Ухвала суду № 79480136, 29.01.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/268/19

Провадження № 1-кс/307/184/19

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

29 січня 2019 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., з участю прокурора Купар І.І., підозрюваного ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 України, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070160000052 від 26.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 09 по 14 годину 26 січня 2019 року, ОСОБА_1, знаходячись в с. Руське Поле, Тячівського району, використовуючи автомобіль марки «Фольксваген Пасат», діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном та власного збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, шляхом відважування вхідних дверей, проникли до будинку №2 по вулиці Карпатській у вищевказаному населеному пункті, що належить ОСОБА_7.

Проникнувши до будинку, ОСОБА_1, діючи у групі, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та власного збагачення, викрали три механічні годинники марки «BREITLING», механічний чоловічий годинник із надписом на циферблаті «БМВ» чорного кольору, жіночий кварцовий годинник «СUESS», механічний чоловічий годинник фірми «Командирські ССР», механічний чоловічий годинник фірми «TISSOT», електронний чоловічий годинник «ЛЕД ВОЧ» чорного кольору з силіконовим ремінцем, грошові кошти у сумі 5000 російський рублів, різними купюрами, близько трьох тисяч гривень купюрами номіналом по 200 гривень і 100 гривень, 200 доларів США, різними купюрами, а також декілька старих купюр українських гривень, різних років випуску номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 у групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спричинили потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму близько 60 000 гривень

26 січня 2019 року о 18 годині гр. ОСОБА_1 був затриманий у вчиненні вищевказаного злочину та поміщений до ІТТ№9 ГУНП в Закарпатській області м. Тячів.

27 січня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Зазначені умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як крадіжка чужого майна поєднане з проникненням в житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Органом досудового розслідування стверджено, що у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець смт. Гришків, вул. Весняна, 5 Житомирської області України, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженому, не працюючому, раніше не судимому.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин, за який, відповідно до санкції ч. 3 ст. 185 КК України, передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним тяжке кримінальне правопорушення. Також, він може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, останній може незаконно впливати на свідків, експерта у цьому кримінальному правопорушенні з метою зміни ними показів. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому слідчий просить обрати йому винятковий запобіжний захід – тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просить його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні вину свою визнав, просить обрати йому міру запобіжного заходу не пов’язану з триманням під вартою.

Захисник стверджує, що відсутні ризики, передбачені ст.. 177 КПК України на які посилається досудове розслідування, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання, свідки допитані у даному кримінальному провадженні та вилучено всі речі, просить обрати підозрюваному запобіжний захід у виді особистого зобов’язання.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчим суддею встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, показаннями свідка ОСОБА_8, протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7, допитом підозрюваного ОСОБА_1 та визнанням вини ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Таким чином вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке Законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, знаходячись на волі, передбачаючи можливість призначення йому міри покарання передбаченої ч. 3 ст. 185 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, а тому у разі обрання більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наведеному ризику.

Посилання прокурора на можливість підозрюваного такими діями перешкоджати кримінальному провадженню також є доцільними, в наслідок чого, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, до підозрюваного слід застосувати виключний запобіжний захід із зазначенням розміру застави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 України, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, із зазначенням розміру застави.

Строк дії ухвали – до 24.00 год. 22 березня 2019 року .

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1, обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 96050 (дев’яносто шість тисяч п’ятдесят) грн., встановленої станом на 01 січня поточного року 1921 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Тячівського районного суду: р/р 37313002018501; МФО (код банку) 812172; ЄДРПОУ 26213408; Банк отримувача – ГУ ДКСУ в Закарпатській області; одержувач – ТУ ДСА України в Закарпатській області .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора Тячівської місцевої прокуратури та слідчого суддю Тячівського районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним – в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Суддя: Чопик В.В.