Ухвала суду № 79491735, 21.01.2019, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/6498/18

Провадження № 1-кс/210/225/19

"21" січня 2019 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого в ОВС другого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, винесене в кримінальному провадженні №42017040000000344 від 03 квітня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2019 року до суду надійшло клопотання слідчого в ОВС другого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, винесене в кримінальному провадженні №42017040000000344 від 03 квітня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, про арешт майна, в якому слідчий просить заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, особам, які перебувають у трудових відносинах з суб’єктами державної реєстрації прав, нотаріусам та державним виконавцям, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб’єктам, зазначеним в ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо будівлі готелю «Рассвет», загальною площею 11650,7кв.м. літ А-7, А(І)-2, А(ІІ)-2, А(ІІІ),а, а-1, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Івана Акінфєєва (Фучика), 30, яка перебуває у власності держави, в особі Фонду державного майна України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.170 КПК України-ст.173 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Перевіривши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про невідповідність клопотання слідчого вказаним вимогам кримінального процесуального закону, з огляду на наступне.

Вищезазначене клопотання не містить посилання на підставу, передбачену ч.2 ст.170 КПК України, для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, а також в ньому відсутнє належне обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Не обґрунтовано і наявність обставин, передбачених частинами 3-6 ст.170 КПК України щодо випадків, у яких накладається арешт з підстав, зазначених в ч.2 ст.170 КПК України.

З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та численних посилань на положення ст.170 КПК України, без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Також клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту об’єктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову.

Крім того, дане клопотання не містить посилань на причетність кого-небудь до вчинення злочину. Суд зазначає, що клопотання слідчого не містить відомостей щодо пред’явлення підозри будь-якій службовій особі в даному кримінальному провадженні, не містить посилань і на заявлений цивільний позов, а також залишено поза увагою, що відповідно до ст.96-3 КК України у кримінальному провадженні за ч.2 ст.364 КК України не передбачено застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб, так само щодо конфіскації майна та спеціальної конфіскації.

Відповідно до вимог ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

В даному випадку слідчим не доведено жодного із цих пунктів, та не зазначено, які саме потреби досудового розслідування задовольнялись завдяки цьому арешту, в чому полягала неможливість вчинення будь-яких слідчих дій по відношенню до майна, на яке необхідно накласти арешт і яким чином незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження може вплинути на обмеження можливостей органу досудового розслідування.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню слідчому для усунення визначених недоліків у строк 72 години.

Керуючись ст.ст.107, 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в ОВС другого СВ СУ прокуратури Дніпропетровської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4, винесене в кримінальному провадженні №42017040000000344 від 03 квітня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, про арешт майна, - повернути слідчому та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили після її оголошення.

Слідчий суддя: Н. Ю. Вікторович