Рішення № 79483091, 29.01.2019, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2311/18

2/683/302/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області:

в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.

з участю секретаря Васічевій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові справу за позовом військової частини А 2502 до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача без заявлення самостійних вимог на предмет спору квартирно-експлуатаційний відділ м.Хмельницький про визнання втратившим право на користування житлом – квартирою №23 будинку №4/2 по вулиці Попова в м.Старокостянтинові Хмельницької області,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року військова частина А 2502 звернулась з позовом до ОСОБА_1 третя особа на стороні позивача без заявлення самостійних вимог на предмет спору квартирно-експлуатаційний відділ м.Хмельницький про визнання втратившим право на користування житлом – квартирою №23 будинку №4/2 по вулиці Попова в м.Старокостянтинові Хмельницької області. В обґрунтування позову посилалась на те, що у період з листопада 2004 року по 17 лютого 2016 року ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч А2502 і рішення житлової комісії в/ч А2502 від 17.09.2007 року, наказу командира в/ч А2502 від 20.09.2007 року №215 та на підставі ордеру на жиле приміщення від 27.09.2007 року №590, виданого рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 26.09.2007 року №437 п.3, відповідач разом з дружиною ОСОБА_2 був вселений в однокімнатну службову квартиру АДРЕСА_1 на період проходження служби у в/ч А2502 чи до отримання жилого приміщення для постійного проживання у встановленому порядку. Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 11 квітня 2014 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано і у спірній квартирі рахується одна зареєстрована особа - ОСОБА_1 Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандуючого Збройних Сил України по особовому складу від 03 лютого 2016 №43 старшого лейтенанта ОСОБА_1 було призначено на посаду штурмана-оператора вертолітної ланки вертолітної військової частини А3384 м. Полтава. Згідно наказу командира військової частини - польова пошта В2806 по стройовій частині від 17.02.2016 року №34 на даний час в/ч А2502 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу частини та вважається таким, що 17.02.2016 року справи та посаду здав і вибув до військової частини А3384 м.Полтава. З того часу відповідач припинив проживати у наданій йому службовій квартирі та виконувати всі обов’язки по її утриманню. Внаслідок цього утворився борг по сплаті квартирної плати та комунальних послуг. На підставі абзацу 4 пункту 2.18. Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 року №737, рішенням житлової комісії в/ч - польова пошта В2806 від 18.11.2016 року ОСОБА_1 був знятий з квартирного обліку, у зв’язку з вибуттям для подальшого проходження служби у військову частину А3388 м.Полтава. Однак ОСОБА_1 в добровільному порядку службову квартиру не здав, а спроба досудового врегулювання даного спору не дала жодних результатів. Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України по особовому складу від 26 серпня 2017 року №289 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас та згідно наказу командира військової частини А3384 м.Полтава по стройовій частині від 05.10.2017 року №211 був направлений для зарахування на військовий облік до Новобаварського ОРВК м.Харкова. Отже, починаючи з 17.02.2016 року відповідач не проживає в службовій квартирі АДРЕСА_2, проте продовжує незаконно її утримувати, при тих обставинах, що ОСОБА_1 виїхав на постійне місце проживання до іншого населеного пункту та не проживає в спірній квартирі більше двох років, він вважається таким, що втратив право користування службовим жилим приміщенням.

Представник позивача звернулась до суду з письмовою заявою, про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, з вищенаведених підстав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник третьої особи на стороні позивача без заявлення самостійних вимог на предмет спору квартирно-експлуатаційний відділ м.Хмельницький звернувсь до суду з письмовою заявою про те, що позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити, справу розглянути у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явивсь, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив і від нього не надійшло заяви пров відкладення розгляду справи, тому суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що з листопада 2004 року по 17 лютого 2016 року ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч А2502 та з 12 вересня 2007 року перебував на квартирному обліку.

Рішенням житлової комісії в/ч А2502 - протокол №28 від 17.09.2007 року (а.с.7), наказу командира військової частини А2502 від 20.09.2007 року №215 (а.с.8) та на підставі ордеру на жиле приміщення від 27.09.2007 року №590 (а.с.10), виданого на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 26.09.2007 року №437 п.3 (а.с.9), відповідач ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 був вселений в однокімнатну службову квартиру АДРЕСА_3 на період проходження служби у військовій частині А2502 чи до отримання жилого приміщення для постійного проживання у встановленому порядку.

Як вбачається з рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 квітня 2014 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.11).

Відповідно до даних довідки, виданої відділом з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 19.06.2018 року за №832/02-27/2018 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстроване місце проживання лише однієї особи - відповідача ОСОБА_1 (а.с.12).

Відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандуючого Збройних Сил України по особовому складу від 03 лютого 2016 року №43 старшого лейтенанта ОСОБА_1 було призначено на посаду штурмана-оператора вертолітної ланки вертолітної військової частини А3384 м.Полтава.

Та згідно наказу командира військової частини - польова пошта В2806, на даний час в/ч А 2502, по стройовій частині від 17.02.2016 року №34 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу частини та вважається таким, що 17.02.2016 року справи та посаду здав і вибув до військової частини А3384 м. Полтава (а.с.13).

Як вбачається з даних довідки Старокостянтинівської ЖЕК №389 від 09.08.2018р. квартирна плата по квартирі АДРЕСА_4 С.М. не здійснювалась з грудня 2015 року та станом на 01.08.2018р. заборгованість по квартирній платі становить 3228,4 грн. (а.с.16).

Рішенням житлової комісії в/ч польова пошта В2806 протокол №58 від 18.11.2016 року ОСОБА_1 був знятий з квартирного обліку, у зв’язку з вибуттям для подальшого проходження служби у військову частину А3388 м.Полтава (а.с.14).

Відповідно до наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України по особовому складу від 26 серпня 2017 року №289 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас та згідно наказу командира військової частини А3384 м.Полтава по стройовій частині від 05.10.2017 року №211 був направлений для зарахування на військовий облік до Новобаварського ОРВК м. Харкова (а.с.15).

Натомість пунктом 19 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року №1081, у разі переміщення військовослужбовців по службі, пов'язаного з переїздом в іншу місцевість, службові житлові приміщення, які вони займали за попереднім місцем служби, підлягають звільненню, якщо інше не передбачено законодавством.

А відповідно до ч.1 ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 з лютого 2016 року не проживає у вищевказаній квартирі, що підтверджується даними довідок про перевірку житлових умов від 28.04.2018 року №533, від 25.05.2018 року №537, від 30.08.2018 року №579 та від 31.08.2018 року №581 (а.с.17-20).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач втратив право користування жилим приміщенням - квартирою №23 по вул.Попова,4/2 м.Старокостянтинів Хмельницької області, а отже позов підлягає задоволенню повністю та слід визнати ОСОБА_1, втратившим право на користування житлом – квартирою №13 будинку №15 по вулиці Ессенській в м.Старокостянтинові Хмельницької області.

Також, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1762 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 244-246, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Визнати ОСОБА_1, втратившим право на користування житлом – квартирою №23 по вул.Попова,4/2 в м.Старокостянтинові Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А2502 1762 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя