Рішення № 79490994, 22.01.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 січня 2019 р. Справа № 120/4710/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

представника відповідача: Олійник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: Вінницької міської ради

про: визнання незаконним та скасування п. 2 додатку 1 до рішення № 1363 від 28 вересня 2018 року

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання незаконним та скасування п. 2 додатку 1 до рішення №1363 від 28 вересня 2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що є власником земельної ділянки площею 0,8979 га з кадастровим номером НОМЕР_2, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 29.12.2004 року.

Разом з тим, Вінницькою міською радою 28.09.2018 року було прийнято рішення № 1363 "Про затвердження документацій із землеустрою, передача земельних ділянок в оренду, поновлення, припинення, укладання договорів оренди та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення", яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, б/н, площею 0,0918 га, кадастровий номер НОМЕР_4 та передбачити у рішенні про продаж земельної ділянки умови продажу, обмеження та обтяження відповідно до проекту землеустрою та висновків. У подальшому Вінницькою міською радою було прийнято рішення № 1404 від 26.10.2018 року "Про затвердження звітів про експертні грошові оцінки земельних ділянок, включення їх до Переліку земельних ділянок комунальної власності (прав на них), які виставляються на земельні торги, та затвердження умов продажу". Даним рішенням, а саме п. 1 та п. 1.1. вирішено погодити звіти про експертні грошові оцінки вільних від забудови земельних ділянок несільськогосподарського призначення розташованих за адресою м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, б/н, площею 0,0918 га, кадастровий номер - НОМЕР_4 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, яка пропонується до продажу у власність на земельних торгах у формі аукціону за рахунок земель територіальної громади міста, виготовленого ТОВ фірмою "Медінтеграція" ЛТД на замовлення Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради. Земельна ділянка по вул. Немирівське шосе, б/н, площею 0,0918 га, кадастровий номер - НОМЕР_4 є суміжною до земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача. Також позивач зазначає, що у разі продажу земельної ділянки по вул. Немирівське шосе, б/н, площею 0,0918 га, кадастровий номер - НОМЕР_4 та визнання на неї права власності чи користування іншої особи, остання як власник суміжної земельної ділянки, буде позбавлена права повноцінного користування, а саме проїзду до своєї земельної ділянки.

Відтак, на переконання позивача п. 2 додатку 1 до рішення № 1363 від 28 вересня 2018 року Вінницької міської ради є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено, шляхом заборони Вінницькій міській раді здійснювати продаж земельної ділянки по вул. Немирівське шосе, б/н, площею 0,0918 га, кадастровий номер - НОМЕР_4 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 120/4710/18-а.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

17 січня 2019 року представником Вінницької міської ради подано до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого останній покладається на розсуд суду при вирішенні даної справи.

Позивач у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце судового засідання вчасно та належним чином повідомлена, що підтверджується телефонограмою.

Представник відповідача у судовому засіданні при вирішенні даної справи поклався на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,8979 га з кадастровим номером НОМЕР_2, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 29.12.2004 року.

28 вересня 2018 року Вінницькою міською радою було прийнято рішення № 1363 "Про затвердження документацій із землеустрою, передача земельних ділянок в оренду, поновлення, припинення, укладання договорів оренди та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення", яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, б/н, розроблений МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради:

- віднести земельну ділянку площею 0,0918 га, кадастровий номер НОМЕР_4, за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, б/н, до категорій земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства;

- передбачити у рішенні про продаж земельної ділянки умови продажу, обмеження та обтяження відповідно до проекту землеустрою та висновків.

26 жовтня 2018 року Вінницькою міською радою було прийнято рішення № 1404 "Про затвердження звітів про експертні грошові оцінки земельних ділянок, включення їх до Переліку земельних ділянок комунальної власності (прав на них), які виставляються на земельні торги, та затвердження умов продажу". Даним рішенням, а саме п. 1 та п. 1.1. вирішено погодити звіти про експертні грошові оцінки вільних від забудови земельних ділянок несільськогосподарського призначення розташованих за адресою м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, б/н, площею 0,0918 га, кадастровий номер - НОМЕР_4 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, яка пропонується до продажу у власність на земельних торгах у формі аукціону за рахунок земель територіальної громади міста, виготовленого ТОВ фірмою "Медінтеграція" ЛТД на замовлення Департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради.

На думку позивача, п. 2 додатку 1 до рішення №1363 від 28 вересня 2018 року є незаконним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим остання звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципах: законності, гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, судового захисту прав місцевого самоврядування.

Згідно статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно пункту б статті 12 Земельного кодексу України сільські, селищні та міські ради уповноважені розпоряджатися землями територіальної громади міста, яке здійснюється зокрема шляхом передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 122 Земельного Кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громадян для всіх потреб.

Крім того, відповідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються сільськими, селищними та міськими радами виключно на їх пленарних засіданнях.

Тобто, розпорядження землями, які перебувають у комунальній власності належить до виключної компетенції органів місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідних рішень.

Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з приписами ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" межування земель - комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначає Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376.

Відповідно до п. 2.1 цієї Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, приймаючи рішення від 28 вересня 2018 року № 1363 "Про затвердження документацій із землеустрою, передача земельних ділянок в оренду, поновлення, припинення, укладання договорів оренди та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення", яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, б/н, площею 0,0918 га, кадастровий номер НОМЕР_4 відповідач діяв правомірно та в межах повноважень визначених законодавством України.

Крім того, суд зазначає, що право на захист це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення у майбутньому.

Тому, твердження позивача що продаж земельної ділянки по вул. Немирівське шосе, б/н, площею 0,0918 га, кадастровий номер - НОМЕР_4 та визнання на неї права власності чи користування іншої особи може призвести до порушення прав позивача як власника суміжної земельної ділянки, не береться судом до уваги, оскільки спору на момент розгляду справи у цій частині не існує.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 6 ст. 157 КАС України визначено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та скасування заходів забезпечення позову, які застосовані ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не повертається.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, які застосовані ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Частиною 6 ст. 157 КАС України визначено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

Вінницька міська рада (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 25512617).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 30.01.2019

Суддя Мультян Марина Бондівна