
справа № 208/458/17
№ провадження 2/208/763/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
19 жовтня 2018 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Івченко Т.П.,
за участю:
секретаря судового засідання - Стомаченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості», -
ВСТАНОВИВ:
27.01.2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська із позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від10.04.2018 року визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № DZF0AU12037225 від 22.05.2007 року отримав кредит у розмірі 52876,80 гривень на термін до 21.05.2012 року, в свою чергу відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених кредитним договором.
Відповідач станом на 01.12.2016 року має заборгованість 490023 (чотириста дев'яносто тисяч двадцять три) гривні 26 копійок, яка складається з наступного: 27425 (двадцять сім тисяч чотириста двадцять п'ять) гривень 32 копійки - заборгованість за кредитом; 135501 (сто тридцять п'ять тисяч п'ятсот одна) гривня 51 копійка - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2846 (дві тисячі вісімсот сорок шість) гривень 79 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом; 324249 (триста двадцять чотири тисячі двісті сорок дев'ять) гривень 64 копійки - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Від цієї суми віднімається сума у розмірі 164700,06 гривень, яка була задоволена Рішенням Октябрським районним судом м. Полтави від 27.11.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» суму заборгованості - 164700,06 гривень.
Отже, сума заборгованості становить - 106000,00 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву в якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу без участі відповідача при заочному розгляду справи, без його участі та без застосування технічних засобів.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, судова повістка - виклик направлена відповідачеві на останню відому суду адресу і в силу ст.131 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача, згідно вимог ст. 280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача законні, обґрунтовані, та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 22.05.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, був укладений договір № DZF0AU12037225 від 22.05.2007 року отримав кредит у розмірі 52876,80 гривень на термін до 21.05.2012 року, в свою чергу відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановлених кредитним договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем станом на 01.12.2016 року має заборгованість 490023 (чотириста дев'яносто тисяч двадцять три) гривні 26 копійок, яка складається з наступного: 27425 (двадцять сім тисяч чотириста двадцять п'ять) гривень 32 копійки - заборгованість за кредитом; 135501 (сто тридцять п'ять тисяч п'ятсот одна) гривня 51 копійка - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2846 (дві тисячі вісімсот сорок шість) гривень 79 копійок - заборгованість по комісії за користування кредитом; 324249 (триста двадцять чотири тисячі двісті сорок дев'ять) гривень 64 копійки - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27.11.2012 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» вже було стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 164700,06 гривень, яка складалась з заборгованості за кредитом 39425,32 гривні - заборгованість за кредитом; 61531,26 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2846,79 гривень - заборгованість за комісії за користування кредитом; 60896,69 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. (а.с.4-5).
Матеріали справи не містять даних про виконання вищезазначеного рішення суду.
Тому вимога про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 106000,00 гривень не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другоїстатті 1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»)глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до частини першої статті1048 та частини першої статті1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.
Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та від 28 березня 2018року у справі №444/9519/12(провадження№ 14-10цс 18). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки у жовтні 2016 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є позивач, використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, то з цього часу настав строк виконання договору в повному обсязі і право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилися.
Позивачем після винесення рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, продовжувались нараховуватись проценти за кредитом та позивач просить в даній справі стягнути з відповідача заборгованість по процентам за кредитом, то враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, вимога про стягнення заборгованості по процентам за кредитом не підлягає задоволенню.
За змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК Україниособливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач щоденно нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов'язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.
Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 21.10.2015р. № 6-2003цс15.
За таких обставин, правові підстави до стягнення штрафу відсутні, а тому у задоволенні позову в зазначеній частині слід відмовити.
Отже, за змістом вказаної норми закону пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, надані банком, відповідачу одночасно нараховано пеню та штраф.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 257, 258, 267, 626, 638, 526, 530, 533, 553, 554, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10-12, 76-83, 126, 141, 258-265, 280-282 ЦПК України, -
ухвалив:
В позовних вимогах Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості», - відмовити в повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, податковий код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ 14360570;
Відповідач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
Суддя Івченко Т. П.
Судове рішення № 79492703, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 19.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 208/458/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: