Ухвала суду № 79490889, 29.03.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

29 березня 2018 р. Справа № 802/128/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Наявність підстав позову позивач пов'язує з фактом порушення її права на перерахунок пенсії у зв'язку зі змінами розмірів грошового забезпечення, встановлених законодавством для поліцейських.

Ухвалою від 17.01.2018 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, зазначено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.01.2018 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском визначеного ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шестимісячного строку звернення до суду. Клопотання мотивоване тим, що відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Також в обґрунтування клопотання зазначено, що позивач щомісячно отримував пенсію, а тому не міг не знати про розмір пенсії, що була нарахована, та у нього не було перешкод для звернення до суду за захистом свого порушеного права, коли він про це дізнався.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд виходив з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Як вбачається з матеріалів справи, на відповідача у випадках визначених чинним законодавством України покладено обов'язок здійснювати призначення, виплату та перерахунок пенсій, в тому числі і колишнім працівникам ОВС України. Однак, перерахунок розміру пенсії позивачу у зв'язку з набуттям чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" не проведений відповідачем з 01.01.2016, оскільки довідка про зміну грошового забезпечення на адресу відповідача від Ліквідаційної комісії Управління МВС України у Вінницькій області надійшла лише у травні 2017 року.

Враховуючи, що перерахунок пенсії та її виплату не проведено позивачу з вини Міністерства внутрішніх справ України, яке своєчасно не повідомило органи Пенсійного фонду України про підстави перерахунку пенсій працівникам, не надало своєчасно пенсійним органам довідки про зміну грошового забезпечення працівників та з вини Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке, отримавши 12.05.2017 довідку, що була направлена Ліквідаційною комісією Управління МВС України у Вінницькій області, на даний час перерахунок та виплату пенсії позивачу не провело, на переконання суду, право позивача з урахуванням заявлених позовних вимог щодо перерахунку пенсії з 01.01.2016 є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог ч. 3 ст. 51 закону України № 2262-ХІІ.

Також суд зауважує, що довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії було направлено відповідачу, а позивачеві було повідомлено про відмову в здійсненні перерахунку пенсії листом від 12.01.2018 за вих. № 65/Я-12.

З огляду на викладене суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Крім того, визначаючись щодо заявленого клопотання, суд також врахував практику Європейського суду з прав людини, який в рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006) вказано про те, що регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Європейський суд підкреслює, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист.

Окрім цього, у рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998 Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що: "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що: "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 122, 243, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович