п.п. 1.2., 2.2., 3.1. рішення Миколаївської міської ради від 19.10.2018 року № 42/383 "Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди яких виставляється на торги окремими лотами, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних діїянок в натурі (на місцевості) для продажу прав па земельних торгах та про падання дозволу на виготовлення експертної оцінки земельної діїянки та про внесення змін до рішення міської ради";

2) заборони Миколаївській міській раді та будь-яким третім особам вчиняти певні дії та приймати рішення щодо:

- виставлення на продаж на конкурсних засадах (земельні торги) земельної діїянки орієнтовною площею 50 кв.м для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2, біля житлового будинку АДРЕСА_4;

- розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної діїянки або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для продажу на земельних торгах стосовно земельної ділянки орієнтовною площею 50 кв.м для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2, біля житлового будинку АДРЕСА_4.

В обгрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначила, що вона має право на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться під належним їй на праві власності домоволодінням за адресою: АДРЕСА_3, орієнтовною площею +/- 700 кв.м, що складає 0,07 га і не перевищує розміру, гарантованого для безоплатної передачі в межах міста законом, отримала відповідний дозвіл на це у відповідача та уклала договір на розробку землевпорядної документації з відповідною землевпорядною організацією. Частина земельної ділянки, на якій розташоване належне позивачу домоволодіння та щодо якої прийнято оспорюване рішення, має орієнтовну площу від 30 до 60 кв.м та межує з двома приватизованими земельними ділянками (знаходиться між ними), якими на праві власності володіють її сусіди: кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0666 га (адреса: АДРЕСА_2, власник - ОСОБА_2); кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,093162 га, власник - ОСОБА_3). Межі зазначених ділянок визначені, винесені в натурі і проходять по належним позивачу огорожам, якими окреслено відповідну частину земельної ділянки, на якій розміщено її домоволодіння, спору щодо меж немає. На зазначеній частині земельної ділянки прокладено трубопровід водоводу до належного позивачу домоволодіння, тобто на частині ділянки розташовано об'єкт інженерної інфраструктури; протягом декількох десятиліть склалися межі і фактичне землекористування - встановлено належні позивачу огорожі № 4-7, що є приналежністю її домоволодіння, що вбачається з технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 та з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.

З огляду на наведене, частина земельної ділянки, щодо якої прийнято оспорюване рішення відповідачем, не може бути продана на конкурсних засадах (земельних торгах), а оспорюваним рішенням відповідача порушується право позивача на приватизацію земельної ділянки під належним їй домоволодінням.

Отже, позивач вважає, що існують підстави для забезпечення позову, оскільки виконання оспорюваного нею в частині відповідних пунктів рішення відповідача потягне за собою необгрунтоване, протиправне та непропорційне позбавлення позивача частини земельної ділянки під належним їй домоволодінням та права на її приватизацію, а також додаткові витрати, пов'язані з необхідністю внесення змін до документації щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі під домоволодінням позивача.

Дослідивши доводи та підстави, викладені в заяві про забезпечення позову, позовну заяву та матеріали, додані до неї, суд прийшов до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову не належить задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Одночасно з цим, у відповідності до ч. 1 ст. 161 Земельного кодексу України, рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.

Судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Разом з тим, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Крім того, сам спосіб забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного рішення не може бути застосованим у даному випадку, оскільки з підстав, зазначених позивачем, зокрема щодо протиправності спірного рішення, суд з цих підстав щодо такого виду забезпечення позову вирішує позовні вимоги по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні її заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Ухвала підписана суддею 30.01.2019 року.

Суддя О.В. Малих