Вирок № 79479683, 28.01.2019, Селидівський міський суд Донецької області

242/6537/18

1-кп/242/414/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року місто Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове кримінальне провадження № 12018050140000766 від 06.10.2018 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Караганда Казахстан, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, який перебуває в зареєстрованому шлюбі, неповнолітніх дітей на утриманні не має, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, що зареєстрований: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України,

за участі сторін кримінального провадження - прокурора Морозюк Л.М., обвинуваченого ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

ОСОБА_1 не маючи спеціального дозволу для здійснення операцій з брухтом чорних металів, маючи намір, спрямований на систематичне здійснення діяльності з прийому брухту чорних металів, діючи з корисливих мотивів з метою отримання незаконного доходу, в період часу з початку жовтня 2018 року, більш точна дата досудовим слідством не встановлена, по 22 листопада 2018 року, в порушення встановленого чинним законодавством України порядку здійснення операцій з металобрухтом, незаконно організував пункт прийому брухту чорних металів за адресою місця мешкання, а саме: АДРЕСА_2, де безпосередньо здійснював прийом металобрухту.

Так, ОСОБА_1, в порушення п.14 ч. 1 ст. 1, ч. ч. 1, 5, 6, 9 ст. 4, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 12 Закону України «Про металобрухт», які встановлюють кваліфікаційні, технічні та виробничі вимоги щодо організації пунктів прийому металобрухту та порядку здійснення операцій з ним, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, без спеціального дозволу (ліцензії), за відсутності матеріальної та технічної бази, тобто за відсутності брухтопереробного та вантажопідйомного обладнання та відсутності забезпечення згідно із законодавством пожежної, вибухової, екологічної і радіаційної безпеки, організував пункт прийому (закупівлі) та схову брухту чорних металів, а саме на прибудинковій території за адресою місця мешкання, а саме: АДРЕСА_2 самостійно створив умови для прийняття у населення металобрухту, за допомогою особистих електронних ваг. В той же час, ОСОБА_1 з початку жовтня 2018 року до 22 листопада 2018 року приймав від фізичних осіб брухт чорних металів, без складання актів приймання металобрухту, проводячи при цьому готівковий рахунок за придбаний у фізичних осіб металобрухт, із розрахунку в середньому 4 грн. за 1 кг. чорного металу, використовуючи підлогові електроні ваги, таким чином здійснював прийом брухту чорних металів та організував незаконний пункт прийому та схову металобрухту.

22 листопада 2018 року в період часу з 13 години 50 хвилин по 14 годину 15 хвилин працівниками поліції Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області на підставі ухвали Селидівського міського суду Донецької області проведено обшук, в ході якого виявлено, що за адресою: АДРЕСА_2 в порушення вимог чинного законодавства ОСОБА_1 організував незаконний пункт прийому металобрухту та систематично, незаконно приймав від фізичних осіб за готівковий розрахунок брухт чорних металів. В присутності понятих за вищевказаною адресою вилучено брухт чорних металів загальною вагою 970 кг, ваги для зважування металобрухту, зошит з чорновими записами.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав беззастережно та пояснив, що дійсно в період часу з початку жовтня 2018 року по 22 листопада 2018 року, організував пункт прийому брухту чорних металів за адресою місця мешкання, а саме: АДРЕСА_2, де безпосередньо здійснював прийом металобрухту, хоча відповідного дозволу на це немає. В скоєному щиро розкаюється.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 повністю визнав вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, його показання повністю відповідають суті пред'явленого обвинувачення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутністю заперечень та сумніві у добровільності та істинності позицій обвинуваченого та інших учасників процесу, з`ясувавши, що вказані особи правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності їх позицій та роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, визнає недоцільнім дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінального провадження, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини, допитавши безпосередньо в судовому засідання обвинуваченого ОСОБА_1, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у інкримінованому у вироку кримінальному правопорушенні.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 213 КК України, здійснення прийому брухту чорних металів фізичною особою та організування незаконного пункту прийому, схову металобрухту.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра та обставини, що пом'якшують покарання.

Згідно з висновком органу пробації, виправлення обвинуваченого можливе без обмеження або позбавлення волі, особа становить середній рівень небезпеки для суспільств

Встановлено, що обвинуваченим скоєно кримінальне правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості.

В якості обставини, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Суд звергаю увагу, що позиції Європейського суду з прав людини, практика якого, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування Практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ, застосовується як джерело права, та у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), та у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року) суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, відсутністю обставин, що обтяжують покарання, особи обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, ніде не працює та не має стабільного заробітку, беззаперечно визнав свою вину, задовільно характеризується за місцем проживання, те, що він щиро кається в скоєному, враховуючи його відношення до вчиненого ним кримінального правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, вважає що ступінь небезпечності обвинуваченого ОСОБА_1 для суспільства не перевищує положень принципу поваги до особистої свободи, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, обставин та його наслідків, дійшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого з призначенням останньому покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч.1 статті 213 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покласти на обвинуваченого обов'язки відповідно до ст.76 КК України.

Судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов в кримінальному провадженні потерпілим не заявлений.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази:

-брухт чорного металу загальною вагою 970 кг., переданий на зберігання підприємству ТОВ «Донмет» ЄДРПОУ № 30075300; ваги підлогові електронні «НПВ-300», передані на зберігання в камеру схову речових доказів Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області - конфіскувати в дохід держави;

-зошит з чорновими записами, переданий на зберігання в камеру схову речових доказів Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області - знищити;

-флеш-накопичувач «Kingston» з відео-зйомкою обшуку, поміщений у сейф пакет № 3568494 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя Н.О. Хацько