Рішення № 79492253, 29.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 року № 810/2901/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про оскарження дій та рішення,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо внесення позивача до плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2018 рік, визнати протиправним та скасувати Наказ від 25.05.2018 № 1119 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, рнокпп НОМЕР_1».

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивача протиправно внесено до плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2018 рік, оскільки він не відповідає жодному із визначених законом критеріїв. Крім того, податковим органом порушено строки направлення наказу про проведення перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі, прийнято рішення про її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у оскаржуване рішення є правомірним, оскільки позивач згідно поданої за 2017 рік декларації про майновий стан та доходи відповідає критерію високого ступеню ризику.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до розгляду по суті.

До судового засідання сторони, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не прибули.

Позивач та представник відповідача звернулись до суду з письмовими клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності.

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, рнокпп НОМЕР_1, як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, місцезнаходження: АДРЕСА_1.

На підставі плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2018 рік Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято Наказ від 25.05.2018 № 1119 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, рнокпп НОМЕР_1» (а.с. 9).

Вважаючи, що відповідачем протиправно внесено позивача до плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2018 рік та прийнято відповідний Наказ, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Щодо правомірності включення контролюючим органом позивача до плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2018 рік, суд зазначає наступне.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначено ст. 77 ПК України.

Відповідно до п.п. 77.1, 77.2 ст. 77 ПК України Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіку, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а саме - Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за № 51/27196 (далі - Порядок № 524).

Відповідно до Порядку № 524 план-графік складається із планів-графіків територіальних органів ДФС та затверджується Головою ДФС.

Згідно Розділу Порядку № 524 до розділу III плану-графіка відбираються платники податків - фізичні особи, які мають ризики несплати податків і зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Формування переліку платників податків - фізичних осіб до розділу III плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

До плану-графіку насамперед включаються платники податків - фізичні особи, які мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

Згідно абз. 11 пп. 1 п. 4 Розділу Порядку № 524 критерієм відбору платників податків - фізичних осіб високого ступеня ризику є випадок, коли загальна сума витрат, відображених у декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального доходу, задекларованого у такій декларації.

При цьому, згідно наявної в матеріалах справи уточнюючої податкової декларації ФОП ОСОБА_1 про майновий стан і доходи за 2017 рік та Розрахунку податкових зобов'язань позивачем задекларовано одержаний дохід у сумі 42 840 633,29 грн., витрати - на загальну суму 42 736 413,00 грн. (а.с. 118 - 129).

Отже, загальна сума витрат позивача становить більше 75 % від загального доходу, а тому згідно вказаних критеріїв відбору платників податків позивач відноситься до високого ступеня ризику.

Відповідно, згідно п. 77.2 ст. 77 ПК України позивач як платник податків з високим ступенем ризику підлягає включенню до плану-графіку проведення документальних планових перевірок не частіше одного разу на календарний рік.

З матеріалів справи слідує, що попередня документальна планова виїзна перевірка позивача проводилась податковим органом у період з 21.02.2017 по 14.03.2017 та за її наслідками складно Акт від 21.03.2017 № 155/10-36-13/НОМЕР_1 (а.с. 13 - 39).

З викладеного слідує, що відповідачем дотримано вимог закону при включенні позивача до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2018 рік, оскільки останній відповідає критерію платників податків високого ступеня ризику, а попередню документальну планову перевірку проведено більше календарного року тому назад перед прийняттям Наказу від 25.05.2018 № 1119.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.ст. 71, 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При прийнятті рішення у даній адміністративній справі судом не надається оцінка доводам позивача щодо порушення податковим органом строку надіслання Наказу від 25.05.2018 № 1119, оскільки дані обставини не стосуються предмету доказування, так як позивачем заявлено вимоги виключно щодо оскарження дій відповідача щодо включення до плану-графіку проведення документальних перевірок платників податків на 2018 рік та відповідного Наказу про призначення перевірки.

У той же час, суд не вбачає у даній справі визначених законом підстав для виходу за межі позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та довів правомірність оскаржуваних дій та рішення.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, а адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 71, 72, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.