Рішення № 79482077, 24.01.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1545/18

Провадження № 2/456/179/2019

РІШЕННЯ

іменем України

24 січня 2019 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Кміть Х.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийського міського комбінату комунальних підприємств про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, –

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (позивач) подав до суду позов до Стрийського міського комбінату комунальних підприємств (відповідач), в якому просить поновити його на посаді сторожа в дільниці по наданню ритуальних послуг Стрийського міського комбінату комунальних підприємств та стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 02.04.2018 по день поновлення на роботі.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що при його звільненні з займаної посади сторожа дільниці по наданню ритуальних послуг відповідач не врахував, що він і інші сторожа на даному підприємстві мають однакову кваліфікацію та продуктивність праці. В нього середньо-спеціальна освіта. Крім цього, він має переважне право на залишення на роботі, оскільки його безперервний стаж роботи на підприємстві становить 6 років, а в інших сторожів 5 років і один рік. Також, до пенсії йому залишився один рік і в цьому віці буде важко знайти роботу, тим самим відповідач залишив його без засобів на існування. З часу звільнення 02.04.2018 по день подачі позову 23.04.2018 він перебував у вимушеному прогулі 15 робочих днів, тому відповідач повинен виплатити йому 3 065,70 грн.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.35-36), в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування відзиву покликаючись на те, що ОСОБА_1 неодноразово запізнювався на роботу, відлучався з робочого місця на невизначений час, на усні зауваження не реагував, посадові обов’язки не виконував належним чином, наслідком чого стали два накази про оголошення йому догани. ОСОБА_1 був повідомлений про скорочення та ознайомлений з наказом.

Позивачем подано відповідь на відзив (а.с.47-48), в обґрунтування якого покликаючись на те, що мотиви відзиву є надуманими. При вирішення питання звільнення його з роботи відповідач мав керуватися вимогами статей 40, 42 КЗпП України. У зв’язку з негативними стосунками з керівником ритуальної служби, його б мали звільнити за порушення трудової дисципліни, а не у зв’язку із скороченням штатів.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просить суд його задовольнити.

Позивач підтримав думку свого представника, суду пояснив, що після його звільнення в квітні було прийнято на роботу троє людей.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, проти задоволення позовних вимог заперечила, суду пояснила, що з метою скорочення витрат через зменшення фінансування підприємство вирішило скоротити штатний розпис. У зв’язку з тим, що відповідач отримав догани, через постійні усні зауваження начальника ритуальної служби, вирішено було звільнити саме відповідача. Його продуктивність праці була меншою: часто відсутній на робочому місці, дві догани, перебування на лікарняних. При цьому оплата праці проводилась без змін. Станом на момент звільнення була вакантна посада прибиральника туалету на 0,5 ставки, яка і була запропонована позивачу, однак він відмовився.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивачем 10.10.2018 подано клопотання про витребування доказів (а.с.55).

Представником відповідача:

13.07.2018 подано заяву про відкладення розгляду справи (а.с.29).

10.10.2018 подано заяву про перенесення судового засідання (а.с.45).

21.01.2019 подано пояснення до наданих документів (а.с.71).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 01.08.2018 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. (а.с.31-32).

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши наявні у справі докази, всебічно, повно та об’єктивно оцінивши кожний доказ окремо та в цілому, з’ясувавши всі фактичні обставини, що обґрунтовують вимоги (заперечення) учасників справи, суд доходить такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 прийнятий на роботу сторожем в дільницю по наданню ритуальних послуг з 16.03.2012, що підтверджується записом в трудовій книжці №33 від 16.03.2012, наказом №32-К від 15.03.2012 та довідкою Стрийського МККП від 02.04.2018 №124 (а.с.7, 8, 9).

Як вбачається з наказів №100-В від 19.09.2017 та №132-В від 15.12.2017 (а.с.37, 40) сторожу кладовища ОСОБА_1 двічі оголошувалася догана.

З долучених до даних наказів доповідних записок керівника ритуальної служби ОСОБА_3 (а.с.38, 42) видно, що ОСОБА_1 неодноразово порушував покладені на нього обов’язки і неналежно відносився до роботи (відсутній в робочий час на робочому місці (на території цвинтаря), не виконує окремі доручення керівника ритуальної служби, порушує пропускний режим на кладовище).

Відповідно до довідки Стрийського МККП від 02.04.2018 №123 за лютий і березень 2018 року ОСОБА_1 нараховано 8 379,98 грн (а.с.13).

31.01.2018 відбулося засідання адміністрації та ради трудового колективу Стрийського МККП, про що свідчить протокол №1 (а.с.43, 96), на якому заслухано керівника ритуальної служби ОСОБА_4 про необхідність скорочення ОСОБА_1 у зв’язку з недотримання ним розпорядку робочого дня, спізнення на роботу, відлучання з робочого місця на невизначений час без відома керівника. Після голосування вирішено скоротити сторожа ритуальної служби ОСОБА_1 із займаної посади з 02.04.2018 згідно пункту 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Наказом начальника Стрийського МККП від 31.01.2018 №19-В у зв’язку з раціоналізацією штатної структури посад Стрийського МККП економіста ОСОБА_5 зобов’язано скоротити до 02.04.2018 посаду сторожа Ритуальної служби – 1 од. (а.с.97).

02.02.2018 ОСОБА_1 був повідомлений про його майбутнє звільнення 02.04.2018 з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України і йому було запропоновано вакантну посаду 0,5 окладу прибиральника громадських туалетів в ритуальній службі, що підтверджується повідомленням від 31.01.2018 №61 (а.с.44, 95).

Таким чином, ОСОБА_1 був попереджений персонально про наступне вивільнення за два місяці і одночасно з цим йому було запропоновано іншу роботу на тому самому підприємстві.

Згідно з наказом (розпорядженням) №40 від 01.04.2018 ОСОБА_1 з 02.04.2018 звільнено з посади сторожа Ритуальної служби у зв’язку з скороченням працівників (п.1 ст. 40 КЗпП України) на підставі наказу №19-в від 31.01.2018 про внесення змін до штатного розпису (а.с.11, 93).

Відповідно до штатного розкладу по Стрийському МККП з грудня 2017 року (а.с.63-66, 74-75) в Ритуальній службі передбачено 4 одиниці посад сторожа.

03.04.2018 до штатного розкладу по Стрийському МККП внесено зміни, якими в Ритуальній службі зменшено кількість посад сторожа до трьох одиниць (а.с.67, 76, 94).

01.11.2018 погоджено штатний розклад по Стрийському МККП з грудня 2018 року (а.с.77-79), в якому передбачено три одиниці посад сторожа.

З аналізу особових карток ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.68, 69, 70, 80-81, 82-83, 84-85) вбачається, що вони мають різну кваліфікацію (стаж роботи на посаді сторожа в Стрийському МККП) в порівнянні з ОСОБА_1 Крім цього, у ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відсутні дисциплінарні стягнення.

Плани використання бюджетних коштів на 2018 рік в Стрийському МККП (а.с.90-92) та довідки про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2018 рік (а.с.87-89) свідчать про кількість коштів, запланованих для оплати праці на 2018 рік в Стрийському МККП та кількість коштів, виділених на ці потреби.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв’язку із незгодою позивача із звільненням його з займаної посади сторожа в Ритуальній службі Стрийського МККП.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Конституції України та Кодексу законів про працю України.

Так, стаття 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частина 2 ст. 42 КЗпП України передбачає перелік категорії працівників, яким надається перевага в залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації.

Відповідно до частин 1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Також, судом враховані норми статей 232 та 233 КЗпП України, які визначають трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у судах та строки звернення до суду за вирішенням таких спорів.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд не погоджується з аргументами сторони позивача, вважає такі не обґрунтованими та не підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, в своїй сукупності, були б достатніми.

Так, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що позивач 16.03.2012 був прийнятий на посаду сторожа в дільниці по наданню ритуальних послуг Стрийського МККП, а з 01.10.2013 переведений на посаду сторожа в ритуальну службу Стрийського МККП.

02.02.2018 позивач був попереджений про звільнення з займаної посади з 02.04.2018 у зв’язку з скороченням штату працівників та одночасно йому запропоновано вакантну посаду прибиральника громадських туалетів в ритуальній службі (з окладом 0,5).

02.04.2018 позивача звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 ст. 40 КЗпП України.

Переважне право на залишення на роботі при звільненні з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 ст. 40 КЗпП України, надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При оцінці кваліфікації і продуктивності праці враховуються такі обставини: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи у роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалого перебування на лікарняних листках, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт.

Суд зауважує, що у ОСОБА_1 наявні два дисциплінарні стягнення у виді доган відповідно до Наказу № 100-в від 19.09.2017 та № 132-в від 15.12.2017 (а.с.37, 40), а з доповідних начальника ритуальної служби Стрийського МККП вбачається, що до ОСОБА_1 зі сторони його безпосереднього керівника ОСОБА_4 є зауваження щодо якості виконуваних ОСОБА_1 завдань, дотримання ним посадових обов’язків та трудового розпорядку, в тому числі трудової дисципліни (а.с.38, 42).

Водночас, у інших осіб, які працювали на час звільнення ОСОБА_1 на посаді сторожа в Ритуальній службі (ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8Г.) відсутні дисциплінарні стягнення та зауваження адміністрації щодо виконання ними посадових обов’язків.

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими аргументи сторони відповідача щодо відсутності у позивача більш високої кваліфікації і продуктивності праці в порівнянні з іншими особами, які працювали на посаді сторожа в Ритуальній службі на час звільнення ОСОБА_1

Аргументи сторони позивача щодо наявності у ОСОБА_1 більшого стажу роботи на посаді сторожа в Ритуальній службі в порівнянні з іншими працюючими сторожами в цій службі суд вважає безпідставним, оскільки така обставина застосовується виключно при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації працівників (частина 2 ст. 42 КЗпП України), однак з матеріалів справи та досліджених обставин встановлено, що у ОСОБА_1 та осіб, які працювали на час його звільнення на посаді сторожа в Ритуальній службі Стрийського МККП, не рівна кваліфікація і продуктивність праці.

Покликання позивача ОСОБА_1 у відповіді на відзив про те, що результатом його неприязних відносин з начальником Ритуальної служби ОСОБА_4 мав стати наказ про звільнення за порушення трудової дисципліни, а не у зв’язку зі скороченням штатів, суд не бере до уваги, вважає їх такими, що не мають значення для вирішення спору, зауважуючи, що за наявності декількох підстав для розірвання трудового договору з ініціативи власника (уповноваженого ним органу), останній наділений правом, а не обов’язком, на вибір підстави для розірвання такого договору.

Інших аргументів незаконності звільнення ОСОБА_1 із займаної посади стороною позивача суду не наведено.

Суд зазначає, що підприємством – Стрийським МККП дотримано процедури звільнення ОСОБА_1 з роботи, передбаченої статтею 49-2 КЗпП України, а саме: ОСОБА_1 персонально попереджено про наступне вивільнення за два місяці (повідомлений 02.02.2018, звільнений 02.04.2018 (а.с.95). Одночасно, ОСОБА_1 запропоновано вакантну посаду 0,5 окладу прибиральника громадських туалетів в ритуальній службі (а.с.95), але згоди на зайняття цієї посади ОСОБА_1 не надав.

Аргументів та доказів на їх підтвердження про те, що на час повідомлення ОСОБА_1 про звільнення з роботи та самого звільнення були наявні інші вакантні посади, окрім запропонованої, суду не надано та судом не здобуто.

Зважаючи на викладене, суд доходить переконання, що ОСОБА_1 звільнено із займаної посади сторожа в Ритуальній службі Стрийського МККП на підставі та в порядку, передбаченому КЗпП України.

З огляду на відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі, надавати оцінку аргументам позивача щодо вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка є похідною від позовної вимоги про поновлення позивача на роботі, суд вважає безпідставним.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд доходить переконання, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі статей 40, 42, 232, 233 Кодексу законів про працю України та керуючись статтями 5, 12, 13, 81, 82, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

Відмовити повністю ОСОБА_1 в позові до Стрийського міського комбінату комунальних підприємств про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на п’ять днів.

У зв’язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз’яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Стрийський міськрайонний суд Львівської області за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в новій редакції (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017).

Дата складення повного судового рішення – 29 січня 2019 року.

Головуючий суддя ОСОБА_9