Рішення № 79485654, 04.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/45908/16-а

Провадження № 2-а/761/5/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря Вольда М.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовному провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Київського міського військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Київського міського військового комісаріату (надалі Відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - Відповідач-2), в якому просив:

-зобов»язати відповідача 2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди з 01.04.2013 року по 31.08.2013 року у розмірі - 20% місячного грошового забезпечення

-здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди з 01.09.2013 року у розмірі - 40% місячного грошового забезпечення;

-здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі - 60% місячного грошового забезпечення з 01.01.2014 року.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він перебуває на обліку ГУПФУ в м.Києві та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Проте, в порушення вимог Інструкції про розміри та порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям ЗС України, що затверджена наказом №595 від 15.11.2010 року відповідачем 2 не було підвищено йому пенсію у визначених в п.2.2 Інструкції розмірах місячного грошового забезпечення, до якого включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення. Вказана бездіяльність відповідача 2 вчинена в порушення вимог ст..ст.51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки такий перерахунок мав би бути проведений ще з часу виникнення права на нього у позивача. Разом з тим, позивач звертався до відповідачів із заявами про перерахунок, призначення та виплату пенсії із урахуванням вказаних виплат, але отримав відмову у перерахунку пенсії, оскільки чинне пенсійне законодавство не містить відповідних норм, які б надавали можливість здійснити перерахунок пенсії. Позивач вважає, що діями відповідачів порушуються його права та такі дії не відповідають вимогам закону та судовій практиці з розгляду справ вказаної категорії, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту свого порушеного права.

Відповідач-1 через канцелярію суду подав заперечення та відзив на позов, в якому зазначив, що з часу постановки на облік в Пенсійного фонді розмір його грошового забезпечення за останньою штатною посадою включав і одноразові додаткові види грошового забезпечення та в подальшому усі належні за законодавством доплати вже були враховані у отриману ним суму пенсії. Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14 травня 2015 року №4-рп/2015 вказав, що встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належить лише надбавки, доплати, підвищення. Крім цього, зазначив, що Київський міський військовий комісаріат вправі для перерахунку пенсії позивачеві підготувати довідку про розмір грошового забезпечення лише у випадку надіслання Головним управлінням пенсійного фонду України до Київського міського військового комісаріату списку осіб, пенсії які підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку проведення перерахунку пенсій, у якому буде зазначено позивача.

Позивач направив до суду відповідь на відзив відповідача 1, де зазначив, що за постановами КМ України від 22.09.2010 року за №889, №1294 від 07.11.2007 року, Наказу МО України від 15.11.2010 року №595 було збільшено грошовое забезпечення військовослужбовців ЗС України, а тому згідно ст.ст.51, 63 закону України №2262-ХІІ у позивача виникло право на перерахунок пенсії із врахуванням шомісячної грошової винагороди, як додаткового виду грошового забезпечення.

Відповідач-2 в січні 2018 року направив до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що загальний строк звернення до адміністративного суду встановлено у 6 місяців, а про порушення свого права позивач повинен був би дізнатись з 01.04.2013 року, оскільки пенсія позивачу призначена ще з 1998 року. З врахуванням вимог чинного законодавства вбачається, що не всі додаткові види грошового забезпечення враховуються при призначенні пенсії, а лише ті, які носять щомісячний (постійний) характер та ті, які перераховані при призначені пенсії. ГУ ПФУ не отримувало повідомлення про підстави перерахунку пенсії у зв»язку з прийняттям постанови КМ України №889 від 22.09.2010 року. Крім того, щомісячна грошова допомога була призначена за вказаною постановою вже після призначення пенсійного забезпечення позивачу і відсутні докази того, що такі виплати мали б встановлюватись за посадою, яку займав позивач до призначення йому пенсії. Крім того, для призначення пенсії особі за Законом №2262 усі необхідні документи збираються та подаються уповноваженим підрозділом органу, з якого така особа звільнилась, та подаються до Пенсійного фонду. Вказані обставини є підставою для відмови в задоволенні позову.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_2 від 21.02.2017 року у цій справі було відкрито провадження та призначено до розгляду за участю сторін.

У зв»язку з звільненням судді ОСОБА_2 та після проведення повторного автоматичного розподілу 29.10.2018 року вказану справу було передано в провадження судді Осаулову А.А.

Як відомо, 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п. 12 Розділу VІІ Перехідних Положень КАС України в новій редакції, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2018 року у вказаній адміністративній справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін по справі.

Суд, дослідивши наявні письмові документи, заперечення та відзиви відповідачів вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З розрахунку пенсії позивача ОСОБА_1 станом на 25.10.2016 року вбачається про її призначення з 16.05.1998 року у розмірі грошового забезпечення, до якої увійшли посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, робота з таємними документами, надбавка за особливо важливі завдання та премія, а всього в сумі - 3503,88 грн. При цьому, основний розмір пенсії визначено в розмірі 59% грошового забезпечення.

Відтак, саме з 1998 року позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Судом встановлено, що Позивач звертався до відповідачів та отримав відмову у 2016 році із посиланням на те, що рішення про перерахунок призначених з 01.01.2016 року пенсій КМ України не приймалось, а Законом та Порядком не передбачено врахування до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії такого виду грошового забезпечення при обчисленні пенсії такого виду грошового забезпечення як винагорода, тому підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі по тексту Закон №2262) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, помісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог ст.63 вказаного Закону №2262 усі призначені пенсії підлягають перерахунку у зв»язку з зміною хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідний категорій військовослужбовців, осіб, які за законом мають право на пенсію за цим Законом, або у зв»язку з введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підпищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсії здійснюється на моемент виникнення права на перерахунок песнії і провадиться у порядку, встановленому КМ України у передбачені ч.2 ст.51 цього Закону.

Як вбачається з позовних вимог, то позивач посилаються саме на вимоги вказаного Закону та вимоги наказу МОУ №595 від 15.11.2010 року, якою затверджена Інструкція про визначення порядку і умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди.

Так, за умовами п.2 вказаної Інструкції визначено виплату винагороди у відсотковому відношенні місячного грошового забезпечення, до якої включається посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою.

Постановою КМУ №889, військовослужбовцям Збройних Сил України введено новий вид щомісячної додаткової грошової винагороди. Зокрема, у пункті 1 Постанови КМУ № 889, установлена щомісячна додаткова грошова винагорода:

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової Військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової Військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової Військової служби):

з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

4) військовослужбовцям Національної гвардії (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової Військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ №889, граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання вказаної постанови наказом Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року №550 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 року за №1470/29600 (далі по тексту - Інструкція №550).

Так, у відповідності до пункту 3 Інструкції №550, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).

Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) Військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників) (пункт 5 Інструкції №550).

Таким чином, винагорода виплачується як окремий платіж разом (одночасно) з грошовим забезпеченням та лише за наявності наказу командира (начальника) Військової частини.

Пунктом 8 Інструкції №550, передбачено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 9 Інструкції №550, розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної Військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

Тобто, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів № 889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони від 24 жовтня 2016 року №550, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 року за №1470/29600, має тимчасовий характер, а тому не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 21 грудня 1991 року.

Така винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати та виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій Постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати. Вона виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової допомоги при звільненні з військової служби.

Аналогічна права позиція викладена Верховним Судом у своїй постанові від 19 червня 2018 у справі №825/1138/17.

Відтак, вказана грошова винагорода не є складовою грошового забезпечення для обрахування розміру пенсії. Крім того, така грошова винагорода прийнята вже після призначення пенсії позивачу та відсутні докази того, що даний вид виплат військовослужбовців маб би бути встановлений за відповідною посадою, яку займав позивач до призначення йому пенсії.

За умовами ч.2ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданною відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб»єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб»єктів владних повноважень.

Згідно положень ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на їх безпідставність та неогрунтованість, а власне тлумачення правових норм позивачем є помилковим і не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 139 КАС України.

На підставі, керуючись ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», 22, 46 Конституції України, постановами Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року за №889, №1294 від 07.11.2007 року, керуючисьст.ст. 2, 73, 74, 77, 241, 242, 296 382, 383 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, Київського міського військового комісаріату про зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку та виплати пенсії із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, - залишити без задовлення.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду до або через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя: А.А.Осаулов ( А.А.Осаулов

Повний текст складено 04.01.2019 року