Рішення № 79480266, 24.01.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7145/18

2/310/263/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

24 січня 2019 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Черткової Н.І.,

за участю секретаря судового засідання –Димової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі,–

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі. Позов мотивує тим, що Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації є складовою частиною Збройних сил України, підпорядкований Міністерству оборони України та перебуває на утриманні державного бюджету. Основні фонди, обігові кошти управління інституту є державною власністю, належать до сфери управління Міністерства оборони України, закріплені за управлінням на праві оперативного управління. Підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.

Представник позивача вказав, що з 22 серпня 2015 року солдата строкової служби ОСОБА_1 наказом начальника військового інституту (по особовому складу) було зараховано курсантом І курсу денної форми навчання, з 22 серпня 2015 року зараховано до списків особового складу інституту на всі види забезпечення по курсантській нормі (на котлове забезпечення з 22 серпня 2015 р.).

26 лютого 2016 року наказом начальника Військового інституту відповідача- Веренготова О.В. відраховано з інституту у зв'язку з достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання. Наказом начальника Військового інституту від 26 лютого 2016 року ОСОБА_1 виключено із списків особового складу інституту, всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 27 лютого 2016 року.

Представник позивача також зазначив, що, власноруч підписуючи контракт про навчання, ОСОБА_1 ознайомився та надав згоду відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у Військовому інституті, але відповідачем було порушено умови контракту та він повинен був відшкодувати позивачу завдані збитки. Збитками, в даному випадку, є витрати, пов'язані з навчанням і утриманням відповідача у ВІТІ за період з 22 серпня 2015 року по 26 лютого 2016 року.

Загальна сума витрат на утримання ОСОБА_1 у ВІТІ складає 1281,69 грн. з яких витрати пов'язані з грошовим забезпеченням - 324,00 грн., з продовольчим забезпеченням протягом навчання - 301,92 грн., з речовим забезпеченням - 216,58 грн., по медичному забезпеченню - 439,19 грн..

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог, і що не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача в судове засідання.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Тому суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливим провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позов підлягаючим задоволенню з огляду на таке.

Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації є складовою частиною Збройних сил України, підпорядкований Міністерству оборони України і перебуває на утриманні державного бюджету.

Фінансування Збройних Сил України, як визначено ст.15 Закону України «Про Збройні Сили України», здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Основні фонди, обігові кошти управління інституту є державною власністю, належать до сфери управління Міністерства оборони України, закріплені за управлінням на праві оперативного управління.

Начальник ВІТІ несе повну відповідальність за його стан та діяльність, ефективне використання закріпленого за ним державного майна, витрачання грошових коштів, контроль за виконанням договірних зобов'язань, тому для захисту порушеного права ВІТІ уповноважений виступати стороною в господарському суді, оскільки згідно вимог ст.ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗС України, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність ввіреної йому частини (установи) та зобов'язаний вживати заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних військовій частині (установі), для чого діяти у відповідності із законом.

Встановлено, що з 22 серпня 2015 року солдата строкової служби ОСОБА_1 наказом начальника Військового інституту (по особовому складу) від 22 серпня 2015 року №29 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання, з 22 серпня 2015 року зараховано до списків особового складу інституту на всі види забезпечення по курсантській нормі, на котлове забезпечення з 22 серпня 2015 року, що також підтверджується копією наказу начальника Військового інституту (по стройовій частині) від 22 серпня 2015 року №169, що міститься в матеріалах справи.

26 лютого 2016 року наказом начальника Військового інституту від 06 січня 2016 року №1 (по особовому складу) солдата ОСОБА_1 відраховано з інституту у зв'язку з достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання.

Згідно наказу начальника Військового інституту від 26 лютого 2016 року №42 (по стройовій частині) ОСОБА_1 виключено із списків особового складу інституту, всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 27 лютого 2016 року.

12.07.06 р. постановою КМУ №964 затверджено «Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», на виконання якої 16.07.07 р. прийнято «Порядок розрахунку витрат пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого спільним наказом Міністра оборони України, Міністра фінансів України, Міністра внутрішніх справ України, Міністра транспорту та зв'язку України та ін. № 419/831/240/605/537/219/534.

22 серпня 2015 року відповідно до абз. 2 п. 15.3 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 між ним та Міністерством оборони України було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язаний проходити військову службу (навчання) у ВІТІ, сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних сил України, накази командирів і начальників, свої службові обов'язки. Після закінчення навчання він повинен був проходити військову службу в Міністерстві оборони України на посадах офіцерського складу протягом 5 років.

Таким чином, власноруч підписуючи контракт про навчання, ОСОБА_1 ознайомився та надав згоду відповідно до п.1 контракту відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у військовому інституті.

26 лютого 2016 року наказом начальника Військового інституту від 06 січня 2016 року №1 (по особовому складу) ОСОБА_1 відраховано з інституту у зв'язку з достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання.

Встановлено, що відповідач, всупереч вимог ст. 526 ЦК України порушив умови контракту та відповідно ст. 623 ЦК України повинен відшкодувати позивачу завдані збитки.

Збитками, в даному випадку, є витрати, пов'язані з навчанням і утриманням відповідача у ВІТІ за період з 22 серпня 2015 року по 26 лютого 2016 року.

Загальна сума витрат на утримання ОСОБА_1 у ВІТІ складає 1281,69 грн., з яких витрати пов'язані з грошовим забезпеченням становлять - 324,00 грн., з продовольчим забезпеченням протягом навчання - 301,92 грн., з речовим забезпеченням - 216,58 грн., по медичному забезпеченню - 439,19 грн., що підтверджується довідками-розрахунками відповідних служб Військового інституту телекомунікацій та інформатизації.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Таким чином, відповідно до наданого позивачем розрахунку, з яким погоджується суд та, виходячи із принципів об'єктивності, реальності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов»зані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 1281, 69 грн.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов Військового інституту телекомунікацій та інформатизації до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі,– задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту телекомунікацій та інформатизації витрати, пов»зані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 1281 (одна тисяча двісті вісімдесят одну гривню), 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту телекомунікацій та інформатизації судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні), 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов’язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України

Позивач - Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації, 01011 м. Київ-11, вул. Московська, 45/1, Державна казначейська служба України в м. Києві МФО 820172, ЄДРПОУ 24978555, р/р 31259293102212, КПКВ 2101100.

Відповідач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

Повний текст рішення суду складено 29 січня 2019 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області ОСОБА_2