Ухвала суду № 79490939, 30.01.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 січня 2019 року Справа 160/913/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) до Криворізької міської ради Дніпропетровської області (50101, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна,1, код ЄДРПОУ 33874388) про визнання протиправним та нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області №3728 від 24.06.2015 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» з моменту його прийняття.

Керуючись ч.1 ст.171 та ч.1 ст.169 КАС України, перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст. 160,161 КАС України, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 29.01.2019 року. Оскаржуване рішення №3728 Криворізької міської ради Дніпропетровської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», винесене - 24.06.2015 року.

Таким чином, позивач звернувся до суду після спливу шестимісячного строку для звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого вказано, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався лише 15.01.2019 року після того, як в рамках кримінального провадження ознайомився із частковими даними технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу і саме тоді мав змогу виявити та порівняти вихідні дані, які були використані при розробці технічної документації з нормативної грошової оцінки земель та саме тоді мав змогу виявити допущені порушення, враховуючи заборону у доступі до технічної документації то на думку позивача шестимісячний строк спливає саме з 15.01.2019 року, тобто тоді коли позивач дізнався про порушення своїх прав, які були порушені рішенням органу місцевого самоврядування №3728 від 24.06.2015 року, яким затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу та згідно якої вартість одного квадратного метру землі становить 270,60 грн. а відповідно із цим збільшується розмір орендних та податкових платежів за користування земельною ділянкою у місті Кривий Ріг.

Ознайомившись із доводами позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд вважає, що вони є недостатніми для того, щоб зробити висновок про поважність вказаних причин та поновити строк звернення до суду, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2015 року Криворізькою міською радою Дніпропетровської області було прийнято рішення №3728 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», яким визначено середню вартість 1 кв.м земель міста станом на 01.01.2014 року у розмірі 270,60 грн., рішення набрало чинності 01.01.2016 року.

Судом встановлено, що вказане рішення оприлюднене - 01.07.2015 року на офіційній сторінці Криворізької міської ради, що підтверджується посиланням https:ІНФОРМАЦІЯ_1/ та має загальний доступ, отже з цього дня з його текстом має можливість ознайомитися будь-яка особа.

Враховуючи публічність та відкритість зазначеної вище інформації, позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав та інтересів ще в 2015 році, при цьому, позивачем не надано належних доказів, що підтверджують наявність будь-яких обмежень доступу до оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що поважні причини - це обставини, що діють на волю суб'єкта, з яким законодавець пов'язує звільнення цього суб'єкта від виконання покладених на нього обов'язків або від визначених законодавством негативних наслідків його поведінки. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи на вчинення цих дій.

Також, дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, для поновлення строку звернення до суду, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до суду - відмовити.

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу строк у 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв