Ухвала суду № 79489735, 25.01.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/55/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.01.2019 Справа № 908/864/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Дроздова С.С., при секретарі Шолоховій С.В., розглянувши заяву Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 р. по справі № 908/864/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (72313 Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, буд. 17, код ЄДРПОУ 39825907)

про стягнення 9 353 100 грн. 26 коп.

За участю представників сторін та учасників судового процесу:

заявник (відповідач у справі): ОСОБА_1, дов. б/н від 16.01.2019 р.

представник позивача: ОСОБА_2, дов № 14-208 від 26.10.2018 р.

В С ТА Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 р. у справі № 908/864/18 позовні вимоги задоволенні Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз”.

З Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (72313 Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, буд. 17, код ЄДРПОУ 39825907) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) стягнуто 4 424 068 (чотири мільйони чотириста двадцять чотири тисячі шістдесят вісім) грн. 79 коп. пені, 3 775 233 (три мільйони сімсот сімдесят п’ять тисяч двісті тридцять три) грн. 48 коп. втрат від інфляції, 1 153 797 (один мільйон сто п’ятдесят три тисячі сімсот дев’яносто сім) грн. 99 коп. 3% річних, 140 296 (сто сорок тисяч двісті дев’яносто шість) грн. 50 коп. судового збору.

На виконання зазначеного рішення 01.10.2018 р. господарським судом Запорізької області видано наказ про примусове стягнення.

15.01.2019 р. до господарського суду Запорізької області від Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” надійшла заява про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 р. по справі № 908/864/18.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.01.2019 р. заяву про розстрочку виконання судового рішення у справі № 908/864/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою від 16.01.2019 р. заяву Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 р. по справі № 908/864/18 суддею Дроздовою С.С. прийнято до розгляду. Засідання суду призначено на 25.01.2019 р.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фіксування судового процесу у справі № 908/864/18 здійснюється за допомогою технічних звукозаписувальних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

В засіданні суду 25.01.2019 р. представник заявника (відповідач у справі) підтримав заяву про надання розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 р. протягом року рівними частинами у сумі 791 116 грн. 40 коп. мотивуючи тим, що на сьогоднішній день, через колізії у законодавстві України, недосконалість процесу надання пільг та субсидій населенню, а головне, недостатність бюджетних коштів для фінансування державної програми субсидування населення, ДІЇ «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» знаходиться у вкрай складному фінансовому становищі. За ліцензією єдиним видом діяльності підприємства передбачено постачання природного газу. «Положеннями про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» покладено обов'язок щодо постачання природного газу категорії споживачів - населення. Через різке збільшенням ціни на газ у 2015 році та неплатоспроможність побутового споживача протягом останніх років, державою було запроваджено державну програму субсидування населення. Через що, протягом 2016, 2017, 2018 років перед відповідачем повинен виконувати дві практично взаємовиключні задачі: з одного боку - чітке дотримання норм «Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» згідно якого на відповідача покладено обов'язки щодо постачання природного газу бюджетним установам та організаціям, промисловим підприємствам, комунально-побутовим споживачам, релігійним організаціям, закріплено обов'язок купувати такий природний газ виключно у позивача та умовах встановлених Примірним договором та позивачем, для 65-70 % від загальної кількості побутових споживачів на території дії ліцензії на постачання відповідач повинен постачати природний газ в рамках призначеної їм субсидії, тобто не отримуючи від них сплати за спожитий природний газ, а очікуючи місяцями компенсації та проведення державного фінансування підписаних спільних протокольних рішень. А з іншого боку - це належне виконання зобов'язань за укладеними із позивачем договорами купівлі-продажу природного газу, а саме розраховуватися вчасно, у встановлені строки та у повному обсязі, згідно умов договору, у разі ж прострочення - сплачувати позивачу пеню, 3 % та інфляційні втрати. При цьому відповідач не має фактичної можливості впливати на розрахунки за укладеними договорами, адже більша частина придбаного газу повинна бути сплачена шляхом компенсації Державою наданих «пільг та субсидій», а інша частина коштів поступає від населення через рахунки зі спеціальним режимом використання. Окрім цього, діючим законодавством обмежено можливість відповідача компенсувати втрати та отримати пеню за затримку платежу від населення, адже нормами ЗУ «Про ЖКХ» можливість стягувати пеню із населення відкладено до 01.01.2020 року.

Свою господарську діяльність відповідач розпочав 01.07.2015 року, проте через вищезазначені чинники вже сплатив ПАТ «НАК Нафтогаз України» нараховані за результатами роботи 2015-1 кварталу 2016 року пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Так, у 2018 році за виконавчими провадженнями ВП № 55742657 та ВП 55944072 (копії додаються) Відповідачем на користь Позивача було сплачено 1 695 445,64 грн.

Зважаючи на те, що ціна газу є надто великою, а купівельна спроможність населення із-за низького рівня забезпеченості є малою, більшість споживачів оформляють субсидії, в результаті чого готівковий оборот коштів значно зменшується. Аналізуючи розрахунки населення за спожитий природний газ, у тому числі і надані послуги розподілу природного газу, слід підкреслити і той факт, що з року у рік є тенденція щодо зменшення загального обсягу споживання природного газу та наявності значних сум заборгованості населення за спожитий природний газ. Така ситуація унеможливлює проведення своєчасних розрахунків за отримані товари та послуги та здійснення інших обов'язкових платежів (розрахунків), а це для прикладу: виплата заробітної плати, сплата авансового внеску з податку на прибуток, де єдиним джерелом фінансування є тільки отримана тарифна виручка. При цьому слід зазначити і те, що оскільки механізм нарахування пені за надані послуги відсутній, то єдиним методом впливу на часткове зменшення заборгованості за спожитий природний газ населенням є тільки припинення газопостачання, яке в свою чергу не завжди вдається виконати, а виконане - не завжди дає позитивного результату, адже споживання газу зменшується, а заборгованість залишається незмінною.

Окремою, дуже великою вагомою причиною тяжкого фінансового стану відповідача є постійна заборгованість держави з компенсації наданих пільг та субсидій. Так, станом на дату винесення рішення заборгованість держави перед відповідачем складала 106 965 851,08 грн. (довідка додається). Після численних звернень до представників влади та компетентних органів влади питання було частково вирішено, заборгованість зменшено до 34 920 890,58 грн. Всі отримані кошти, без будь-яких виключень, були спрямовані ПАТ «НАК Нафтогаз України» у погашення заборгованості за раніше укладеними договорами. Заборгованість відповідача перед позивачем до початку опалювального періоду 2018-2019 рр. була зменшена з 147 060 766,67 грн. до 63 191 741,02 грн., що на нашу думку свідчить про належне, за досить складних умовах, виконання Відповідачем своїх обов'язків за договором та відсутність вини ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» у ситуації, що склалась.

Для подолання фінансової кризи протягом 2015-2018 років, окрім проведення судово-претензійної роботи, через нестачу грошових коштів та заради зменшення фонду оплати праці ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» вимушено переводити трудовий колектив на скорочений робочий тиждень, так з 01.04.2018 р. наказом № 12 від 02.02.2018 року встановлено 3-х денний робочий тиждень, наказом № 34 від 30.07.2018 р. встановлено 4-х денний робочий тиждень.

Особливості господарської діяльності ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз», які не дозволяють йому впливати на цінову політику в сфері постачання природного газу та стан розрахунків споживачів за надані послуги, його суспільно-економічне значення, вкрай незадовільний фінансовий стан підприємства, обумовлений, в першу чергу, вкрай низьким рівнем розрахунків спожитий природний газ, обумовлюють складність та неможливість виконання рішення суду в даній справі без його відстрочення на термін, достатній для виплати присудженої суми без тяжких економічних наслідків для ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз». Разом з цим, відстрочення виплати присудженої суми не призведе до порушення прав позивача, та дозволить запобігти її одноразовому примусовому списанню, стабілізувати тим самим вкрай тяжке фінансове становище ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз».

Станом на сьогоднішній день існує ряд об'єктивних обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, та вимагають термінового розгляду питання щодо відстрочення виконання рішення суду, а саме несвоєчасна та неповна оплата споживачів; залежність від перерахування субвенцій з державного бюджету: відсутність джерел покриття штрафних та фінансових санкцій, практично відсутності коштів на рахунках; відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення; наявності реальної загрози банкрутства. Для стабілізування фінансового стану підприємства ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» приймає усі можливі та необхідні дії та заходи.

На підставі вище викладеного просить суд розстрочити виконання судового рішення по справі № 908/864/18 наступним чином: протягом року рівними частинами - у сумі 791 116 грн. (сімсот дев'яносто одна тисяча сто шістнадцять) грн. 40 коп. щомісяця.

Представник позивача у справі в засіданні суду 25.01.2019 р. проти заяви відповідача щодо надання розстрочення виконання рішення заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях № 14/3-16713 від 24.01.2019 р. (вх. № 08-08/1699/18 від 25.01.2019 р.), вважає її необґрунтованою та безпідставною, такою що суперечить нормам матеріального та процесуального права, обґрунтовуючи тим, що свою заяву відповідач обґрунтовує тим, що виконання рішення без розстрочки та сплата грошових коштів в сумі 9 493 396,76 грн. неможливе через складне фінансове становище.

Проте, позивач вважає, що посилання на дану обставину, за змістом ст. 331 ГПК України, не може вважатися такою, що може слугувати підставою для розстрочення виконання рішення, оскільки п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачає, що обов'язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Відповідно до заяви однією з причин складного фінансового становища відповідача є заборгованість держави з компенсації наданих пільг та субсидій. Водночас вказана обставина вже була оцінена судом при винесенні рішення у даній справі наступним чином; «той факт, що більша частина вартості придбаного відповідачем природного газу мала бути компенсована за рахунок відшкодування державою сум пільг та субсидій, не звільняє відповідача від обов’язку з оплати придбаного природного газу». Крім цього в підтвердження власних доводів щодо складного фінансового становища відповідачем не надані належні та допустимі докази тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно з ст. 331 ГПК України та п. 7.2 Постанови, а саме: відсутність коштів на рахунках; відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення; наявність реальної загрози банкрутства;

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

В підтвердження відсутності коштів відповідачем було надано довідку про поточний стан рахунку № 26008055742750 в Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк», проте з вказаної довідки неможливо встановити саме про рух коштів на зазначеному рахунку, а відповідно не може слугувати належним доказом. Крім цього відповідачем не надано доказів відсутності у нього інших банківських рахунків.

Також звернув увагу, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. У відповідності до положень чинного законодавства, останньому як юридичній особі можуть належати не лише отримані доходи, а й майно - суто нерухомі та рухомі речі - будівлі, споруди, земельні ділянки, засоби виробництва, активи, однак і грошові кошти, цінні папери, майнові права, тощо.

Враховуючи дане положення позивач звернув увагу суду, що належних та допустимих доказів відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення відповідачем також не надано.

На думку позивача, надані відповідачем решта доказів не можуть свідчити про складне фінансове становище, адже вони не дають змоги встановити реальний майновий стан. Отже відповідачем не надано належних доказів наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим. Тобто відповідач може виконати своє зобов'язання згідно з рішенням суду у справі №908/864/18.

Пунктом 1 ч. 4. ст. 331 ГПК України передбачено врахування ступеня вини відповідача у виникненні спору. З відповідача підлягає стягненню 4 424 068,79 грн. пені, 3 775 233,48 грн. інфляційних втрат, 1 153 797,99 грн. 3% річних та 140 296,50 грн. судового збору, а всього 9 493 396,76 грн. за невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 16-435-Н від 22.08.2016 р.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем поставки природного газу. Оплата вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій може проводитися за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20.

Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 не змінює строків та умов розрахунків за договором.

Оплата здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів. Позивачем на виконання умов договору протягом жовтня 2016 року по березень 2017 року було передано, а відповідачем прийнято природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Таким чином розрахуватися за природний газ Відповідач повинен був до 25.04.2017 р.

Водночас, господарським судом Запорізької області рішенням у справі № 908/864/18 від 30.08.2018 було встановлено факт порушення з боку відповідача строків розрахунку за природний газ, поставлений у 2016-2017 роках на умовах договору.

В подальшому відповідачем не було вчинено дій для виконання рішення Господарського суду Запорізької області № 908/864/18 від 30.08.2018 р., в тому числі виконання основного зобов'язання.

На думку позивача, ступінь вини відповідача у виникненні даного спору є значною.

Також позивач вважає, що оскільки рішення у справі ухвалено 30.08.2018 р. то вимоги відповідача щодо надання розстрочення виконання рішення суду суперечать положенням ч. 5 ст. 331 ГПК України, якою встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Крім того, позивач звернув увагу суду на те, що відповідач фактично отримав значний проміжок часу для самостійного виконання вказаного рішення, оскільки виданий судовий наказ до теперішнього часу не був пред'явлений до виконання.

На підставі викладеного позивач просить суд, у задоволенні заяви ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» про розстрочення виконання рішення суду у справі 908/864/18 відмовити у повному обсязі.

Розглянувши заяву Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 р. по справі № 908/864/18, матеріали заяви та обставини справи суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 р. у справі № 908/864/18 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз”.

З Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (72313 Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, буд. 17, код ЄДРПОУ 39825907) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) стягнуто 4 424 068 (чотири мільйони чотириста двадцять чотири тисячі шістдесят вісім) грн. 79 коп. пені, 3 775 233 (три мільйони сімсот сімдесят п’ять тисяч двісті тридцять три) грн. 48 коп. втрат від інфляції, 1 153 797 (один мільйон сто п’ятдесят три тисячі сімсот дев’яносто сім) грн. 99 коп. 3% річних, 140 296 (сто сорок тисяч двісті дев’яносто шість) грн. 50 коп. судового збору.

На виконання зазначеного рішення 01.10.2018 р. господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.

15.01.2019 р. до господарського суду Запорізької області від Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” надійшла заява про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 р. по справі № 908/864/18, обґрунтовуючи свої вимоги складним фінансовим становищем підприємства через колізії у законодавстві України, недосконалість процесу надання пільг та субсидій населенню, а головне, недостатність бюджетних коштів для фінансування державної програми субсидування населення. Зважаючи на те, що ціна газу є надто великою, а купівельна спроможність населення із-за низького рівня забезпеченості є малою, більшість споживачів оформляють субсидії, в результаті чого готівковий оборот коштів значно зменшується. Аналізуючи розрахунки населення за спожитий природний газ, у тому числі і надані послуги розподілу природного газу, слід підкреслити і той факт, що з року у рік є тенденція щодо зменшення загального обсягу споживання природного газу та наявності значних сум заборгованості населення за спожитий природний газ. Така ситуація унеможливлює проведення своєчасних розрахунків за отримані товари та послуги та здійснення інших обов'язкових платежів (розрахунків), а це для прикладу: виплата заробітної плати, сплата авансового внеску з податку на прибуток, де єдиним джерелом фінансування є тільки отримана тарифна виручка. При цьому слід зазначити і те, що оскільки механізм нарахування пені за надані послуги відсутній, то єдиним методом впливу на часткове зменшення заборгованості за спожитий природний газ населенням є тільки припинення газопостачання, яке в свою чергу не завжди вдається виконати, а виконане - не завжди дає позитивного результату, адже споживання газу зменшується, а заборгованість залишається незмінною.

Великою вагомою причиною тяжкого фінансового стану відповідача також є постійна заборгованість держави з компенсації наданих пільг та субсидій. Так, станом на дату винесення рішення заборгованість держави перед відповідачем складала 106 965 851,08 грн. (довідка додається). Після численних звернень до представників влади та компетентних органів влади питання було частково вирішено, заборгованість зменшено до 34 920 890,58 грн. Всі отримані кошти, без будь-яких виключень, були спрямовані ПАТ «НАК Нафтогаз України» у погашення заборгованості за раніше укладеними договорами. Заборгованість відповідача перед позивачем до початку опалювального періоду 2018-2019 рр. була зменшена з 147 060 766,67 грн. до 63 191 741,02 грн., що на нашу думку свідчить про належне, за досить складних умовах, виконання відповідачем своїх обов'язків за договором та відсутність вини ДП «Газ Мелітополя» ПАТ «Мелітопольгаз» у ситуації, що склалась.

Відповідно до ст. 331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно п.3.6 постанови пленуму ВГС України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України № 7 від 21.02.2013 р., господарський суд не позбавлений права в порядку, передбаченому цією статтею, вирішити питання про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зокрема і в тій частині, що стосується стягнення сум судового збору (або інших судових витрат).

Згідно, Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно ж до п.7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р. визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених нормами ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до п. 3 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 із змінами та доповненнями “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, заява про розстрочку виконання рішення суду розглядається за загальними правилами ГПК.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Фінансова (нестабільна) ситуація Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз”, не є підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Свою заяву Відповідач обґрунтовує тим, що виконання рішення без розстрочення та сплата грошових коштів в сумі 9 353100,26грн. неможливе через складне фінансове становище.

Проте, посилання на дану обставину, за змістом ст. 331 ГПК України, не може вважатися такою, що може слугувати підставою для відстрочення виконання рішення, оскільки п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачає, що обов'язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Відповідно до заяви однією з причин складного фінансового становища Відповідача є заборгованість держави з компенсації наданих пільг та субсидій.

Водночас вказана обставина вже була оцінена судом при винесенні рішення у даній справі наступним чином: той факт, що більша частина вартості придбаного відповідачем природного газу мала бути компенсована за рахунок відшкодування державою сум пільг та субсидій, не звільняє відповідача від обов’язку з оплати придбаного природного газу.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 96 Цивільного кодексу України, передбачено, що однією з ознак юридичної особи є можливість самостійно відповідати за своїми зобов’язаннями. З можливістю відповідати за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном пов’язана можливість визнання юридичної особи банкрутом у випадку неплатоспроможності юридичної особи, тобто неможливості виконати свої зобов’язання перед кредиторами. Юридична особа відповідає як за цивільні зобов’язання, що виникли з договору, а також за заподіяння шкоди, в тому числі і її працівниками, такі за виконання податкових та інших зобов’язань.

Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном, яке належить їй на праві власності.

Крім того, господарський суд Запорізької області зазначає, що наказ про примусове стягнення на виконання рішення суду у справі № 908/864/18 від 30.08.2018 р., яке набрало законної сили 28.09.2018 р. видано 01.10.2018 р. і до теперішнього часу стягувачем не пред’явлено до ВДВС до виконання, не відкрито виконавче провадження, отже у відповідача була можливість протягом значного часу для добровільного виконання рішення.

Згідно зі ст.11 ГПК України – верховенство права та джерела права, що застосовуються судом – ч.2 цієї статті суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 7 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Враховуючи викладені у заяві обставини щодо надання розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 р. у справі № 908/864/18 в порядку статті 331 ГПК України, суд відмовляє у задоволенні заяви щодо розстрочення виконання судового рішення, оскільки зазначені обставини заявником не є винятковими.

Керуючись ст. ст. 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Дочірнього підприємства “Газ Мелітополя” Публічного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.08.2018 р. по справі № 908/864/18 - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити сторонам та учасникам у справі.

Ухвалу оголошено в судовому засіданні 25.01.2019 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст буде ухвали складено та підписано 30.01.2019 р.

Суддя С.С. Дроздова