Рішення № 79482791, 16.11.2018, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/624/17

Провадження № 2/673/31/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2018 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.

при секретарі судових засідань Демчишиній Н.Г.

з участю представника відповідача-позивача ОСОБА_2,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області та ОСОБА_4, з участю Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, відділу у Деражнянському районні, в якості третьої особи на стороні відповідача, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні померлого та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2017 року 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_5, після смерті якого залишилося спадкове майно, яким є право на земельну частку пай, розміром 3,65 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСГП «Промінь» с. Галузинці та знаходиться на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області. Позивач, як спадкоємець до майна померлого ОСОБА_5 за законом, проте при зверненні його до нотаріальної контори із заявою про оформлення своїх спадкових прав на вказану земельну частку (пай) йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно, тому він просив задовольнити позовні вимоги.

В ході судового розгляду позивач збільшив позовні вимоги та просить суд встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3, по смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7.

Крім того, 17.11.2017 року ОСОБА_4 звернулася у суд із позовом до Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, з участю Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування та просить суд встановити факт перебування ОСОБА_4, не менше одного року на утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 до дня його смерті та визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) розміром 3,63 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Промінь», що розташована на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 відповідно до складеного на його ім'я на підставі розпорядження Деражнянської райдержадміністрації від 06.06.1996 року № 223 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 219.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 вказала, що з 29 січня 1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 вона проживала по АДРЕСА_1 з ОСОБА_5, з яким знаходилась у фактичних шлюбних відносинах та вели спільне господарство. У зв'язку з досягненням нею у 1992 році пенсійного віку та втратою працездатності вона з часу виходу на пенсію перебувала на утриманні ОСОБА_5, який, являючись працездатною особою та отримуючи значно більшу заробітну плату, ніж у ОСОБА_4 пенсія, надававши їй матеріальну допомогу. Крім того, зазначила, що після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, яким є право на земельну частку пай, розміром 3,65 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСГП «Промінь» с. Галузинці та знаходиться на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, а тому просить суд задовільнити її позовні вимоги.

Вказані позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були об'єднані в одне провадження згідно з ухвалою суду від 28.03.2018 року.

В судове засіданні представник позивача - відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_7 не з»явилася, проте подала на адресу суду письмове клопотання в якому просить розгляд справи проводити у її відсутності за наявними матеріалами справи. Однак, в ході судового розгляду позовні вимоги заявлені ОСОБА_3 представник позивача підтримав в повному обсязі та в задоволенні позову ОСОБА_4 вона просила відмовити, вважаючи їх необґрунтованими.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_4, ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав і просить суд задовільнити позовні вимоги.

Позовні вимоги заявлені ОСОБА_3 він не визнав, вважаючи їх необґрунтованими.

Представник відповідача - Галузинецької сільської ради в судове засідання не з»явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, просить розгляд справи проводити у його відсутності при вирішенні розгляду справи покладається на думку суду.

Заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає первісний позов ОСОБА_3 таким, що задоволенню не підлягає, а зустрічний позов ОСОБА_4 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим Деражнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК Української РСР (в редакції Закону, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5.) спадкоємство здійснюється за законом і заповітом.

Згідно ст. 549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 529 цього Кодексу при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Позивач - відповідач ОСОБА_3 зазначив, що він є братом померлого ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_5, виданим Галузинецькою сільською радою Деражнянського району Хмельницької області.

Однак, відсутні будь-які документальні підтвердження, окрім пояснень свідків.

Матеріалами справи підтверджується, що в квітні 2017 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області із заявою про оформлення спадкових прав на належне ОСОБА_5 право на земельну частку (пай), проте згідно з письмовим повідомленням нотаріуса №462/01-16 від 13.04.2017 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на нього із тих підстав, що документ, який підтверджує право спадкодавця на таке спадкове майно.

Разом з тим, судом встановлено, що з 29 січня 1988 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідач-позивач ОСОБА_4, проживала по АДРЕСА_1 з ОСОБА_5, з яким знаходилась у фактичних шлюбних відносинах та вели спільне господарство. За цією

ж адресою також були зареєстровані, що також підтверджується довідкою виданою Галузинецькою сільською радою Деражнянського району Хмельницької області №720 від 08.12.2016 року.

Як зазначила відповідач-позивачка ОСОБА_4 у зв'язку з досягненням нею у 1992 році пенсійного віку та втратою працездатності вона з часу виходу на пенсію перебувала на утриманні ОСОБА_5, який, являючись працездатною особою та отримуючи значно більшу заробітну плату, ніж у неї пенсія, надавав їй матеріальну допомогу.

Розмір її пенсії був незначним, а заробітна плата ОСОБА_5 утриманця в той час, який працював до дня його смерті в колгоспі «Промінь» с. Галузинці Деражнянського району Хмельницької області, була значно вищою, чим підтверджується перебування її на утриманні ОСОБА_5

Встановлено, що рішенням Деражннянського районного суду Хмельницької області від 08.08.2017 року встановлено факт перебування ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утриманні ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Галузинці Деражнянського району Хмельницької області, з 01.01.1992 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_7.

Однак, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 04.10.2017 року рішення Деражнянського районного суду від 08.08.2017 року скасовано, а заяву ОСОБА_4 про встановлення факту перебування на утриманні залишено без розгляду, оскільки встановлено, що в даному випадку має місце спір про право, а тому в даному провадженні об'єднанні згадані вище справи.

На момент смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне померлому спадкове майно, яким є право на земельну частку (пай) розміром 3,65 в умовних кадастрових гектарах у землі колективного сільськогосподарського підприємства «Промінь» с. Галузинці Деражнянського району Хмельницької області та належало померлому на підставі сертифікату серії НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 219.

Як встановлено судом, фактично після смерті ОСОБА_5 вступила відповідач-позивач ОСОБА_4 в управління спадковим майном, так як постійно проживала разом з ним та продовжує проживати за даною адресою.

Відповідно до статей 531, 548 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, а статтею 549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Положенням статті 531 ЦК України (в редакції від 18.07.1963 року із змінами та доповненнями, який діяв на момент спірних відносин), визначено, що до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.

У зв'язку з цим у вересня 2016 року відповідач - позивач ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Деражнянського районного нотаріального округу Хмельницької області із заявою про оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5

Однак, згідно повідомлення нотаріуса від 13.09.2016 року № 583/01-16 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по тій причині, що вона не надала документів, підтверджуючих перебування її, як непрацездатної особи, на утриманні спадкодавця та запропоновано звернутися до суду.

Відповідно до повідомлення відділу Держгеокадастру у Деражнянському районі від 07.02.2017 року № 29-28-99.3-216/15-17 та доданого до повідомлення державного акта на право колективної власності на землю, плану зовнішніх меж, переданий у колективну власність, списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 включений до списку громадян-членів КСП «Промінь» за № 219, а отже за життя померлий набув права на земельну частку (пай).

Проте, як зазначено у названому вище повідомленні відділу Держгеокадастру у Деражнянському районі ОСОБА_5 не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно цього ж повідомлення відділу Держгеокадастру у Деражнянському районі Хмельницької області середня вартість земельної частки (паю), розташованої на території Галузинецької сільської ради, станом на 01.01.2017 року становить 74 884,00 гривні.

Статтею 13 Конституції України гарантовано, що держава забезпечує захист прав усіх громадян. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом і, відповідно, громадянам забезпечено рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст.1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтею 1258 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 статті 1266 ЦК України передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Статтею 1225 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Статтею 1261 цього ж кодексу визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом має той з подружжя, який його пережив.

Нормою статті 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а статтями 81 та 131 цього ж кодексу України передбачено, що «Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: г) прийняття спадщини».

У п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України зазначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Як встановлено вище, на момент смерті ОСОБА_5 відповідач-позивач ОСОБА_4 являлася непрацездатною, допомога, яку надавав ОСОБА_5, була для неї постійним та основним джерелом засобів для існування, а тому, вона перебуваючи на утриманні ОСОБА_5 не менше одного року до дня його смерті, набула права на спадщину, яка відкрилася щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтвердили в судовому засіданні допитані свідки.

Встановлення факту перебування на утриманні померлого, ОСОБА_4 необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Статтею 256 частиною 1 п. 2 , статтею 257 частиною 1 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. Заяви фізичної особи про встановлення факту, що має значення, подається до суду за місцем її проживання.

Оскільки власник сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 у землі, яка перебувала у колективній власності спілки селян «Промінь» с. Галузинці розміром 3,65 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості), що розташована на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області ОСОБА_5, помер, а ОСОБА_4, як спадкоємець за законом, використовує своє право для визнання права на належне спадкодавцю спадкове майно у судовому порядку.

Згідно із ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів сторін, судом враховується наступне.

Земельна частка (пай) - це умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до п.2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельну частку (пай) здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай).

Згідно п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем-відповідачем ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 права на земельну частку (пай), розміром 3,65 в умовних кадастрових гектарах у землі, що знаходиться на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області.

Що стосується вимоги позивача про встановлення факту прийняття спадщини, то судом враховується, що метою встановлення такого юридичного факту є можливість реалізації ОСОБА_3 його майнових прав у сфері спадкування та від його встановлення безпосередньо залежить виникнення у нього права на спадкування вищенаведеної земельної частки (паю), яка належала померлому ОСОБА_5

Таким чином, встановивши відсутність підстав для визнання за позивачем-відповідачем ОСОБА_3 права на спадкування належної ОСОБА_5 земельної частки (паю), а також приймаючи до уваги вищезазначену мету встановлення даного факту, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача-відповідача ОСОБА_3.

Разом з тим знайшли своє підтвердження вимоги відповідача-позивача ОСОБА_4 та підлягає встановлення факт перебування ОСОБА_4, не менше одного року на утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5, до дня його смерті та визнання за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) розміром 3,63 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Промінь», що розташована на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 відповідно до складеного на його ім'я на підставі розпорядження Деражнянської райдержадміністрації від 06.06.1996 року № 223 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 219.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області та ОСОБА_4, з участю Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, відділу у Деражнянському районні, в якості третьої особи на стороні відповідача, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_4, не менше одного року на утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5, до дня його смерті.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на земельну частку (пай) розміром 3,63 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян «Промінь», що розташована на території Галузинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 відповідно до складеного на його ім'я на підставі розпорядження Деражнянської райдержадміністрації від 06.06.1996 року № 223 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 219.

Складання повного рішення було відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв'язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:

Позивач - відповідач - ОСОБА_3, зареєстрований АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1;

Відповідач - позивач - ОСОБА_4, зареєстрована АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2;

Відповідач - Галузинецька сільська рада Деражнянського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 03306260, адреса: с. Галузинці, Деражнянський район, Хмельницька область,32226;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767479, адреса: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1.

Повне рішення складено 26.11.2018 року.

Суддя: О. С. Дворнін