Рішення № 79492763, 30.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 січня 2019 року Справа № 280/5028/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., при секретарі Серебрянниковій О.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 код ДРФО НОМЕР_1)

до відповідача - Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2 - Б, код ЄДРПОУ 41248629)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного Акціонерного товариства «Запоріжкокс» (юридична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 4, код ЄДРПОУ 00191224)

про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі по тексту - відповідач) та Приватного Акціонерного товариства «Запоріжкокс» (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача стосовно зарахування до складу страхового стажу періоди роботи на підприємствах - ПАТ «Запоріжкокс» з 01.01.2004 по 25.07.2008 включно, ЗФ ПП «Реарді» з 19.08.2008 по 17.11.2008 включно;

- визнати приналежність позивачу Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) по номеру облікової картки НОМЕР_1, за період роботи з 01.01.2004 по 17.11.2008 включно;

- зобов'язати відповідача зарахувати до складу страхового стажу періоди роботи на підприємствах ПАТ «Запоріжкокс» з 01.01.2004 по 25.07.2008 включно, ЗФ ПП «Реарді» з 19.08.2008 по 17.11.2008 включно;

- зобов'язати третю особу надати відповідачу змінені звіти до системи персоніфікованого обліку за період з січня 1999 року по липень 2008 року включно на позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що їй було відмовлено врахувати до складу страхового стажу повний період роботи, відповідно до записів в трудовій книжці та даних, що відображені в Індивідуальних Відомостях- дро застраховану особу (форма ОК-5) за період з 01.01.2004 по 25.07.2008 у зв'язку з допущенням помилки ПАТ «Запоріжкокс» в написанні прізвища та по батькові позивача. Однак, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який визначено у вищевказаних Індивідуальних Відомостях про застраховану особу, належить саме Позивачу - ОСОБА_1. Відповідачем повідомлено про те, що відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01.01.2011 подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника, а також розяснено право оскарження прийнятого рішення в порядку підлеглості до вищого органу або в судовому порядку. Також вказано, що не був зарахований страховий стаж на підприєстві Запорізька філія приватного підприємства «РЕАРДІ» з 19.08.2008 по 17.11.2008 оскільки 01.12.2009 дане підприємство зняте з обліку в органах Пенсійоного фонду без правонаступництва, та внести зміни до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування неможливе без здійснененя законних підстав для здійснення перевірки. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 30.11.2018 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

В межах встановленого строку позивачем виконані вимоги ухвали суду від 30.11.2018.

Ухвалою суду від 21 грудня 2018 року відкрито провадження по справі №280/5028/18 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 21.01.2019 о 15 год. 00 хв. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представником відповідача через канцелярію суду (вх. №1425) поданий відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що при призначенні пенсії відповідачем були виявлені розбіжності в написанні прізвища та по батькові індивідуальних відомостей застрахованої особи позивача з його первинними документами (паспортом, ідентифікаційним кодом), що суперечить Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Посилаючись на постанови правління Пенсійного Фонду України від 03.12.2013 №25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №2-2» відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов»язкеве державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника та ненадходження зави від третьої особи, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Від представника третьої особи через канцелярію суду (вх. №2245) був поданий відзив на позовну заяву, в якому ПРАТ «Запоріжкокос» зазначає, що за період з серпня 2018 р. по січень 2019 р. тричі звернулось до відповідача з заявою про здійснення перевірки з метою коригування прізвища та по батькові позивача в індивідуальних даних. Оскільки, ПРАТ «Запоріжкокс» в повному обсязі сплатило страхові внески та надало відомості про застраховану особу Позивача до системи персоніфікованого обліку за всі періоди трудової діяльності Позивача на ПРАТ «Запоріжкокс» то Відповідача необхідно зобов'язати зарахувати Позивачу страховий стаж за період роботи на ПРАТ «Запоріжкокс» для оформлення пенсії.

Позивачем через канцелярію суду (вх. №2371) була подана відповідь на відзив.

В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, через канцелярію суду (вх. №2533) була подана заява про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підстримує в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, через канцелярію суду (вх. 32518) було подане клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, проти задоволення позову заперечує.

Представниклом відповідача через канцелярію суду (вх. №1426) було поданне клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням викликом сторін.

Розглянувши дане клопотання суд звертає увагу представника відповідача, що ухвалою суду від 21.12.2018 відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання на 21.01.2019 о 15 год.00 хв. з викликом сторін. Тобто, суду незрозуміла суть даного клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

04 травня 2018 року позивач звернулась до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, для оформлення пільгової пенсії по списку 1.

27 серпня 2018 року листом № 479/Б-9 надійшов лист відповідача, зі змісту якого вбачається, про відмову врахувати позивачу до складу страхового стажу повний період роботи, відповідно до записів в трудовій книжці та даних, що відображені в Індивідуальних Відомостях- про застраховану особу (форма ОК-5) , визначив його як 17 років 1 місяць 20 днів, в тому числі робота за списком №2 складає - 12 років 7 місяців 2 дні, що підтверджується копією Повідомлення про призначення пенсії, внаслідок того, що в Індивідуальних Відомостях про застраховану особу, які були сформовані Відповідачем, допущено помилку в написанні прізвища та по батькові Позивача.

Відповідно до записів у трудовій книжці, страховий стаж Позивача, на Запорізькому коксохімзаводі (на сьогодні приватне акціонерне товариство «Запоріжкокс», код ЄДРПОУ) визначається періодом з 10.09.1990 по 25.07.2008 (запис № 4, запис № 8 трудової книжки). Відповідно до повідомлення про призначення пенсії, відповідач безпідставно врахував страховий стаж позивачу на зазначеному підприємстві зовсім інший, а саме з 10.09.1990 по 31.12.2003

Зазначений період відображено в Індивідуальних відомостях про застраховану особу, із фактичною сплатою страхових внесків підприємством за застраховану особу - ОСОБА_1.

Відповідно до записів у трудовій книжці, страховий стаж Позивача на підприємстві - Запорізька Філія Приватного Підприємства «РЕАРДІ» (Кдд ЄДРПОУ 34562729) визначається періодом з 19.08.2008 по 17.11.2008 (запис № 9, запис № 10 трудової книжки)

Відповідно до Повідомлення про призначення пенсії, відповідач зовсім не врахував позивачу страховий стаж на даному підприємстві, хоча фактично період відображено в Індивідуальних відомостях про застраховану особу із фактичною сплатою страхових внесків підприємством за застраховану особу - ОСОБА_1.

Згідно паспорту громадянина України, свідоцтва про шлюб (копія додається) та даних ідентифікаційного номеру, прізвище та ім'я по батькові позивача фактично визначено - ОСОБА_1, але в Індивідуальних Відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) прізвище та ім'я по батькові позивача помилково визначено - ОСОБА_1. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який визначено у вищевказаних Індивідуальних Відомостях про застраховану особу, належить саме Позивачу - ОСОБА_1.

Попередній паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 також було видано на ім'я ОСОБА_1, зміна паспорту відбулась внаслідок неправильного визначення області в місці народження (1 сторінка паспорту), а саме: було помилково визначено область - Дніпротер, а необхідно було визначити область - Дніпропетровська.

Таким чином, зміна позивачем паспорту громадянина України на новий, внаслідок неправильного написання області в місці народження , не вплинуло на написання прізвища та ім'я по батькові Позивача.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносно строку звернення позивача до суду з адміністративним позовом, суд зазначає, що з огляду на приписи ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд прийшов до висновку, що позов заявлено у межах строків передбачених ч. 2 ст. 122 КАС України, отже строк звернення до суду не є пропущеним.

За визначенням пунктів 1, 3, 7, 10 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб /пункт 1/; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок /пункт 3/; Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом /пункт 7/; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок /пункт 10/.

Статтею 14-1 вказаного Закону визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

Згідно із статтею 18 згаданого Закону джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; платників єдиного внеску; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад; органів доходів і зборів та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску; інших джерел, передбачених законодавством.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно частини 1статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом статті 1 цього Закону застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

У відповідності до пунктів 4, 5 частини першої статті 16 цього ж Закону застрахована особа має право: отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначено положеннями статті 21 названого закону.

Так, персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування /частина перша/.

Отже, на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, яка містить відомості про саму застраховану особу (в тому числі реєстраційний номер облікової картки платника податків), страхувальника, страховий стаж застрахованої особи та інші відомості, які дозволяють встановити страховий стаж для призначення пенсії /частина друга/.

Згідно із частинами першою та другою статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом /частина перша/.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга).

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування /абзац другий частини третьої вказаної статті/.

Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (надалі - Положення №10-1), відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до частини першоїстатті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII(далі - Закон № 1788-XII)до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно зстаттею 62 Закону № 1788-XIIосновним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 6 розділу IV "Надання та формування інформації з Реєстру застрахованих осіб" Положення №10-1 інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається за такими формами: індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3 - 5 до цього Положення.

Додатком №4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування затверджено Форму ОК-5 "Індивідуальні відомості про застраховану особу" Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування

Довідки ОК-5 та ОК-7 - це сформовані індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (автоматизованого банку відомостей, створеного для ведення обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообовязковому державному соціальному страхуванню, ведення якого забезпечує Пенсійний фонд України).

Довідка ОК-5 формується за будь-який період, починаючи з 2000 року, та містить відомості про суми заробітку для нарахування пенсії і страховий стаж. Тому вона, як правило, використовується органами Пенсійного фонду для призначення (перерахунку) пенсії. Також на підставі цієї довідки особа може проаналізувати свій страховий стаж та заробітну плату, яка в майбутньому буде використана при призначенні пенсії.

Довідка за формою ОК-7 формується за період з 2011 року і містить відомості про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (у межах максимальної величини) та страховий стаж. В довідках ОК-5 та ОК-7 містяться такі дані:

- перелік страхувальників, які подавали про застраховану особу відомості до системи персоніфікованого обліку;

- за кожен місяць по кожному із страхувальників: сума заробітної плати, з якої сплачені внески, кількість днів стажу, відмітка про сплату внесків;

- відомості про спеціальний (пільговий) стаж та відомості про стаж, який зараховується без сплати страхових внесків (наприклад, період отримання допомоги по безробіттю), по страхувальниках і по роках.

Позначка про сплату внесків в довідках ОК-5, ОК-7 позначається словами Так або Ні. Якщо в довідках суму заробітної плати вказано, але внески не сплачено (відмітка Ні), то такий місяць до страхового стажу не зараховується.

Довідки ОК-5 та ОК-7 надаються особі, яка особисто звернулася до органів Пенсійного фонду України, при предявленні нею паспорта, довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтва про загальнообовязкове соціальне страхування чи пенсійного посвідчення.

Страхувальник може отримати інформацію тільки про осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах і виключно за період перебування осіб у трудових відносинах із цим страхувальником.

Як встановлено судом, Відповідно до записів у трудовій книжці, страховий стаж позивача, на Запорізькому коксохімзаводі (на сьогодні приватне акціонерне товариство «Запоріжкокс», код ЄДРПОУ) визначається періодом з 10.09.1990 по 25.07.2008 (запис №4, запис №8 трудової книжки). Відповідно до повідомлення про призначення пенсії, відповідач безпідставно врахував страховий стаж позивачу на зазначеному підприємстві зовсім інший, а саме з 10.09.1990 по 31.12.2003. Хоча незарахований період відображено в Індивідуальних відомостях про застраховану особу, із фактичною сплатою страхових внесків підприємством за застраховану особу - ОСОБА_1.

Отже, відомості про періоди трудової діяльності застрахованих осіб є підставою для призначення та розрухунку пенсійних виплат. А відтак, помилкова відсутність таких відомостей в Реєстрі застрахованих осіб порушує право застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Поряд з цим, довідка ОК-5 містить відомості про номер облікової картки. Так, суд зазначає, що реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) (раніше індивідуальний податковий номер (ІПН)) - це цифровий код, необхідний кожному платнику податків для обліку в фіскальних органах. Протягом усього життя, РНОКПП (ІПН) не змінюється (крім випадків пов'язаних з релігійними переконаннями).

В матеріалах справи наявна картка обліку платника податків позивача, відповідно до якої зазначений РНОКПП НОМЕР НОМЕР_1, аналогічний із номером облікової картки, що зазначений у довідці ОК-5. Суд зазначає, що Різне помилкове написання прізвище та ім'я по батькові позивача упаспорті, та в Індивідуальних Відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) не свідчить про те, що ці документи стосуються різних осіб. Ці дані відображені під однаковим ідентифікаційним номером.

Тобто, вимога позивача щодо визнання приналежності позивачу Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) по номеру облікової картки НОМЕР_1 за період роботи з 01.01.2004 по 17.11.2008 є такою, що підлягає задоволенню.

Посилання відповідача про те, що приветси у відповідність відомості в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязковго державного соціального страхування ПрАТ «Запоріжкокс» необхідно проводити перевірку як передбачено Постановою ПФУ від 03.12.2013 №25-2 суд розцінює критично, на підставі того, що третя особа ПрАТ «Запоріжкокс» неодноразово зверталася до відповідача та головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про здійснення такої перевірки (листи 23.07.2018 №13039/09, від 27.11.2018 №9/1082, 11.01.2019 №9/15). Однак, станом на дату вирішення справи по суті, зазначена перевірка не здійснена.

Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи, відповідно до записів у трудовій книжці, страховий стаж позивача на підприємстві - Запорізька Філія Приватного Підприємства «РЕАРДІ» (код ЄДРПОУ 34562729) визначається періодом з 19.08.2008 по 17.11.2008 (запис №9, запис №10 трудової книжки). Однак, згідно повідомлення про призначення пенсії, відповідач зовсім не врахував позивачу страховий стаж на даному підприємстві, хоча фактично період відображено в Індивідуальних відомостях про застраховану особу із фактичною сплатою страхових внесків підприємством за застраховану особу - ОСОБА_1. 01.12.2009 дане підприємство зняте з обліку в органах Пенсійоного фонду без правонаступництва, та внести зміни до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування неможливе без здійснененя законних підстав для здійснення перевірки.

Пунктом 4 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 передбачено, що у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили /абзац другий/.

Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду /абзац третій/.

Тобто, вимоги позивача щодо зарахування до страхового стажу на підприєствах ПАТ «Запоріжкокс» та Запорізької філії Приватного підприємства «Реарді» є такими, що підлягають задоволенню. Вимога про зобовязання ПАТ «Запоріжкокс» надати змінені звіти є похідною, та такою що підлягає задоволденню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною відмову відповідача стосовно зарахування до складу страхового стажу періодів роботи суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Натомість, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Так, дискреційне повноваження субєкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у субєкта владних повноважень дискреційного повноваження.

При реалізації дискреційного повноваження субєкт владних повноважень зобовязаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що вчинення відповідачем наведених дій є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку субєкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобовязати відповідача субєкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права субєкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право субєкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобовязує субєкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У ході розгляду справи відповідач довів, що у спірних правовідносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та не допустив протиправних дій, оскільки вносив дані до Реєстру застрахованих осіб стосовно позивача на підставі звітності, поданої страхувальником, тобто не зарахування періодів роботи до страхового стажу, сталася з вини страхувальника, а не органу Пенсійного фонду.

Разом з тим, суд вважає на необхідне зобов'язати відповідача вирішити питання щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.07.2018, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 704 гривні 80 копійок, що підтверджується квитанцією від 23.11.2018 № 0.0.1194593548.14.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 код ДРФО НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2 - Б, код ЄДРПОУ 41248629), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариства «Запоріжкокс» (юридична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 4, код ЄДРПОУ 00191224) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати приналежність ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 код ДРФО НОМЕР_1) Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) по номеру облікової картки НОМЕР_1, за період роботи з 01.01.2004 по 17.11.2008 включно.

Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2 - Б, код ЄДРПОУ 41248629), зарахувати до складу страхового стажу періоди роботи на підприємствах Приватне акціонерне товариства «Запоріжкокс» (код ЄДРПОУ 00191224) з 01.01.2004 по 25.07.2008 включно, Запорізької філії приватного підпримєсва «РЕАРДІ» (код ЄДРПОУ 34562729) з 19.08.2008 по 17.11.2008 включно.

Зобов'язати Приватне Акціонерне товариство «Запоріжкокс» (юридична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 4, код ЄДРПОУ 00191224) надати Центральному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Запоріжжя змінені звіти до системи персоніфікованого обліку за період з січня 1999 року по липень 2008 року включно на ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 код ДРФО НОМЕР_1).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2 - Б, код ЄДРПОУ 41248629) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 код ДРФО НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписане суддею 30.01.2019.

Суддя Р.В. Сацький