Ухвала суду № 79491248, 30.01.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9416/18

(2/199/1378/19)

УХВАЛА

іменем України

30.01.2019 м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Спаї В.В.

за участю секретаря судового засідання Перетятько А.В.,

за участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, законного представника позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому (підготовчому) судовому засіданні у м. Дніпрі заяву відповідача про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ОСОБА_4 Україна», де третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди за підступністю до іншого суду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа.

До початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява, в якій він просить передати вказану цивільну справу за підсудністю до Тячівського районного суду Закарпатської області. В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на те, що предметом у даному спорі є відшкодування шкоди, завданої неналежним виконанням договору повітряного перевезення, внаслідок затримки в перевезенні пасажирів (відповідальність перевізника), а не захист прав споживачів, як вважають позивачі, та згідно ч. 4 ст. 30 ЦПК України, якою визначено категорію справ з виключною підсудністю, позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти пред’являються за місцезнаходженням перевізника. Посилаючись у заяві на те, що місцезнаходженням ТОВ «Авіакомпанія «ОСОБА_4 Україна» (ЄДРПОУ 36129430) є Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Незалежності, 90-А, відповідач просив передати справу на розгляд до Тячівського районного суду Закарпатської області.

Позивачі та законний представник позивача ОСОБА_3 її мати ОСОБА_1 заперечували проти задоволення заяви, оскільки їх звернення до суду має місце в порядку ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Представники відповідача та третьої особи не скористалися правом брати участь в судовому засіданні; представник третьої особи в окремо поданій заяві просив розглядати справу у відсутність представника третьої особи.

Розглянув заяву відповідача, суд дійшов до наступного висновку.

Як встановлено судом на підставі позовної заяви та документів, що додані до позовної заяви, предмет позову становить стягнення з відповідача компенсації за затримку рейсу, тобто за неналежне виконання договору перевезення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 98 Повітряного кодексу України повітряні перевезення виконуються на підставі договору між авіаперевізником та пасажиром або вантажовідправником.

Документами на повітряне перевезення є квиток (паперовий або електронний) - при перевезенні пасажира ) (п. 1 ч. 3 ст. 98 Повітряного кодексу України).

Так, згідно ч. 4 ст. 30 ЦПК України позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти пред’являються за місцезнаходженням перевізника.

Що стосується тверджень позивачів щодо регулювання вказаних правовідносин Законом України «Про захист прав споживачів», то суд не визнає їх слушними, виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж передбачені законодавством України про захист прав споживачів, застосовуються правила міжнародного договору (ст. 3 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Так, за п. 3 ст. 20 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної в м. Мінську 22.01.1993 р., де встановлено виключну компетенцію, яка не може бути змінена угодою сторін, стосовно подання позовів до перевізників, що випливають із договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу, за місцем перебування управління транспортної організації, до якої у встановленому порядку була пред’явлена претензія.

Відповідно до ст. 33 Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, вчиненої 28.05.1999 р. у м. Монреалі (дата набрання чинності для України – 06.05.2009 р.), згідно із якою позов про відповідальність повинен бути поданий за вибором позивача на території однієї з держав-сторін або до суду за місцем знаходження перевізника, або за місцем його основної діяльності, або за місцем, де знаходиться комерційне підприємство, через яке був укладений договір, або до суду місця призначення перевезення.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як зазначається позивачами, останніми пред’явлено позов безпосередньо до перевізника, до нього також і направлялися письмові претензії позивачів, а тому, на переконання суду, до вказаного позову мають бути застосовані правила виключної територіальної підсудності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справи на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п’яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п’яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).

За наведених обставин, суд вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача та направити вказану цивільну справу за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд до Тячівського районного суду Закарпатської області.

Керуючись ст.ст. 30, 31, п. 1 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача про передачу цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ОСОБА_4 Україна», де третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди за підсудністю задовольнити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_1, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіокомпанія «ОСОБА_4 Україна», де третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «Анекс Тур» про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди передати за підсудністю до Тячівського районного суду Закарпатської області (90500, Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Незалежності, 120).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п’яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п’яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Спаї