Рішення № 79491361, 30.01.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 р. Справа№805/2219/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Артемсіль» до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги щодо встановлених порушень,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Артемсіль» (ідентифікаційний код 00379770, 84545, Донецька область, місто Соледар, вулиця Чкалова, будинок 1-а) звернулось до суду з адміністративний позовом до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області (ідентифікаційний код 40477689, 87515, м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, 26/2) про визнання протиправною та скасування вимоги щодо встановлених порушень.

Позов вмотивовано тим, що Положення про дилера не містить умов надання знижки, а передбачає перерахування коштів на користь дилера у вигляді винагороди. (пункти 5.18, 5.19 Договорів) Крім того, відсутній сам факт реалізації продукції за заниженою вартістю, оскільки продукція підприємства не підпадає під об'єкт державного цінового регулювання у 2015 - 2016 роках згідно затвердженого Порядку постановою КМУ від 30.09.2015 № 771, постановою від 25.12.1996 № 1548 та ціна на продукцію є вільною. Відповідно до п.8.9 Статуту позивача, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.06.2016 № 213 «Підприємство реалізує свою продукцію, послуги, залишки від виробництва за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках передбачених законодавством України, - за фіксованими державними цінами». Крім того, строк давності дисциплінарного стягнення вже сплив, оскільки минуло більше двох років з дати укладання Договорів. Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення передбачено лише за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором. (т. 1 а.с. 4-10, т. 2 а.с. 13-14)

31 липня 2017 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив: визнати протиправною та скасувати вимогу щодо усунення встановлених порушень № 04-05-07-15-05/2566 від 12.05.2017 в частині зобов'язання ДП «Артемсіль» опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства щодо недоотримання фінансових ресурсів на суму 864,53 тис.грн. (п.1), у т.ч. відшкодувати збитки, завдані порушенням; та в частині положень про необхідність «надати принципову оцінку посадовим особам, які допустили порушення чинного законодавства та розглянути питання щодо прийняття до дисциплінарної відповідальності винних осіб та їх відповідності займаним посадам, а також застосувати заходи дисциплінарного впливу до посадових осіб, з вини яких допущені фінансові порушення - звільнення». (т. 2 а.с.11-12)

При поданні адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12967,95 грн. (платіжне доручення від 02.06.2017 № 466) та у сумі 1600,00 грн. (платіжне доручення від 09.06.2017 № 497). (т. 1 а.с. 3)

12 червня 2017 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

6 липня 2018 року Східним офісом Держаудитслужби надані заперечення, в яких зазначено, що під час ревізії встановлено низку порушень, які відображені в акті перевірки, а саме проведено відвантаження товару в обсягах, що не відповідають умовам, необхідним для отримання знижки на ціну в розмірі 5% по дилерським контрактам укладеними з ТОВ «Пересвіт Соль», ТОВ «Більда», ТОВ «ТД Біарріц» та ТОВ «АТМ Бакалія». Відвантаження товару з отриманою знижкою здійснено з недотриманням вимог п.1.2 Положення про дилера ДП «Артемсіль» тобто придбано менше ніж 15000 тон товару щорічно. Такі порушення призвели у 2015 році до зниження дебіторської заборгованості, недоотримання фінансових ресурсів Державним підприємством «Артемсіль» на загальну суму 864,53 тис.грн., чим заподіяно шкоду державному підприємству у відповідній сумі. Вважає вимогу такою, що не порушує прав позивача. Просив відмовити у задоволені позовних вимог. (т. 2 а.с. 4-8)

31 липня 2017 року ухвалою суду призначено судово-економічну експертизу.

Перед експертом поставлені наступні питання:

чи є документально обґрунтованими розрахунки ДП «Артемсіль» з контрагентами на підставі наступних договорів: дилерський контракт № 18 від 23.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «АТМ Бакалія», дилерський контракт № 72 від 08.04.2015 укладений між позивачем та ТОВ «Більда», дилерський контракт № 15 від 21.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «ТД Біарріц», дилерський контракт № 17 від 23.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «Пересвет Соль»;

чи є документально обґрунтованою, чи відповідає положенням (стандартам) бухгалтерського обліку законодавству з ціноутворення, ціна продажу солі на підставі наступних договорів: дилерський контракт № 18 від 23.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «АТМ Бакалія», дилерський контракт № 72 від 08.04.2015 укладений між позивачем та ТОВ «Більда», дилерський контракт № 15 від 21.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «ТД Біарріц», дилерський контракт № 17 від 23.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «Пересвет Соль»;

чи підтверджується документально висновок в акті від 31.03.2017 № 05.07-19/001 Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про понесення ДП «Артемсіль» збитків на загальну суму 864,53 тис.грн. внаслідок продажу солі на підставі наступних договорів: дилерський контракт № 18 від 23.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «АТМ Бакалія», дилерський контракт № 72 від 08.04.2015 укладений між позивачем та ТОВ «Більда», дилерський контракт № 15 від 21.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «ТД Біарріц», дилерський контракт № 17 від 23.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «Пересвет Соль».

Згідно платіжного доручення від 26.10.2017 № 3749 позивачем за проведення експертизи сплачено 25 296,00 грн.

8 листопада 2018 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надано Висновок судової економічної експертизи № 16673.

По першому питанню зазначено, що за результатом проведеного дослідження, розрахунки ДП «Артемсіль» з контрагентами на підставі наступних договорів: дилерський контракт № 18 від 23.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «АТМ Бакалія», дилерський контракт № 72 від 08.04.2015 укладений між позивачем та ТОВ «Більда», дилерський контракт № 15 від 21.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «ТД Біарріц», дилерський контракт № 17 від 23.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «Пересвет Соль» документально підтверджені;

по другому питанню зазначено, що експертом визначено, що ціна продажу солі на підставі наступних договорів: дилерський контракт № 18 від 23.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «АТМ Бакалія», дилерський контракт № 72 від 08.04.2015 укладений між позивачем та ТОВ «Більда», дилерський контракт № 15 від 21.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «ТД Біарріц», дилерський контракт № 17 від 23.12.2014 укладений між позивачем та ТОВ «Пересвет Соль» відповідає положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та не суперечить законодавству з ціноутворення, а ціни на сіль визначені ДП «Артемсіль» самостійно за згодою сторін є вільними;

по третьому питанню зазначено, що висновки викладені в акті від 31.03.2017 № 05.07-19/001 про понесення збитків на загальну суму 864,53 тис.грн. документально не підтверджені. (т. 15 а.с. 50-67)

19 грудня 2018 року ухвалою суду поновлено провадження у справі.

19 грудня 2018 року ухвалою суду за клопотанням сторін оголошено перерву для ознайомлення з висновком експерта.

21 січня 2019 року відповідачем надані додаткові заперечення по справі та зазначено, що ревізією не здійснено висновків щодо відсутності документального обґрунтування та відповідності положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, законодавству з ціноутворення ціни продажу солі з вказаними контрагентами. Висновки експертизи не спростовують висновків викладених за результатом проведення ревізії.

23 січня 2019 року позивачем надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що спірна вимога, яка в силу закону обов'язкова до виконання підконтрольною установою винесена з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою.

Суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

31 березня 2017 року посадовими особами управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності державного підприємства «Артемсіль» за період з 01.06.2015 по 31.12.2016 № 05.07-19/11. (т. 1 а.с. 33-152)

Під час ревізії встановлено, що ціни на солепродукцію, що відвантажується за дилерськими контрактами по Україні на 5 % нижче, ніж на солепродукцію, що відвантажується споживачам України за прямими угодами.

Умови для отримання знижки на ціну в розмірі 5% не виконані, товар відвантажено у розмірі менш ніж 15000 тон кожному, що суперечить п.1.2 Положення про дилера ДП «Артемсіль». (т. 1 а.с. 56-65)

12 травня 2017 року управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області винесена вимога «Щодо усунення порушень законодавства» № 04-05-07-15-05/2566, в якій відповідач вимагає, зокрема: опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства, у тому числі відшкодувати збитки, завдані зазначеними порушеннями, в установленому законом порядку.

Пункт 1 зазначеної вимоги викладено наступним чином:

«В порушення п.1.2, 5.18, 5.19 Положення про дилера на території України Державного підприємства «Артемсіль» від 18.06.2014, п.п. 2.1, 5.1, 5.5, 5.18, 5.19 Дилерських контрактів з ТОВ «АТМ Бакалія», ТОВ «Більда», ТОВ «Біарріц», ТОВ «Пересвет Соль», що діяли в 2015 році, п.8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, ч.1, 3 ст. 173, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІУ, ст. 526, 610, 629, ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, необґрунтовано в 2015 році заохочено дилерів шляхом надання 5-%ї знижки від відпускної ціни, що призвело до реалізації продукції за заниженою вартістю та недоотримання фінансових ресурсів державним підприємством «Артемсіль» на загальну суму 864,53 тис.грн., чим заподіяно шкоду Підприємству на відповідну суму». (т. 1 а.с. 13-16)

Аналіз Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Положення про Державну фінансову інспекцію України дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зі змісту оскаржуваної вимоги вбачається, що в ній викладено висновки Держаудитслужби про виявленні під час ревізії порушень Державним підприємстваом «Артемсіль» вимог чинного законодавства, що призвело до завдання збитків Державному бюджету (пункт 1), визначено розмір цих збитків.

При цьому, пославшись на наявність збитків, завданих Державному бюджету, відповідач не зобов'язав підконтрольну установу відшкодувати завдані збитки, обмежившись неконкретизованим посиланням на необхідність усунути виявлені порушення.

По суті, спірний пункт вимоги відтворює висновки відповідача, викладені в акті ревізії від 31.03.2018 щодо виявлених, на думку Держаудитслужби, порушень в організації фінансово-господарської діяльності державного підприємства.

З огляду на правову природу письмової вимоги контролюючого органу, вона породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової незалежно від форми документа, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Правову позицію щодо необхідності врахування судами змісту вимог Держаудитслужби викладено в постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 815/4223/16.

Досліджуючи правомірність вимоги відповідача в наведеній частині суд враховує наступне.

23 грудня 2014 року між дилером ТОВ «Пересвет Соль» та виробником ДП «Артемсіль» укладено дилерський контракт №17 про поставку солепродукції для подальшої її реалізації.

Згідно специфікації (додаток №1) ТОВ «Пересвет Соль» придбає 78 000 тон на суму 40 891 098 грн.

Проте за період роботи 2015 року прийнято від виробника товару загальною кількістю 2 351,46 тон, 1 017,56 тон.

Пункт 1.1, 2.1 Дилерського контракту від 23.12.2014 № 17 не виконано. (т. 1 а.с. 153-174, т. 15 а.с. 22-36)

23 грудня 2014 року між дилером ТОВ «Торговий дім Біарріц» та виробником ДП «Артемсіль» укладено дилерський контракт № 15 про поставку солепродукції для подальшої її реалізації.

Згідно специфікації дилер придбає 96 500 тон на суму 54 773 268 грн.

Проте за період роботи 2015 року прийнято від виробника товару загальною кількістю 12 047,075 тонн.

Пункт 1.1, 2.1 Дилерського контракту від 23.12.2014 №17 не виконано. (т. 1 а.с. 175-194, т. 14 а.с. 104-173)

8 квітня 2015 року між дилером ТОВ «Більда» та виробником ДП «Артемсіль» укладено дилерський контракт № 72 про поставку солепродукції для подальшої її реалізації.

Згідно специфікації дилер придбає 11 456 тон на суму 9 215 530,85 грн.

Проте за період роботи 2015 року прийнято від виробника товару загальною кількістю 3 979,61 тон.

Пункт 1.1, 2.1 Дилерського контракту від 23.12.2014 № 17 не виконано. (т. 1 а.с. 195-210, т. 15 а.с. 1-9)

23 грудня 2014 року між дилером ТОВ «АТМ Бакалія» та виробником ДП «Артемсіль» укладено дилерський контракт № 18 про поставку солепродукції для подальшої її реалізації.

Згідно специфікації дилер придбає 6 260 тон на суму 3 598 178,40 грн.

Проте за період роботи 2015 року прийнято від виробника товару загальною кількістю 9 939,245 тон.

Пункт 1.1, 2.1 Дилерського контракту від 23.12.2014 № 17 не виконано. (т. 1 а.с. 211-236, т. 15 а.с. 36 - 46)

Дилерські контракти укладені між виробником та дилерами є типовими.

Пунктом 3.1 визначено, що до першого числа місяця, що передує місяцю відвантаження, дилер зобов'язаний у письмовій формі уточнити місячні обсяги постачання товару згідно асортименту.

Ціна і порядок розрахунків визначений в четвертому розділі контракту. Пункт 4.5 - постачання товару здійснюється за цінами, що діють на момент відвантаження. Ціна наведена в специфікації (додатку №1), що є невід'ємною частиною даного Контракту (пункт 4.7). Загальна вартість товару за контрактом - згідно специфікацій. (пункт 4.10 контракту)

В розділі п'ятому, викладені зобов'язання сторін. Так, згідно п.5.1 сторони повинні дотримуватися умов, що висуваються виробником для дилера, встановлених даним контрактом.

Згідно п.5.18, п.5.19 Дилерського контракту за належне виконання умов контракту виробник заохочує дилера шляхом: знижки 5% від відпускної ціни виробника; грошової винагороди згідно «Положення про дилера на території України».

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Отже, суд приходить до висновку, що з наведених законодавчих норм вбачається, що сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд. В окремих випадках, визначених законом, в договорах застосовуються ціни, що встановлені або регулюються уповноваженими на те органами, вищевказане кореспондується з положеннями норми в ч. 3 ст.189 ГК України, ч. 1, 2 ст. 190 ГК України, відповідно до яких суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни; вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни; вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Основні принципи встановлення та застосування цін і тарифів визначені Законом України «Про ціни та ціноутворення» (в редакції, що діяла на момент укладення та виконання договорів). Зокрема, відповідно до ст. 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Державне регулювання цін і тарифів, згідно ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. При цьому перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, в силу ст. 4 Закону визначається Кабінетом Міністрів України. Вказаний орган виконавчої влади також визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також щодо контролю за цінами (тарифами).

Виходячи з викладеного, продаж соліпродукції у 2015 році здійснюється без державного регулювання цін на вказаний вид товару.

Разом з цим, згідно «Положення про дилера», затвердженого директором ДП «Артемсіль» дилером може бути юридична особа, яка уклала з підприємством договори купівлі-продажу при дотриманні наступних умов: п.1.1 працювати з підприємством на ринку солі України не менше двох років; п.1.2 придбати щорічно неменше 15 тисяч тон товару з рівномірним розбиттям кількості по місяцям; п.2.1 дилер придбає у ДП «Артемсіль» товар за дилерською ціною на умовах 100% передплати; п.2.2 за виконання дилерських функцій в якості заохочення дилеру виплачується винагорода.

Разом з цим, умови укладених дилерських контрактів не містять посилання на Положення про дилера в частині надання знижки.

Отже, враховуючи те, що ціна на сіль у спірному періоді є вільною, а при надані знижки за умовами дилерських контрактів укладених з ТОВ «АТМ Бакалія», ТОВ «Більда», ТОВ «Біарріц», ТОВ «Пересвет Соль» неможливо дійти висновку про порушення вимог Положення про дилера, оскільки вказане Положення не містить умов щодо надання знижки, суд дійшов висновку що пункт 1 вимоги управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області від 12.05.2017 № 04-05-07-15-05/2566 є необґрунтованим, а вимога щодо усунення встановлених порушень в частині відшкодувати збитки, завдані порушенням підлягає скасуванню.

Вимога про необхідність «надати принципову оцінку посадовим особам, які допустили порушення чинного законодавства та розглянути питання щодо прийняття до дисциплінарної відповідальності винних осіб та їх відповідності займаним посадам, а також застосувати заходи дисциплінарного впливу до посадових осіб, з вини яких допущені фінансові порушення - звільнення» в частині порушення пункту 1 є похідною, від вищенаведеної вимоги, у зв'язку з чим вона також підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Фактично оскаржена вимога в частині встановлених порушень, а саме заниження вартості соліпродукції та недоотримання фінансових ресурсів державним підприємством «Артемсіль» на загальну суму 864,53 тис.грн., при цьому необхідність усунення порушення та надання оцінки посадовим особам, є похідними від першої вимоги, отже присудженню підлягає судовий збір у розмірі, який передбачений до сплати як за одну позовну вимогу немайнового характеру.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судових витрат у розмірі 1 600,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5-10, 205, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Артемсіль» до Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги щодо встановлених порушень задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області щодо усунення встановлених порушень від 12.05.2017 № 04-05-07-15-05/2566 в частині зобов'язання ДП «Артемсіль» опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства щодо недоотримання фінансових ресурсів на суму 864,53 тис.грн. (п.1), у т.ч. відшкодувати збитки, завдані порушенням; та в частині положень про необхідність надати принципову оцінку посадовим особам, які допустили порушення чинного законодавства та розглянути питання щодо прийняття до дисциплінарної відповідальності винних осіб та їх відповідності займаним посадам, а також застосувати заходи дисциплінарного впливу до посадових осіб, з вини яких допущені фінансові порушення - звільнення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (ідентифікаційний код 40477689, 87515, м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, 26/2) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. на користь Державного підприємства «Артемсіль» (ідентифікаційний код 00379770, 84545, Донецька область, місто Соледар, вулиця Чкалова, будинок 1-а).

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кошкош О.О.