Ухвала суду № 79481608, 23.01.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/830/16-ц

У Х В А Л А

23 січня 2019 року Залізничний районний суд міста Львова

у складі :

головуючого-судді Ліуша А.І.

з участю секретаря Трипалюк А.Б.

представник скаржника ОСОБА_1

оскаржуваної особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮС-ТРИ» на дії державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

скаржник звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, покликаючись на те, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 травня 2016 року стягнуто солідарно із ОСОБА_3, ТзОВ «ЛЮС-ТРИ» на користь ОСОБА_4 9500000,00 грн., на виконання якого видано виконавчий лист 27 травня 2016 року та відкрито виконавче провадження 09 червня 2018 року. 28 серпня 2018 року ТзОВ «ЛЮС-ТРИ» подано до виконавчої служби заяву про закінчення виконавчого провадження у зв’язку із виконанням рішення суду. Однак державним виконавцем винесено 25 жовтня 2018 року постанову про повернення виконавчого листа та виділено в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору від 25 жовтня 2018 року. Вважають, що такі дії державного виконавця неправомірні, оскільки боржником виконано рішення у повному обсязі. Просить визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 25 жовтня 2018 року, визнати неправомірною і скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 25 жовтня 2018 року, визнати неправомірною бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 щодо незакінчення виконавчого провадження №51385096, зобов’язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 закінчити виконавче провадження №51385096, зобов’язати державного виконавця зняти усі арешти, накладені в межах виконавчого провадження №51385096.

Представник скаржника у судовому засіданні скаргу підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у скарзі, просить скаргу задовольнити.

Оскаржувана особа державний виконавець у судовому засіданні скаргу заперечив, пояснив, що боржником подано заяву про повернення виконавчого документа стягувачу, не зазначено про виконання рішення суду добровільно боржником, а тому ним винесено постанову про повернення виконавчого листа. Вважає скаргу безпідставною, просить у її задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах скарги, суд вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 травня 2016 року стягнуто солідарно із ОСОБА_3, ТзОВ «ЛЮС-ТРИ» на користь ОСОБА_4 9500000,00 грн.

09 червня 2016 року Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51385096 від 09 червня 2016 року з виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 травня 2016 року.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Окрім того, у відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається із заяви стягувача ОСОБА_4 від 28 серпня 2018 року, стягувач подав заяву про повернення йому виконавчого листа з примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 травня 2016 року.

Згідно з постанови про повернення виконавчого документа стягувачу №51385096 від 25 жовтня 2018 року повернуто виконавчий лист з примусового виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 травня 2016 року у зв’язку із заявою стягувача ОСОБА_4 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Однак, стягувачем ОСОБА_4 подано державному виконавцю заяву саме про повернення виконавчого документа стягувачу, жодним чином не зазначено про закінчення виконавчого провадження та про виконання рішення суду згідно з виконавчим документом у повному обсязі, а відтак, Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 правомірно винесено постанову №51385096 від 25 жовтня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Крім того, суд не бере до уваги покликання представника скаржника на те, що внаслідок подання ТзОВ «ЛЮС-ТРИ» 28 серпня 2018 року заяви про закінчення виконавчого провадження державному виконавцю слід було винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв’язку із виконанням рішення суду у повному обсязі згідно розписки від 30 травня 2016 року, оскільки стягувачем ОСОБА_4 подано державному виконавцю заяву саме про повернення виконавчого документа стягувачу, стягувач не покликався на виконання рішення суду боржником, чим фактично заперечив можливість закінчення виконавчого провадження.

А також, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №819/1343/16 від 12 грудня 2018 року, державний виконавець під час примусового виконання виконавчих документів не може давати правової оцінки договірним зобов’язанням сторін, зокрема, вирішувати чи такі припинились, й на цій підставі приймати рішення щодо вчинення виконавчих дій, а відтак, державний виконавець не уповноважений надавати оцінку доказам, зокрема, розписці від 30 травня 2016 року, які не були подані у межах виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Внаслідок наведеного, оскільки боржником не здійснено оплату виконавчого збору, виконавче провадження не закінчено, суд вважає, що відсутні підстави для зняття арешту, накладеного в межах виконавчого провадження №51385096.

На підставі наведеного, на переконання суду, представником скаржника не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження аргументів, викладених у скарзі, а відтак суд вважає, що у задоволенні скарги ТзОВ «ЛЮС-ТРИ» слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 447, 450, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

у задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮС-ТРИ» на дії державного виконавця – відмовити за безпідставністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.

Повну ухвалу суду складено 29 січня 2019 року.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_5

Копія вірна.

Суддя: Ліуш А.І.