Справа № 676/1504/18
Провадження № 1-кп/676/52/19
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2019 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
у складі головуючого судді Воєвідко Я.І.
за участю секретаря Лисої К.В.
сторони кримінального провадження:
прокурора Cадовського А.М.
потерпілого ОСОБА_1
представника потерпілого адвоката
ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника Савлівої Л.О.
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
Худого І.А.
у відкритому судовому засіданні в залі Кам'янець-Подільського міськрайсуду розглянув обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12018240160000121 по обвинуваченню
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя по АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, в силу ст.89 КК України несудимого, ідентифікаційний номер - фізичної особи платника податків - НОМЕР_1,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Дергачі, Дергачівського району, Харківської області, зареєстрованого та жителя по АДРЕСА_2 громадянина України, середньо-спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, не судимого, ідентифікаційний номер - фізичної особи платника податків - НОМЕР_2,
у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 15-ч.3 ст.185 КК України, суд -
в с т а н о в и в :
Органом досудового розслідування ОСОБА_5, ОСОБА_3, обвинувачуються в тому, що вони близько 11 год. 22 лютого 2018 року перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, проникли через віконний отвір у нежитлову будівлю свинарника по АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_1 де за допомогою газових різаків демонтували металеві решітки, ринви та труби загальною вагою 2450 кг. по ціні 6.50 грн. за 1 кілограм загальною вартістю 15925 грн.
Однак, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були викриті на місці події.
За таких обставин ОСОБА_5, ОСОБА_3, своїми умисними діями, що виразилися в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), оскільки з причин, що не залежали від їх волі не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, вчинені за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у інше приміщення, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_3 частково визнали себе винуватими в скоєні інкримінованого їм кримінального правопорушення за ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 України та показали:
- зокрема обвинувачений ОСОБА_5 показав, що точного числа не пам'ятає взимку 2018 року разом з ОСОБА_3 збирали металом неподалік ферми. Останній запропонував, що можна порізати клітки в свинарку, через робите вікно викрали за навісів сім дверцят з клітки, які продали ОСОБА_7 за 900 грн., а отримані кошти пропили. ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_7, що вказане майно належить як пай йому, ОСОБА_5 Через деякий час подзвонив ОСОБА_7 і сказав, що може приїхати і зрізати решту кліток. 22.02.2018 року він разом з ОСОБА_3 зустріли в с. Нігин ОСОБА_7 та поїхали на ферму, по дорозі повідомив, останньому, що половина свинарника належить йому, хоча фактично він не був власником вказаного майна, кому належав свинарки йому не відомо.
- обвинувачений ОСОБА_3 показав, що точного числа не пам'ятає взимку 2018 року разом з ОСОБА_5 пішли випивати, мали намір заробити грошей, тому зателефонували до ОСОБА_7 і запропонували йому вирізати метал зі свинарника на який ОСОБА_5 має пай. 2202.2018 року приїхав ОСОБА_7 з працівниками, забрали його з ОСОБА_5 і поїхали на свинарник, по дорозі останній підтвердив працівникам, що це його пайове майно. Коли прибули на місце, через вікно залізли в середину свинарника і працівники почали зрізати клітки, на їх запитання ОСОБА_5 сказав, що ключ від замка дверей знаходиться у його дружини і він не хоче, щоб вона знала про його плани. Він разом з ОСОБА_5 зрізані клітки виносили на вулицю, через деякий час прибула поліція і їх затримали. Погодився допомогти ОСОБА_5, так як той повідомив йому, що майно в свинарку належить йому згідно паю. Ніякого умислу на крадіжку металолому у нього не було і про вказане з ОСОБА_5 не домовлялись, Допомагав виносити демонтовані клітки, які належали ОСОБА_5, про те, що останньому вказане майно не належить дізнався після приїзду працівників поліції. Просить його виправдати, оскільки ніякої крадіжки не вчиняв.
Причетність обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст. 15-ч.3 ст.185 КК України державний обвинувач доводив наступним:
- допитом потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні показав, що йому на праві власності належить приміщення свинарника по АДРЕСА_4. Від знайомих 22.02.2018 року телефоном, так як він знаходився за кордоном, йому стало відомо, що п'ятеро незнайомих осіб залізли в середину свинарника та вирізали металеві вироби - клітки для утримання тварин. Згодом йому стало відомо, що основним серед затриманих був ОСОБА_7 разом з двома своїми працівниками, а ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виконували роль вантажників. Не згідний з обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 прокурором, так як викладені обставини не відповідають фактичним, металолому у нього в свинарнику не було, з належного йому приміщення викрали металеві вироби - клітки для утримання тварин, металеві жолоба, віконні решітки. Органом досудового розслідування викрадене майно оцінено, як металобрухт, а не виріб, хоча викрадені вироби були вилучені поліцією, до кримінальної відповідальності притягнули стрілочників. На його запитання обвинувачені йому повідомляли, що були залучені в якості вантажників. Про вказані обставини повідомляв слідчого при виконанні вимог ст. 290 КПК України, а саме про п'ятеро підозрюваних та не відповідність викраденого майна. Йому не зрозуміло, за що притягують до відповідальності обвинувачених, ніякі ринви, труби у вигляді металобрухту в нього не викрадали. Фактично у нього викрадено металеві вироби у вигляді окремих елементів металевих кліток для утримання тварин. Претензій до обвинувачених немає.
- допитом свідків:
допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 показав, працює сторожем в с. Думанів, 22.02.2018 року йому зателефонував ОСОБА_9 і повідомив, що біля останнього свинарника, який належить ОСОБА_1, стоїть автомобіль і незнайомці ріжуть метал. Коли прибула поліція на місці події були обвинувачені, різники металу та водій. Працівники які різали метал повідомили поліції, що їх запросили обвинувачені різати метал, які вони отримали на пай. Знав тільки ОСОБА_5, ОСОБА_3 не знає, бачив на місці події порізані металеві клітки та жолоба з свинарника.
свідок ОСОБА_10 допитаний в судовому засіданні показав, що в лютому 2018 року йому повідомив ОСОБА_9, що з свинарника ОСОБА_1 незнайомці ріжуть метал, двоє ріжуть, двоє виносять і водій. Прибув на місце побачив ОСОБА_5, біля автомобіля не завантажені елементи зрізаних металевих кліток, решіток, корита. Запитував водія, який вів себе зверхньо і той йому повідомив, що вони ріжуть пайове майно. Особи, які різали метал говорили водію, «що тут щось не чисто». До моменту крадіжки свинарник був відремонтований, в ньому утримували свиней.
в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що їхав додому, побачив біля свинарника ОСОБА_1, стоїть автомобіль, під'їхав до вказаного автомобіля та запитав у водія де господар, на що той вказав на обвинувачених, один з яких представився пайовиком. Двоє незнайомців різали газовими різаками клітки, а двоє виносили на вулицю, біля автомобіля знаходились, частини кліток, жолоба, труби, про вказане повідомив старосту села. До моменту крадіжки, свинарник працював, тримали там свиней, все було відновлено. ОСОБА_5 не був похожий на власника, на місці події пропонував йому порішати питання.
допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 показав, що до нього зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що в нього є метал на пай і просив приїхати в с. Думанів забрати його. Після телефонної розмови зустрілись з ОСОБА_3 в с. Нігин, при цьому був присутнім ОСОБА_5, поїхали до свинарника в с. Думанів. ОСОБА_5 сказав, що це його майно, яке він отримав на пай. Після чого він приїхав з робочими і почали різати клітки в свинарнику, документів не запитував повірив на слово, так як ОСОБА_3 знає близько 18 років. До приміщення свинарника залізли через вікно, обвинувачені йому сказали, що ключі від дверей знаходяться у дружини ОСОБА_5 і та не дає ключі. В перший раз коли вони приїздили оглянути фронт роботи, обвинувачені продали йому двері з кліток, орієнтовно на 200 кг. металу за 1000 грн. В друге коли приїхав з робочими, почали вирізати клітки, в якому вони були стані не бачив, на вікнах решіток не було. До приїзду поліції ОСОБА_5 стверджував, що він пайовик і це його майно, а коли прибула поліція, зізнався, що він не є власником даного майна. Мав зустріч з потерпілим ОСОБА_1, якому пообіцяв відновити зрізані клітки.
свідок ОСОБА_12 допитаний в судовому засіданні показав, що прийшов на роботу, приїхав ОСОБА_7 і попросив двох робочих для різки металу. Приїхали в с. Нігин, забрали обвинувачених та поїхали на свинарник. ОСОБА_5 сказав, що це майно і його та його дружини та можна різати, також сказав, що загубив ключі тому в приміщення залізли через вікно. Що необхідно різати показав ОСОБА_5, зрізали клітки для утримання свиней, які були виготовлені з арматури у вигляді прольотів, придатні для використання за призначенням, труб та решіток з вікон не було і вони їх не зрізали. Згодом прибули охоронець та невідома йому особа, які викликали поліцію, після чого йому стало відомо, що обвинувачені не є власниками свинарника. ОСОБА_3 був у п'яний і не міг говорити, фактично усім керував ОСОБА_5
в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 дав аналогічні покази, що і свідок ОСОБА_12
а також доказами, які були оглянуті та дослідженні в судовому засіданні, а саме:
- витягом з Єдиного реєстру досудового розслідування № 12018240160000121 від 22.02.2018 року, яким зареєстровано о 22.55 год. кримінальне правопорушення за ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 України про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 близько 13 год. 22 лютого 2018 року, умисно за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливі мотиви та ціль наживи, через віконний отвір проникли до нежитлової будівлі свинарника, що належить ОСОБА_1, звідки намагались таємно викрасти металобрухт вагою 2450 кг. вартістю по 6.50 грн. за 1 кг. вартістю 15925 грн., проте з причин, що не залежали від їх волі не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення крадіжки до кінця, так як були викриті на місці події. Досудове розслідування даного кримінального провадження доручено слідчому СВ Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Свинобой Д.В. (а.с. 183;184).
- протоколом прийняття заяви від 22.02.2018 року від громадянина ОСОБА_10, про те, що невідомі особи близько 13 год. 22.02.2018 року по АДРЕСА_4 намагались викрасти металеві решітки з приміщення свинарника ОСОБА_1, однак суд позбавлений прийняти до уваги вказану заяву - повідомлення про злочин, так вона не зареєстрована у встановленому порядку в черговій частині Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області (а.с. 188).
- заявою ОСОБА_10 від 22.02.2018 року про надання дозволу працівникам поліції Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області, на огляд будівлі свиноферми по АДРЕСА_4 (а.с.194).
- протоколом слідчого експерименту від 05.08.2018 року з підозрюваним ОСОБА_5, згідного якого останній на місці показав, звідки 22.02.2018 року було вирізано елементи металевих кліток з свинарника по АДРЕСА_4 (а.с. 235-237).
- протоколом слідчого експерименту від 05.03.2018 року з підозрюваним ОСОБА_3, згідного якого останній на місці показав, звідки 22.02.2018 року було вирізано елементи металевих кліток з свинарника по АДРЕСА_4 (а.с. 238-240).
- копією лікарського свідоцтва про смерть 2745 від 22.12.2018 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є механічна асфіксія (навмисне самогубство).
Наведені вище докази на думку державного обвинувача взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено особу винного, подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України. Всі докази взаємодоповнюють один одного і в сукупності підтверджують вину ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в інкримінованому їм злочині.
Інших доказів щодо доведеності винуватості обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення за ч.3 ст. 15-ч.3 ст.185 КК України стороною обвинувачення суду не надано.
Сторона захисту вважає, що докази сторони обвинувачення не ґрунтуються на матеріалах справи і досліджених у суді доказах доводи прокурора про те, що винуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_3 доведено матеріалами справи і їх дії слід кваліфікувати саме за ч.3 ст. 15-ч.3 ст.185 КК України є припущенням, докази на які посилається прокурор є не допустимі та не відповідають фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 металобрухт не викрадали, що підтвердив потерпілий ОСОБА_1, який стверджував, що в нього з свинарника викрали металеві вироби шляхом демонтажу металевих кліток для утримання свиней, заперечив проти того, що в нього викрадено металобрухт. Не визначено вартості викраденого майна, відсутні судові експертизи щодо розміру викраденого, прокурор не скористався наданим йому правом на заявлення відповідного клопотання про признання товарознавчої експертизи в суді, посилання на довідку про вартість чорного металобрухту є не припустимим, так як не встановлено що викрадені елементи відносяться до брухту чорних металів, тому обвинувачених слід виправдати.
В судовому засіданні прокурор не довів, що у обвинуваченого ОСОБА_3 був умисел на крадіжку чужого майна - металобрухту за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в інше приміщення. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування не повідомлено про підозру ОСОБА_7, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які були затриманні на місці події, слідчий мотивував дане тим, що з показів останніх їм не було відомо, що власником даного майна був ОСОБА_1, в той же час не звернув уваги на аналогічні покази ОСОБА_3 та повідомив йому про підозру.
Обвинувачений ОСОБА_3 в суді показав, що наміру вчиняти крадіжки не мав, не знав, що вказане майно належить ОСОБА_1, а помилково вважав, що дане майно належить ОСОБА_5, як пайове майно. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, підтвердили що фактично ОСОБА_3 був у ролі вантажника і перебував в такому стані алкогольного сп'яніння, що не міг розмовляти. При цьому стверджували, що саме ОСОБА_5 вказав, що є власником майна в свинарку та показував, що необхідно вирізати.
Поряд з наведеним, суд позбавлений можливості взяти до уваги докази сторони обвинувачення, які отриманні з порушенням вимог КПК України, які є неналежними та не допустимими, а саме:
- протоколом огляду місця події від 22.02.2018 року, приміщення свиноферми по АДРЕСА_4, вході якого зокрема виявлено зрізані елементи металевих кліток (кількість не вказано), який проведено з письмового дозволу в громадянина ОСОБА_10, не зважаючи на те, що останній не являється власником даного приміщення (а.с.195-204; 211).
Відсутня ухвала слідчого судді про надання дозволу на огляд приміщення по АДРЕСА_4, що суперечить вимогам ч.3 ст. 233 КПК України, а відповідно отриманні докази є неналежними.
Ухвалу слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 23 лютого 2018 року, якою визнано правомірним проникнення 22.02.2018 року слідчого Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області до нежитлової будівлі - свинарника по АДРЕСА_4, суд не може взяти до уваги, так як таке рішення не передбачено ст. 233-235 КПК України (а.с.212).
- протокол огляду та зважування від 22.02.2018 року, вилученого металобрухту в період з 18.15 до 18.35 год. проведено не процесуальною особою, так як на час проведення вказаної слідчої дії відомості не були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування, кримінальне правопорушення за ч.3 ст.15-ч.3 ст.185 України зареєстровано в Єдиному реєстрі досудового розслідування № 12018240160000121 від 22.02.2018 року о 22.55 год. і до вказаного часу доручення на проведення слідчих дій, окрім огляду місця події, слідчому СВ Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області Свинобой Д.В. не було доручено. (а.с.183; 205-207).
- тести на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с.209; 210), які низької якості та неможливо прочитати вказані на них відомості, органом досудового розслідування не вжито заходів щодо належного освідування обвинувачених на час затримання у лікувальному закладі.
- довідку ПАТ «Втормет» без дати та номеру її реєстрації, проте, що станом на 22.02.2018 року, вартість одного кг чорного металу становить 6.50 грн. (а.с.220), яка ґрунтується на припущеннях, оскільки не зазначено правову базу такого розрахунку, класу металобрухту тощо.
Оцінивши належні, допустимі та достовірні докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом, суд вважає що кримінальне провадження № 12018240160000121 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 підлягає закриттю у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення в суді їх винуватості у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 15-ч.3 ст.185 КК України і вичерпані можливості їх отримання, часткове визнання обвинуваченими своє вини не узгоджується з іншими доказами, які б в сукупності дали можливість суду встановити їх вину.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що докази сторони обвинувачення є недостатніми для визнання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 15-ч.3 ст.185 КК України.
Поряд з наведеним обвинувачення висунуте ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є не конкретним, не ґрунтується на зібраних доказах, а зібрані докази з порушенням фактично не містять доказів вини останніх у вчинені інкримінованого їм кримінального правопорушення за ч.3 ст. 15-ч.3 ст.185 КК України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до рішень ЄСПЛ зокрема у справі «Матточіа проти Італії» від 25.07.2000 року Суд нагадав, що обвинувачений у скоєнні правопорушення має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім сутті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч. 3 ст. 6 Конвенції.
Вирішуючи питання про допустимість доказів суд застосовує також практику ЄСПЛ, який у вирішенні питання про справедливий судовий розгляд, застосовує концепцію «плодів отруєного дерева», тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Тим не менше ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому, прикладом чого є рішення ЄСПЛ у справах «Хан проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України (N 2)».
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановлені вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, визначених у ст. 374 КПК України.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Наведених вимог кримінального процесуального закону при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_3 органом досудового розслідування не дотримано, що призвело до оголошення особі підозри і відповідно складання незаконного обвинувального акту.
Суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, безпосередньо дослідивши надані стороною обвинувачення докази, давши їм належну оцінку, приходить до висновку про необхідність виправдання обвинуваченого на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведена вина ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 15-ч.3 ст.185 КК України.
У відповідності до ч.2 ст.373 КПК України виправдувальний вирок також ухвалюється при встановлені судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 284 КПК України, де п.3 передбачено, що кримінальне провадження закривається, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_5 та ОСОБА_3 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 15-ч.3 ст.185 КК України, у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення в суді їх винуватості у вчиненні ними інкримінованого кримінального правопорушення.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - у вигляді тримання під вартою, є підстави скасувати. звільнивши його з під варти.
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 368, 370, 373, 374, КПК України, суд -
у х в а л и в :
ОСОБА_5, ОСОБА_3 визнати не винуватим у скоєні кримінального правопорушення за ч.3 ст. 15-ч.3 ст.185 КК України та виправдати, кримінальне провадження № 12018240160000121 закрити на підставі п.3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з недоведеністю вчинення ними кримінального правопорушення за ч.3 ст. 15-ч.3 ст.185 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - у вигляді тримання під вартою, скасувати звільнивши його з під варти в залі суду.
Речові докази по справі: - автомобіль Мерседес-Бенц, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, два газових різака, сім газових балонів, металобрухт у кількості 2450 кг., які передано на зберігання ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_10, після набрання вироком законної сили, повернути власнику.
Судових витрат по справі не має.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 26.02.2018 року, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження, а обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду
Я.І. Воєвідко
Судове рішення № 79482898, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 22.01.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 676/1504/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: