Ухвала суду № 79491998, 30.01.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 січня 2019 року м. Житомир справа № 240/304/19

категорія 108060200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши заяву про самовідвід судді у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради, Приватного підприємства "КВЖРЕП № 8", третя особа: Приватне підприємство "ВЖРЕП №15" про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради, Приватного підприємства "КВЖРЕП №8", в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24 січня 2019 року, просить:

- у разі пропущення строку позовної давності звернення до суду - поновити його;

- визнати неправомірними дії та скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №449 та №456 від 04.05.2018 в частині що стосується багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1;

- визнати передчасним та скасувати проведення 15 травня 2018 року конкурсу на обрання управителів в багатоквартирних житлових будинках в частині що стосується багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1;

- визнати поважними причинами пропуску терміну на обрання управителя багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 протягом 2016-2018 років та надати достатній строк на обрання співвласниками свого управителя;

- визнати незаконним та розірвати Договір №5-38 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 29 травня 2018 року укладеного від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1

25 січня 2018 року до відділу документального забезпечення надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Попової О.Г.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Житомирського окружного адміністративного суду Попової Оксани Гнатівни у справі №240/304/19.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року поновлено провадження у справі.

30 січня 2019 року головуючим суддею Поповою Оксаною Гнатівною подано заяву про самовідвід. В обґрунтування заяви зазначено, що самовідвід заявлено з мотивів уникнення у майбутньому виникнення сумнівів з боку учасників справи у неупередженості судді щодо розгляду вказаної справи, а також з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади, уникнення звинувачень в неупередженості судового розгляду цієї справи та забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який сумнів у безсторонності головуючого судді в справі.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі частиною першою статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Частиною четвертою статті 36 КАС України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналіз зазначеної процесуальної норми свідчить на користь висновку, що метою відводу судді є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення. Відповідно до наведених положень унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявності в учасника судового розгляду обґрунтованого певними об'єктивними обставинами сумніву щодо його неупередженості. В свою чергу неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді ("Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ("Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду ("Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" від 09 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини, з посиланням на його усталену практику, вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43). Також стосовно об'єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 50, 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Так, зазначені позивачем підстави, викладені у заяві про відвід від 25 січня 2019 року не є підставою для відводу в розумінні статті 36 КАС України, що також зазначено у ухвалі суду від 28 січня 2019 року.

Водночас, з метою уникнення у майбутньому виникнення сумнівів з боку учасників справи у неупередженості судді щодо розгляду вказаної справи, а також з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади, суд зазначає наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У відповідності до положень статей 1, 17 Кодексу суддівської етики, затвердженого V з'їздом суддів України 24.10.2002, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, які також ураховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 26 жовтня 1984 року (справа "Де Куббер проти Бельгії") вказано, що "правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться". При цьому Суд звертає увагу на важливість питання довіри, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Приписами частини 3 статті 39 КАС України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 40 КАС України питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

За змістом постанови Верховного Суду України від 31 травня 2017 року, до вирішення суддею питання про відвід (самовідвід) цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов'язаних із подальшим рухом заяви.

На підставі викладеного, а також ураховуючи те, що в позивача особа судді та результати роботи автоматизованої системи документообігу суду викликають неприйняття, невпевненість у неупередженості судді, суд, з метою забезпечення права учасників судового процесу на справедливий, неупереджений суд, виключення будь-яких спроб посягань учасників судового процесу у справі на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об'єктивності за результатами розгляду цієї справи, вважає за необхідне відвести суддю Попову О.Г. від розгляду адміністративної справи №240/304/19.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд.

ухвалив:

Заяву судді Попової Оксани Гнатівни про самовідвід - задовольнити.

Відвести суддю Попову О.Г. від розгляду адміністративної справи №240/304/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради, Приватного підприємства "КВЖРЕП №8", третя особа: Приватне підприємство "ВЖРЕП №15" про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.

Передати матеріали адміністративної справи №240/304/19 для визначення головуючого судді в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та у відповідності до положень статті 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Ухвалу суду складено у повному обсязі: 30 січня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова