Ухвала суду № 79489531, 24.01.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про задоволення скарги

24.01.2019м. ДніпроСправа № 13/215-10

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"НІКО - ТАЙС", м. Київ на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Тат-Агро”, м. Київ

до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю “Ласуня”, м.Дніпропетровськ

відповідача - 2 товариства з обмеженою відповідальністю “Пирятин Зернопродукт”, м.Полтава

про стягнення 682 751,78 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

За участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

Представники сторін:

від позивача (скаржник): не з'явився.

від відповідача -1: не з'явився.

від відповідача -2: не з'явився.

від ВДВС: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2010 року позов задоволено стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятин Зернопродукт» (36008, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 34698269; р/р 26007050 в ПФ ВАТ „Мегабанк”, м.Полтава, МФО 331757) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тат-Агро»(03187, м.Київ, вул. АК. Глушкова, б. 12 кв. 5; код ЄДРПОУ 33294293; р/р 260036483 в ВАТ „УПБ” м. Київ, МФО 300205) суму основного боргу 298 000,00 грн. (двісті дев’яносто вісім тисяч грн.00 коп.), пеню - 182 301,48 грн. (сто вісімдесят дві тисячі триста одна грн. 48 коп.), 10% штраф - 67 787,77 грн. (шістдесят сім тисяч сімсот вісімдесят сім грн. 77 коп.), інфляційні витрати - 108 223,59 грн. (сто вісім тисяч двісті двадцять три грн. 59 коп.), 3 % річних - 24 438,94 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять вісім грн. 94 коп.), витрати по сплаті державного мита – 6817,52 грн. (шість тисяч вісімсот сімнадцять грн. 52 коп.), витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 235,55 грн. (двісті тридцять п’ять грн. 55 коп.), стягнуто солідарно з фірми „Ласуня” товариства з обмеженою відповідальністю (49000, АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ 20274739; р/р 26005050804191 в ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299) та товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятин Зернопродукт» (36008, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 34698269; р/р 26007050 в ПФ ВАТ „Мегабанк”, м.Полтава, МФО 331757) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тат-Агро»(03187, м. Київ, вул. АК. Глушкова, б. 12 кв. 5; код ЄДРПОУ 33294293; р/р 260036483 в ВАТ „УПБ” м. Київ, МФО 300205) суму боргу - 2 000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.), стягнуто з фірми „Ласуня” товариства з обмеженою відповідальністю (49000, АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ 20274739; р/р 26005050804191 в ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 305299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тат-Агро»(03187, м.Київ, вул. АК. Глушкова, б. 12 кв. 5; код ЄДРПОУ 33294293; р/р 260036483 в ВАТ „УПБ” м. Київ, МФО 300205) витрати по сплаті державного мита – 10,00 грн. (десять грн. 00 коп.), витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 0,45 грн. (нуль грн. 45 коп.).

26.10.2010 року на виконання вищевказаного рішення судом видано накази.

03.01.2019 до господарського суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"НІКО - ТАЙС", м. Київ на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Згідно зі ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частинами першою та другою статті 340 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до частини першої статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою Господарського суду від 03.01.2019 призначено розгляд скарги на 14.01.2019.

11.01.2019 на адресу суду від скаржника надійшло клопотання про розгляд скарги без участі представника ТОВ "Компанія"НІКО-ТАЙС".

14.01.2018 на електронну адресу суду від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надійшов відзив на скаргу по справі №13/215-10, в якій зазначено, що скарга є необґрунтованою та безпідставною, оскільки державним виконавцем направлено запити до ДФС України з метою одержання інформації щодо рахунків боржника, відкритих у банках та інших фінансових установах. Постановою державного виконавця від 13.12.2018 накладено арешт на грошові кошти боржника, що перебувають на рахунку боржника у банку. Згідно з відповіддю АТ "ОТП Банк" у боржника відсутні кошти на рахунку, що відкритті у банку. Окрім цього, постановою від 10.10.2014 накладено арешт на касу підприємства, а тому обґрунтування стягувача що виконавцем не вжито заходів щодо арешту каси боржника є безпідставною. Також у відзиві повідомлено, що арешт каси є чинним, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу не припиняє обтяжень майна боржника.

Ухвалою Господарського суду від 15.01.2019 розгляд скарги відкладено на 24.01.2019, у зв'язку з ненадходженням матеріалів виконавчого провадження на адресу суду.

22.01.2019 на адресу суду від скаржника надійшли письмові пояснення (вх. 3338/19) в яких останній зазначає, що періодом оскарження є період із 22.09.2018 (дата після відновлення виконавчого провадження) по 22.12.2018 (дата звернення із даною скаргою); питання котрі постаються в даній скарзі - оцінка вжитих заходів на предмет дотримання органом ДВС п. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження", об'єктивності, повноти та належності вжитих заходів примусового виконання за вказаний період.

24.01.2019 в канцелярії суду також зареєстровано клопотання скаржника за змістом якого, скаржник просить суд розглянути скаргу за відсутності представника ТОВ "НІКО-ТАЙС". Додатково зазначив, що повністю підтримує вимоги скарги, та просить її задовольнити.

У судове засідання відповідача-1, відповідача-2 та представник ВДВС не з'явились, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили. Про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши в судовому засіданні 24.01.2019 матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"НІКО-ТАЙС" №23-1/12 від 23.12.2018 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, що полягає в порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні№40384643 та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

Відповідно до постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 25.05.2014 прийнято до виконання виконавчого провадження ВП№40384643 наказ Господарського суду від 26.10.2010 по справі №13/215-10.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 21.09.2018 відновлено виконавче провадження ВП№40384643 щодо примусового виконання наказу Господарського суду від 26.10.2010 по справі №13/215-10.

Як стверджує скаржник, наказ Господарського суду від 26.10.2010 по справі №13/215-10 не виконаний, а державним виконавцем належних, допустимих та об'єктивних виконавчих дій не вчинюється.

Відповідно до частин 1-2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Відповідно до частин 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, періодичність проведення перевірок чітко визначена Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки повинні вчинятись державним виконавцем систематично.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.08.2018 у справі №911/167/17.

В даній скарзі періодом оскарження є період із 22.09.2018 (дата після відновлення виконавчого провадження) по 22.12.2018 (дата звернення із даною скаргою до суду).

Державним виконавцем доказів, що ним періодично та систематично проводились перевірки до суду не подано. З поданого відзиву свідчить, що держаним виконавцем лише 13.12.2018, тобто через три місяці після відновлення виконавчого провадження здійснено виконавчі дії, а саме накладено арешт на грошові кошти боржника, на транспортний засіб та оголошено розшук транспортні засоби.

З огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем несвоєчасно та не в повній мірі вжито всіх необхідних, передбачених законом заходів примусового виконання рішення, що свідчить про наявність факту бездіяльності державної виконавчої служби під час примусового виконання рішення.

Як свідчить з доданих до скарги документів, Скаржник керуючись статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження", неодноразово направляв на адресу ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №40384643 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2010, дані клопотання державним виконавцем залишені без реагування. Доказів протилежного Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до суду не подано.

Таким чином, суд вважає, що державною виконавчою службою не спростовано, а матеріали справи не містять доказів, що державним виконавцем вживалися усі передбачені законом заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у цій справі, зокрема, щодо розшуку майна, на яке можна звернути стягнення, а також доказів про направлення до всіх органів влади запитів, які відповідно до законодавства володіють інформацією.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.07.2012 у справі №38773/05 (Савіцький проти України) зазначено наступне: "суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок".

Пунктом 1,4 статі 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Відповідно до пункту 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до пунктів 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, Виконавцем до Системи обов’язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов’язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офісу приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов’язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

Отже, нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, передбачено обов'язок державного виконавця щодо внесення відомостей про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень у виконавчому провадженню.

З врахуванням викладеного та встановлених судом фактичних обставин справи, враховуючи наявні у справі документи, зважаючи на широке коло повноважень та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"НІКО-ТАЙС" вих. №23-1/12 від 23.12.2018 (вх. №224/19 від 03.01.2019) на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Керуючись ст.ст. 232 - 236, 342 - 345 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"НІКО-ТАЙС" вих. №23-1/12 від 23.12.2018 (вх. №224/19 від 03.01.2019) на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - задовольнити.

Визнати за період із 22 вересня 2018 по 22 грудня 2018 неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, що полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №40384643 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010 у справі №13/215-10.

Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №40384643 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2010 року у справі №13/215-10 із врахуванням ст.ст. 10, 18, 26, 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу ВПВР Управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області внести документи, які стосуються виконавчого провадження №40384643 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2010 року у справі №13/215-10 до Автоматизованої систем виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 29.01.2019р.

Суддя ОСОБА_1