Вирок № 79481498, 29.01.2019, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2540/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі :

головуючого - судді Ліуша А.І.

з участю секретаря Трипалюк А.Б.

прокурора Шимка В.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

та захисника Матяшука В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Львова, українки, громадянки України, із вищою освітою, проживаючої на АДРЕСА_1, раніше не судженої,-

за ч. 1 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

обвинувачена ОСОБА_1 28 лютого 2016 року о 15.35 год., у порушення вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», Посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Львів-аеропорт» Львівської митниці ДФС, затвердженої в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 від 28 липня 2015 року, будучи на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Львів-аеропорт» Львівської митниці ДФС, під час здійснення митного контролю та митного оформлення переміщуваних на митну територію України товарів пасажирами літака сполученням м. Стамбул, Республіки Туреччина - м. Львів, Україна, перебуваючи в оглядовій кімнаті митного посту «Львів-аеропорт» Львівської митниці ДФС, який розташований в залі «Приліт» Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, буд. 168, діючи з корисливих мотивів та, з метою незаконного збагачення, одержала від ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 300,00 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 28 лютого 2016 року становило 8174,58 грн., за безперешкодне ввезення з Республіки Туреччина на територію України товарів без відповідного їх митного оформлення.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України заперечила, пояснила, що 28 лютого 2016 року вона виконувала свої службові обов'язки у залі «Приліт» Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, буд. 168 та здійснювала митний контроль переміщуваних на митну територію України товарів пасажирами літака сполученням м. Стамбул, Республіки Туреччина - м. Львів, Україна. ОСОБА_5 переміщувала на митну територію України товарів на суму близько 2000,00 долларів США без митної декларації. Жодних коштів від ОСОБА_5 вона не отримувала, що ОСОБА_5 залишила на столі вона не знає. Вона зібрала зі столу, на якому здійснювала огляд багажу, сміття, зокрема, декларації, та пішла у туалет викинути це сміття. ОСОБА_5 не заповнила декларацію та пройшла митний контроль без заповнення такої.

Незважаючи на заперечення своєї винності обвинуваченою, суд вважає, що факт скоєння злочину та винність обвинуваченої у вчиненні злочинних дій стверджується наступними доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні про те, що 28 лютого 2016 року вона виконувала свої посадові обов'язки та була присутня на роботі у Міжнародному аеропорті «Львів» ім. Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168. Обвинувачена ОСОБА_1 також була присутня на роботі та проводила перевірку рейсу, який прибув зі Стамбулу. При перетині митної території діють обмеження та громадяни мають право переміщувати товари на митну територію України без оподаткування до 1000,00 Євро, при переміщенні товарів на більшу суму громадянам необхідно пройти по червоному коридору та заповнити декларацію. У випадку переміщенні товарів на суму більшу 1000,00 Євро через зелений коридор та за відсутності декларації, складається протокол про порушення митних правил, товар описується і відправляється на склад. Також, повідомила, що їй не відомо чи обвинувачена 28 лютого 2016 року виявила такий товар та порушення митних правил. Крім того, зазначила, що їй не відомо як проводились слідчі дії та які кошти вилучені у ОСОБА_1 При дослідженні протоколу обшуку від 28 лютого 2016 року повідомила, що була присутня при здійсненні обшуку, їй не відомо чи складались протоколи про порушення митних правил щодо громадян, які прибули рейсом сполученням м. Стамбул, Республіки Туреччина - м. Львів, Україна та не бачила чи отримувала кошти ОСОБА_1 Також, зазначила, що у ОСОБА_1 було вилучено рукавиці для перевірки. Даний протокол нею підписано власноручно та вона його повністю підтримує.

Показаннями свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні про те, що 28 лютого 2016 року вона виконувала свої посадові обов'язки та була присутня на роботі у Міжнародному аеропорті «Львів» ім. Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168. Вона проводила перевірку рейсу, який прибув зі Стамбулу, під час якого було виявлено пасажира ОСОБА_5, яка переміщувала товари на митну територію України без оподаткування на суму понад 1000,00 Євро, їй було запропоновано заповнити декларацію, але вона не бажала та просила уникнути заповнення декларації. Під час спілкування з ОСОБА_5 зайшла обвинувачена ОСОБА_1 із заступником начальника зміни та вона вийшла. Вона не здійснювала оформлення ОСОБА_5, її огляд здійснювала ОСОБА_1 Також повідомила, що вона не брала участі у слідчих діях, жодних пропозицій щодо надання їй неправомірної вигоди не надходило. Крім того, зазначила, що жодні протоколи про порушення митних правил ОСОБА_1 не складались.

Показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні про те, що він 28 лютого 2016 року приймав участь у слідчих діях при обшуку в Міжнародному аеропорті «Львів» ім. Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168. Під час обшуку туалету він бачив обвинувачену ОСОБА_1, яка виходила з туалету та повідомила, що просто йшла у туалет і викинула декларації, оскільки робила порядок. Під час обшуку у туалеті було виявлено згорнуті декларації, у яких знаходились кошти у розмірі 300,00 доларів США. ОСОБА_1 була одягнена у форменний одяг, однак чи були на обвинуваченій рукавиці не пригадує. Під час перевірки виявлених коштів, вони світились та номери купюр сходились із попередньо наданими коштами, слідчі дії знімались на камеру.

Показаннями свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні про те, що вона 28 лютого 2016 року приймала участь у слідчих діях при обшуку в Міжнародному аеропорті «Львів» ім. Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168. Під час обшуку вона бачила обвинувачену ОСОБА_1, яка виходила з туалету, та її було зупинено працівниками СБУ. Під час обшуку у ОСОБА_1 вилучили кошти. При обшуку туалету було виявлено декларації, у яких знаходились долари США, вони світились та номери купюр сходились із попередньо наданими коштами працівниками СБУ. Експерт світив руки обвинуваченій ОСОБА_1 та вони світились жовтим кольором. Рукавиць у обвинуваченої вона не бачила. Із протоколом обшуку вона ознайомилась та підписала його.

Показаннями свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні про те, що вона 28 лютого 2016 року приймала участь у слідчих діях при обшуку в Міжнародному аеропорті «Львів» ім. Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168. Під час обшуку вона бачила обвинувачену ОСОБА_1, яка знаходилась біля входу в туалет. Під час обшуку у ОСОБА_1 вилучили кошти у рукавах сорочки. При обшуку туалету було виявлено декларації, у яких знаходились у розмірі близько 200-300 доларів США, вони світились та номери купюр сходились із попередньо наданими коштами працівниками СБУ. Обвинувачена ОСОБА_1 повідомляла, що це не її кошти, однак в туалеті більше нікого не було. Протокол обшуку нею прочитаний та підписаний власноручно.

Показаннями свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні про те, що 28 лютого 2016 року він виконував свої посадові обов'язки та був присутній на роботі у Міжнародному аеропорті «Львів» ім. Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168. Обвинувачена ОСОБА_1 також була присутня на роботі та проводила перевірку рейсу, який прибув зі Стамбулу. При перетині митної території діють обмеження та громадяни мають право переміщувати товари на митну територію України без оподаткування до 1000,00 Євро, при переміщенні товарів на більшу суму громадянам необхідно пройти по червоному коридору та заповнити декларацію. У випадку переміщенні товарів на суму більшу 1000,00 Євро через зелений коридор та за відсутності декларації, складається протокол про порушення митних правил. Зазначив, що обвинувачена ОСОБА_1 не складала протокол 28 лютого 2016 року. Під час огляду пасажирів він не був присутній, оскільки знаходився на рентгені багажу, до огляду не залучався. Багаж ОСОБА_5 просвітлювався, до нього звернулась ОСОБА_1, після чого він зайшов в оглядову кімнату та запитав ОСОБА_5 чи це її багаж. ОСОБА_5 він не знав, вона йому нічого не повідомляла, при ньому з ОСОБА_1 нічого не обговорювали. Про надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 ОСОБА_1 не повідомляла. Жодної декларації у ОСОБА_5 він не бачив, однак не чув, щоб вона відмовлялась від її заповнення, вона йому кошти не показувала та не пропонувала. Обвинувачена на момент огляду багажу перебувала у рукавицях. В туалетній кімнаті він не був, однак йому відомо, що у даній кімнаті були знайдені кошти у розмірі 300,00 доларів США. Він не бачив, щоб у обвинуваченої світились руки, однак на момент перевірки руки були без рукавиць. Жодних зауважень до протоколу обшуку не було.

Показаннями свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні про те, що 28 лютого 2016 року вона поверталась до м. Львів рейсом, який прибув зі Стамбулу із товаром на суму близько 2000,00 доларів США. При проходженні митного контролю її скерували в оглядову кімнату, де обвинувачена ОСОБА_1 особисто здійснювала огляд її багажа та запропонувала заповнити декларацію, оскільки її товар буде конфісковано. Вона не заповнила декларацію та поклала 300,00 доларів США (купюрами по 100,00 доларів США кожна) у декларацію, після чого обвинувачена показала жестом, що все добре. Від коштів ОСОБА_1 не відмовлялась, хоча вона їх продемонструвала, та взяла такі кошти. Дані кошти передано нею особисто у руки обвинуваченої ОСОБА_1 Також, зазначила, що вона була залучена до слідчих дій, оскільки вона звернулась до правоохоронних органів внаслідок постійного вимагання у неї коштів при проходженні митного огляду. Кошти, які вона надала ОСОБА_1 вона отримала від працівників СБУ, які помітили дані кошти за допомогою спецільних засобів за участю свідків.

Показаннями свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні про те, що 28 лютого 2016 року вона перебувала у Міжнародному аеропорті «Львів» ім. Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168. Коли вона виходила із туалету, бачила, що обвинувачена ОСОБА_1 бігла в туалет. При виході із туалету працівники правохоронних органів сказали їй покинути місце.

Заявою свідка ОСОБА_5 від 03 лютого 2016 року, згідно якої при проходженні митного контролю 02 лютого 2016 року працівник митного посту ОСОБА_13 та інший працівник митного посту, отримали неправомірну вигоду у розмірі 300 доларів США за не притягнення її до відповідальності за порушення процедури ввезення товарів на митну територію України.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05 лютого 2016 року, згідно якого при проходженні митного контролю 02 лютого 2016 року працівник митного посту ОСОБА_13 та інший працівник митного посту, отримали від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 300 доларів США за не притягнення її до відповідальності за порушення процедури ввезення товарів на митну територію України.

Рапортом старшого оперупововаженого в ОВС ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_14 від 15 лютого 2016 року, відповідно до якого старший державний інспектор ОСОБА_1 вимагає та одержує грошові кошти за пропуск через митний кордон України товарів, які переміщуються громадянами.

Протоколом огляду, позначення та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-коштів від 26 лютого 2016 року, згідно якого оглянуто та позначено спеціальним барвником «Люминор-540Т» купюри нонімалом по 100 доларів США в кількості 3 штуки з серійними номерами: LA19778851B, LA19778852B, LA19778853B, після чого вказані грошові кошти передано свідку ОСОБА_5

Протоколом обшуку від 28 лютого 2016 року, проведеного на підставі ухвали Шевченківського районного суду м.Львова від 26 лютого 2016 року, згідно якого у обвинуваченої ОСОБА_1, яка знаходилась у коридорі біля вбиральні в залі «Приліт» митного поста «Аеропорт-Львів», вилучено гумові рукавички, в яких вона проводила огляд багажу та грошові кошти в сумі 1700,00 грн. та 50,00 доларів США з рукавів білої форменної сорочки. При огляді вбиральної, обвинувачена ОСОБА_1 повідомила, що вона викинула декларації в унітаз, при огляді яких у першій декларації було виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 900,00 грн., при огляді другої декларації виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 300,00 доларів США нонімалом по 100 доларів США в кількості 3 штуки з серійними номерами: LA19778851B, LA19778852B, LA19778853B.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 01 березня 2016 року, відповідно до якої проведений обшук у приміщенні вбиральні, яке розташоване на першому поверсі митного поста «Аеропорт-Львів» за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168 визнано таким, що проведений у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.

Постановою про визнання документом та визначення місця його збереження від 22 квітня 2016 року, згідно з якою флеш-носій «VERICO» ємкістю 4 GB із наявним на ньому відеозаписом за 28 лютого 2016 року із відеокамер ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Данила Галицького» визнано документом у кримінальному провадженні №42015140400000129 та вирішено зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.

Протоколом огляду флеш-носій «VERICO» ємкістю 4 GB від 22 квітня 2016 року та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні відеозаписами спілкування обвинуваченою ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 та переслідування працівниками правоохоронних органів обвинуваченої ОСОБА_1 в напрямку туалетної кімнати, якими чітко та послідовно стверджується одержання обвинуваченою ОСОБА_1 від ОСОБА_5 хабара в сумі 300,00 доларів США за безперешкодне ввезення з Республіки Туреччина на територію України товарів без відповідного їх митного оформлення.

Висновком судово-технічної експертизи №1282 від 19 квітня 2016 року, згідно якого три банкноти нонімалом по 100 доларів США, зразка 2009 року, серії 2009 року з серійними номерами: LA19778851B, LA19778852B, LA19778853B, які були вилучені у ОСОБА_1, виготовлені способом, який використовується при виробництві таких же банкнот, що випускаються в обіг Федеральною резервною системою США з 2009 року, тобто є банкнотами USD, номіналом 100$, зразка 2009 року, виготовленими та випущеними в обіг Федеральною резервною системою США в 2009 році.

Висновком криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин №1281 від 20 квітня 2016 року, відповідно до якого на банкнотах нонімалом по 100 доларів США з серійними номерами: LA19778851B, LA19778852B, LA19778853B на загальну суму 300,00 доларів США, аркуші паперу митної декларації, в який були загорнуті банкноти, поверхні гумових рукавиць, в яких була одягнута обвинувачена ОСОБА_1, є нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має спільну родову належність з наданим зразком спеціальної хімічної речовини «Люмінор 540Т».

Протоколом затримання особи від 29 лютого 2016 року, відповідно до якого обвинувачену ОСОБА_1 затримано у зв'язку із створенням умов для вимагання грошових коштів (неправомірної вигоди) та отримання від свідка ОСОБА_5 неправомірної вигоди у розмірі 300,00 доларів США.

Наказом Львівської митниці Міндоходів №845-о від 30 грудня 2013 року, згідно з яким ОСОБА_1 присвоєно з 01 січня 2014 року спеціальне звання радник податкової та митної справи ІІ рангу.

Наказом Львівської митниці Міндоходів №118-о від 18 червня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_1 присвоєно з 11 червня 2013 року 12 ранг державного службовця.

Наказом Львівської митниці ДФС №51-о від 10 листопада 2014 року згідно з яким ОСОБА_1 переведено з 11 листопада 2014 року на митний пост «Львів-аеропорт» Львівської митниці ДФС у відділ митного оформлення №2.

Журналом виходу на роботу та розподілу обов'язків працівників митного посту «Львів-аеропорт», згідно якого ОСОБА_1 28 лютого 2016 року була присутня на роботі та виконувала свої службові обов'язки у залі «Приліт» з 14.00 год. До 15.30 год., у залі «Відліт» з 09.00 год. до 21.00 год.

Посадовою інструкцією головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Львів-аеропорт» Львівської митниці ДФС» від 28 липня 2015 року та доповнення до посадової інструкції від 30 жовтня 2015 року, з якими ознайомилась ОСОБА_1 06 серпня 2015 року та 01 листопада 2015 року, у якій встановлено завдання, обов'язки, права та відповідальність головного державного інспектора відділу митного оформлення №2, ОСОБА_1 зокрема п. 1.5 чітко вказано, що основною метою діяльності головного державного інспектора є здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення, які переміщують через митний кордон України в усіх митних режимах та п. 2.5 - здійснює контроль за дотриманням громадянами умов переміщення товарів, щодо яких застосовуються митні процедури, що передбачають спеціальні форми декларування, через митний кордон України, що беззаперечно свідчить про можливість впливу обвинуваченої, використовуючи своє службове становище, на результати перевірки переміщення свідком ОСОБА_5 певних товарів через митний кордон України.

Оригіналом ухвали Апеляційного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року, якою надано дозвіл на проведення негласних розшукових /слідчих/ дій, а саме: провести аудіо - , відео - контроль місця з метою прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб в приміщенні залів «Відліт» та «Приліт» Міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, терміном на 60 діб, починаючи з 09 лютого 2016 року.

Постановою про проведення контролю за вчиненням злочину від 09 лютого 2016 року, згідно з якою вирішено провести спеціальний слідчий експертимент без зміни обстановки злочину та з використанням заздалегідь ідентифікованих та помічених грошових коштів в сумі 800,00 доларів США, наданих Службою безпеки України, аудіо та відео контролю місця в приміщеннях «Відліт» та «Приліт» Міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168.

Дорученням про проведення слідчих дій від 09 лютого 2016 року, відповідно до якого доручено співробітникам ГУ БКОЗ СБ України провести аудіо та відео контроль місця в приміщеннях «Відліт» та «Приліт» Міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 168, здійснити ідентифікацію, помічення грошових коштів з використанням спеціальних хімічних речовин.

Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 23 березня 2016 року, згідно з яким обвинувачена ОСОБА_1 одержала від свідка ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 300,00 доларів США за пропуск товарів, які вона переміщувала на митну тениторію України з незаконним звільненням від сплати митних, інших необхідних при імпорті платежів та зборів.

Протоколом про результати аудіо- відеоконтролю місця від 23 березня 2016 року та безпосередньо дослідженими відеозаписами негласних слідчих дій, відповідно до яких чітко та беззаперечно стверджується, що обвинувачена ОСОБА_1 28 лютого 2016 року одержала від свідка ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 300,00 доларів США за пропуск товарів, які вона переміщувала на митну тениторію України з незаконним звільненням від сплати митних, інших необхідних при імпорті платежів та зборів.

Зокрема відеозаписом події безумовно засвідчено вимогу обвинуваченої ОСОБА_1 до свідка ОСОБА_5 заповнити відповідну декларацію, щодо митного оформлення товарів, вартість яких перевищувала відповідну величину, яка дозволяє переміщувати товари через митний кордон України без її заповнення. Після пропозиції ОСОБА_5, шляхом надання хабара в розмірі 300 доларів США, уникнути процедури заповнення декларації та відповідної сплати митних платежів, позиція обвинуваченої ОСОБА_1 щодо необхідності заповнення такої декларації змінилась та після короткотривалих роздумів та розмови з особою «Ярославович», без жодних категоричних заперечень, обвинувачена ОСОБА_1 отримала зазначені кошти, обгорнуті митною декларацією, як неправомірну вигоду. Також даними доказами стверджується спілкування ОСОБА_5 з ОСОБА_1 без жодних стверджень, наполягань чи неодноразових вмовлянь та їх розмова відбувалась виключно у спокійному тоні формі діалогу без провокативних дій з боку ОСОБА_5, що, на переконання суду, спростовує твердження обвинувачено та захисника, що свідок ОСОБА_5 провокувала надання ОСОБА_1 неправомірної вигоди та ОСОБА_1 усіма можливими діями намагалась уникнути одержання такої вигоди.

Також, на думку суду, вищевказані відеозаписи спростовують твердження обвинуваченої про те, що їй не було відомо, що у декларації згорнуто гроші та вона лише викидала сміття у туалетній кімнаті, оскільки на них беззастережно засвідчено обізнаність вмісту згорнутої декларації, який свідок ОСОБА_5 продемонструвала ОСОБА_1 та продублювала вказане голосом, перед тим, як покласти на стіл.

Постановою про визнання документом та визначення місця його збереження від 22 квітня 2016 року, згідно з якою флеш-носій ємкістю 4 GB із наявним на ньому відеозаписом за 28 лютого 2015 року визнано документом у кримінальному провадженні №42015140400000129 та вирішено зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.

Зазначені протоколи слідчих дій, висновки експертиз та документи, чітко та послідовно вказують на одержання саме ОСОБА_1 неправомірної вигоди від хабародавця ОСОБА_5

Оцінюючи покази свідків, суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються дослідженими судом доказами та беззаперечно вказують на скоєння ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Однак, суд не бере до уваги повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України №14/27087 від 09 листопада 2015 року, пояснення ОСОБА_15 від 09 листопада 2015 року, заяву ОСОБА_15, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09 листопада 2015 року, заяву ОСОБА_5 від 03 лютого 2016 року, біографічну довідку ОСОБА_13, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05 лютого 2016 року, оскільки такі докази жодним чином не підтверджують та не спростовують винність обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

За диспозицією ст. 368 КК України кримінальна відповідальність настає тоді, коли одержання неправомірної вигоди особою відбувається в обмін на вчинення чи невчинення нею в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому вчинення чи невчинення службовою особою відповідних дій перебуває за межами об'єктивної сторони даного злочину.

Поняття «з використанням наданої їй влади чи службового становища» з погляду кваліфікації за ст. 368 КК не обмежується діями (бездіяльністю) в межах службової компетенції і включає в себе використання службовою особою можливостей, обумовлених займаною посадою.

Також, як вбачається із присяги державного службовця ОСОБА_1 від 30 квітня 1996 року, попередження ОСОБА_1 про неприпустимість вчинення корупційних діянь та злочинів у сфері службової діяльності від 17 вересня 2015 року, попередження ОСОБА_1 про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції» від 25 травня 2015 року, ознайомлення ОСОБА_1 із вимогами Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 18 червня 2014 року, ОСОБА_1 будучи державним службовцем була ознайомлена та попереджена про недопустимість одержання неправомірної вигоди.

Крім цього, при прийнятті рішення у кримінальному провадженні суд виходить з того, що нормативними приписами заборони одержувати неправомірну вигоду, визначення яких міститься у ст. 368 КК, представник влади, якою, будучи головним державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста «Львів-аеропорт», як службова особа Львівської митниці ДФС, була обвинувачена ОСОБА_1, не вправі одержувати будь - яку винагороду у зв'язку зі здійсненням своїх службових повноважень.

Вказане законодавче положення передбачає, що кримінальна відповідальність за порушення цієї заборони настає у тому разі, коли особа, яка дає хабар службовій особі, зокрема головному державному інспектору відділу митного оформлення №2 митного поста «Львів-аеропорт» Львівської митниці ДФС, усвідомлює, що дає його саме такій особі й у зв'язку із можливостями її посади, а особа, яка одержує незаконну винагороду, розуміє (не може не розуміти) значущість займаної нею посади, її статусність та можливості; ураховується також вагомість цієї посади у сприйнятті хабародавцем, мета, яку переслідує останній, та його переконаність в тому, що ця мета буде досягнута завдяки можливостям посади, яку обіймає хабароодержувач.

Наявність такої можливості, вочевидь, обумовлюється авторитетом займаної ОСОБА_1 посади головного державного інспектора відділу митного оформлення, який здійснює функції представника влади. ЇЇ посада також була пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. Тобто, на момент вчинення діянь, які інкримінуються обвинуваченій ОСОБА_1, остання, була службовою особою, головним державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста «Львів-аеропорт», а відтак обвинувачена є суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК.

У вказаному кримінальному провадженні, на переконання суду, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_5, яка 28 лютого 2016 року дала хабар (неправомірну вигоду), зверталася до ОСОБА_1 як до державного інспектора митного поста, розраховуючи на те, що вона використає можливості своєї посади і за хабар утримається від виконання певних дій в її інтересах.

Крім того, ОСОБА_1, одержуючи незаконну винагороду, не могла не розуміти, що ця винагорода їй дається за використання нею можливостей своєї посади.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не вчиняла будь-яких дій в інтересах хабародавця, не виключає наявності складу інкримінованого їй одержання хабара, оскільки ці дії знаходяться поза межами об'єктивної сторони цього злочину.

Також не заслуговують на увагу і твердження захисника про те, що протокол обшуку від 28 лютого 2016 року є неналежним та недопустимим доказом через відсутність у ньому всіх осіб, які брали участь в обшуку, зокрема ОСОБА_16, пред'явлення вилучених предметів не усім учасникам обшуку, підписання пакетів з поміщеними у них речами не усіма учасниками слідчої дії, вилучені кошти в розмірі 300 доларів США та митна декларації теж не були пред'явлені усім учаникам слідчої дії, підписали пакет в який їх поміщено теж не усі учасники обшуку, оскільки відеозаписом данного обшуку, на який і покликається захисник, стверджується, що ОСОБА_16 не брав жодної участі у проведенні обшуку, не вчиняв активних дій щодо вилучення речей і предметів та не контактував із будь-ким з учасників слідчої дії. Не пред'явлення учасникам слідчої дії вилучених предметів та відсутність їх підписів на пакетах у які вони були поміщені, зокрема і вилучений предмет хабаря та митна декларація у якій він зберігався, на думку суду, є лише власною позицією сторони захисту щодо оцінки дослідженого відеозапису події оскільки усі без винятку учасники обшуку, які зазначені у протоколі брали участь у слідчій дії, оглядали усі вилучені речі і документи, та проставляли необхідні підписи, що стверджується тим же відеозаписом події та наведеними вище поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_6

Також суд відхиляє посилання захисника на невірне зазначення на пакеті № 6, в якому знаходяться 300 доларів США та митна декларація, виявлення їх у обвинуваченої ОСОБА_1 а не у вбиральній кімнаті на підлозі, оскільки такий запис, на думку суду, не слід розуміти буквально та його значенням є саме належність даного предмету хабара обвинуваченій ОСОБА_1 та митної декларації в якій вони зберігались.

Крім того суд відхиляє твердження захисника про те, що протокол затримання від 28 лютого 2016 року складений не належною особою, так як прокурор Кохалик Т.О., який на час затримання ОСОБА_1 приймав участь в обшуку, не відлучався з обшукуваних приміщень та не міг брати участь в затриманні обвинуваченої, оскільки обвинувачена ОСОБА_1 була затримана 28 лютого 2016 року у тому ж приміщенні Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького у якому і здійснювався обшук та учасником якого був прокурор Кохалик Т.О. Затримання обвинуваченої відбулось не під час обшуку за участю прокурора Кохалика Т.О. а о 15.38 год., одночасно з початком обшуку, що на переконання суду, не було перешкодою для затримання обвинуваченої та проведення обшуку тих же приміщень в яких вона знаходилась. Крім того протокол затримання складено прокурором Кохаликом Т.О. 29 лютого 2016 року в період 03.15 год - 03.17 год., тобто не одночасно з проведення обшуку, участь в якому брав даний прокурор.

Окрім того суд не бере до уваги думку захисника про те, що обшук обвинуваченої ОСОБА_1 в порушення ч. 5 ст. 236 КПК України був проведений не особами тієї ж статі, оскільки у протоколі обшуку від 28 лютого 2016 року, вказано, що особистий обшук ОСОБА_1 було проведено прокурором Кучеровою К.С. та за участю двох понятих жіночої статі. Даний обшук відбувся без зняття обвинуваченою одягу та без оголонення будь-яких частин тіла обвинуваченої, що також стверджується дослідженим відеозаписом слідчої дії.

Також суд вважає належним проведення досудового розслідування у данному кримінальному провадженні військовою прокуратурою Західного регіону України з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Згідно ч. 2 ст. 218 КПК України якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Зміна підслідностості Генеральним прокурором, керівником регіональної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками, згідно ч. 5 ст. 36 КПК України, є виключно їх правом а не обов'язком, за винятком виключній підслідності злочинів Національному антикорупційному бюро України. Таким правом, у даному кримінальному провадженні, прокурор не скористався, а відтак досудове розслідування проводилось належним правоохоронним органом військовою прокуратурою Західного регіону України, що додатково підтверджено, на думку суду, постановою заступника Генерального прокурора України - головного війського прокурора від 11 березня 2016 року.

Окрім того ст. 216 КПК України, яка чітко визначає підслідність тих чи інших злочинів правоохоронним органами не містить жодної заборони щодо проведення розслідування військовою прокуратурною злочинів передбачених ст. 368 КПК України. Не містять таких обмежень і будь-які інші норми даного кодексу, який є визначальним щодо порядку проведення досудових розслідувань.

Також підслідність вказаної справи за її ознаками відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України не віднесена до виключної підслідності Національного антикорупційного бюро України.

В дотримання вказаних нором закону прокурор військової прокуратури Західного регіону України Романишин І.Р. та начальник слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України Балагура Н.С. прийнявши заяви 09 листопада 2015 року та 05 лютого 2016 року відповідно, внесли відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочали розслідування.

Висновки суду щодо одержання хабара обвинуваченою ОСОБА_1 ґрунтується на всебічно досліджених і об'єктивно оцінених судом доказах, та для цього проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, та саме сукупність дослідження доказів, а не кожного доказу окремо, на переконання суду, мають визначальне значення для встановленні істини у кримінальному провадженні.

Цими доказами встановлено беззаперечний факт одержання саме обвинуваченою ОСОБА_1 від ОСОБА_5 хабара в сумі 300,00 доларів США за безперешкодне ввезення з Республіки Туреччина на територію України товарів без відповідного їх митного оформлення.

Дати іншу оцінку цим доказам, про що фактично просить захисник, а також виправдати обвинуваченоу і закрити кримінальне провадження, на переконання суду, підстав немає.

А також суд вважає, що окремі порушення кримінально - процесуального закону, на які посилається захисник, не спростовують беззаперечний факт отримання грошових коштів і їх виявлення, та висновок суду про винуватість ОСОБА_1 в одержанні хабара. Всі докази, на яких ґрунтується висновок суд, знаходяться у своєму взаємозв'язку, доповнюють один одного і сумніву в їх достовірності, не викликають.

Отже, дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 368 КК України, оскільки вона вчинила одержання службовою особою неправомірної вигоди за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості та наслідки вчиненого злочину, який є корисливим, вчинений у сфері службової діяльності, внаслідок чого заподіює істотної шкоди державним та суспільним інтересам, позицію сторони обвинувачення, яка вважає за необхідне обрати обвинуваченій основне покарання у виді штрафу, особу обвинуваченої, яка раніше не суджена, стан її здоров'я - є інвалідом другої групи, на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на її утриманні перебувають неповнолітні діти, не сприяла встановленню істини у справі, обставини, які пом'якшують покарання - відсутні, обставини, які обтяжують покарання - відсутні, а тому покарання слід обрати в межах санкції ч. 1 ст. 368 КК України, за якою кваліфіковано злочин, у виді штрафу, з позбавлення права займати посади в органах Державної фіскальної служби України, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, а також повноважень щодо здійснення митного оформлення та митного контролю, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення, попередження нових злочинів та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Запобіжний захід у виді застави до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.

Речові докази: грошові кошти у розмірі 300,00 доларів США слід повернути СБ України, грошові кошти в розмірі 900,00 грн. слід звернути у дохід держави, грошові кошти у розмірі 1700,00 грн. та 50,00 доларів США слід повернути ОСОБА_1, гумові рукавиці, зразок спеціальної хімічної речовини «Люминор-540Т», декларацію слід знищити.

Судові витрати, вартість проведення судових експертиз, зокрема, висновку судово-технічної експертизи №1282 від 19 квітня 2016 року, висновку криміналістичної експертизи №1281 від 20 квітня 2016 року у розмірі 3963,60 грн. слід покласти на обвинувачену ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та обрати їй покарання у виді штрафу у розмірі 1500 /одна тисяча п'ятсот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 /двадцять п'ять тисяч п'ятсот/ гривень з позбавлення права займати посади в органах Державної фіскальної служби України, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, а також повноважень щодо здійснення митного оформлення та митного контролю строком на 3 /три/ роки.

Запобіжний захід у виді застави до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

Речові докази: грошові кошти у розмірі 300 /триста/ доларів США 00 центів - повернути СБ України, грошові кошти в розмірі 900 /дев'ятсот/ гривень 00 копійок - звернути у дохід держави, грошові кошти у розмірі 1700 /одну тисячу сімсот/ гривень 00 копійок та 50 /п'ятдесят/ доларів США 00 центів - повернути ОСОБА_1, гумові рукавиці, зразок спеціальної хімічної речовини «Люминор-540Т», декларацію - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 3963 /три тисячі дев'ятсот шістдесят три/ гривні 60 копійок процесуальних витрат.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Львівської апеляційного суду протягом 30 діб з моменту проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: /підпис/ А.І. Ліуш

Копія вірна.

Суддя: А.І. Ліуш