Рішення № 79479212, 28.01.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/8383/18

Справа № 2/243/120/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю

секретаря Маслової К.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про скасування наказу та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Він з 02 січня 2018 року займає посаду начальника відділу роботи з потерпілими ОСОБА_5 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Наказом начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області № 502 від 08 серпня 2018 року, з яким його було ознайомлено 10 серпня 2018 року, йому було оголошено догану за порушення ним трудової дисципліни, яке виявилося у тому, що він не надав ОСОБА_6 передбачених чинним законодавством роз’яснень з приводу отримання нею соціальних виплат, пов’язаних з народженням нею дитини, а у червні 2018 року не прийняв заяву-розрахунок, яку приносив працівник КП «Лиманська служба єдиного замовника». В той же час, позивач зазначає, що особисто ОСОБА_6 до нього жодного разу не зверталася, а на телефонні дзвінки її чоловіка з приводу отримання відповідної консультації йому була роз’яснена необхідність особистого звернення саме ОСОБА_6 для вирішення питання щодо виплати їй такої соціальної допомоги. Що стосується неприйняття ним у червні 2018 року документів, які приносив працівник КП «Лиманська служба єдиного замовника», ОСОБА_1 вказує, що оскільки принесені документи були адресовані іншому співробітнику відділу роботи з потерпілими, то їх зміст він вивчати не став і повернув відвідувачу з порадою дочекатися коли відповідний співробітник відділу роботи з потерпілими вийде на роботу з відпустки. Крім того, позивач зазначає, що заява-розрахунок – це документ встановленого зразка, який надається до робочого органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності саме через службу реєстрації вхідної кореспонденції, а не особисто будь-якій особі, яка працює у такому робочому органі, а тому й приймати заяви-розрахунки до повноважень позивача не входить. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що він свої службові обов’язки не порушував, які, зокрема, йому й не відомі, оскільки його з ними не ознайомлювали, а догана йому була оголошена безпідставно та всупереч діючому законодавству, в зв’язку з чим наказ про її оголошення підлягає скасуванню. До того ж, позивач вказує, що оголошенням вказаної догани його честь та гідність, а також ділова репутація була принижена, чим було завдано йому моральну шкоду. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить суд його позовні вимоги задовольнити та скасувати наказ «Про накладання стягнення» № 502 від 08 серпня 2018 року, а також стягнути на його корить з відповідача моральну шкоду у сумі 7 000 грн., витрати, понесені ним на правову допомогу, у сумі 3 000 грн. і судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат ОСОБА_2, що діє на підставі ордеру серії АА № 110539 від 03 вересня 2018 року, у судовому засіданні надали пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Крім того, позивач пояснив, що у відділі роботи з потерпілими ОСОБА_5 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, начальником якого він є, не встановлений чіткий порядок прийому документів. Прийом документів здійснюється як безпосередньо спеціалістами відділу, одним з яких він є, так і через канцелярію, шляхом проставлення на другому екземплярі заяви відмітки про її прийняття. Разом з тим, жоден з працівників відділу, які мають відповідні

електронні ключі, не має виключної компетенції на прийняття документів, оскільки всі спеціалісти відділу наділені правом прийому документів і при кожному відповідному зверненні питання щодо співробітника, який здійснюватиме прийом документів, вирішується або залежно від об’єму навантаження працівників на час такого звернення, або позивачем, як начальником відділу.

Представник відповідача ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області – ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності № 07-28/23 від 02 січня 2019 року в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та пояснила наступне. Позивача перед допуском до роботи на виконання вимог ст. 29 КЗпП України було проінформовано про його функціональні обов’язки та визначено йому робоче місце, ознайомлено з загальними положеннями діяльності відділу з роботи з потерпілими ОСОБА_5 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, його основними завданнями, функціями та правами спеціалістів відділу, статусом керівника відділу, його завданнями й обов’язками. Натомість 19 червня 2018 року до ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернувся ОСОБА_7, який поскаржився на некоректну поведінку позивача та його відмову у наданні консультації, а у липні 2018 року на адресу ОСОБА_5 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надійшов лист від КП «Лиманська служба єдиного замовника» про те, що ОСОБА_1 не прийняв у роботу заявку-розрахунок цього підприємства для надання матеріального забезпечення з тимчасової непрацездатності. ОСОБА_3 зазначає, що оскільки під час службового розслідування обставини, викладені у цих заявах підтвердилися, начальником управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області було прийняло рішення застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді догани, яке 02 жовтня 2018 року було достроково знято. Що стосується стягнення з відповідача моральної шкоди, то ОСОБА_3 зазначила, що позивач жодним чином не довів факт спричинення йому відповідачем вказаною доганою моральної шкоди, що підтверджується, зокрема, його прийняттям на військову службу за контрактом, задля чого необхідно мати відповідний стан як фізичного, так і психологічного здоров’я. Крім того, представник відповідача вказала на завищений розрахунок вартості послуг, наданих позивачу його представником, а також відсутність підтверджень оплати саме позивачем таких послуг. На підставі викладеного ОСОБА_3 просила суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

З приписів ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України слідує, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Так, згідно наказу начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області № 1585-к від 29 грудня 2017 року та записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії БТ-ІІ № 5118466, позивача, який займав посаду заступника начальника ОСОБА_5 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, з 02 січня 2018 року переведено на посаду начальника відділу роботи з потерпілими ОСОБА_5 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, яку він і займає на час судового розгляду даної справи.

Статтею 29 КЗпП України визначено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони. Аналогічні положення з приводу порядку ознайомлення працівника з умовами праці містить і ч. 2 ст. 5 та ч. 6 ст. 18 Закону України «Про охорону праці».

Отже саме під розписку роботодавець зобов’язаний знайомити працівника лише з інформацією, що стосується наявності на робочому місці працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливих наслідків їх впливу на його здоров'я, а також про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах. Що стосується роз'яснення працівникові його службових прав і обов'язків, ознайомлення його з правилами внутрішнього трудового розпорядку, то підтвердження цього факту розпискою працівника не вимагається.

Тобто сам по собі факт відсутності підпису працівника про ознайомлення його з його службовими правами та обов’язками, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку не свідчить про не ознайомлення працівника з ними.

Крім того, з Наказу начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області № 1585-к від 29 грудня 2017 року слідує, що переведення ОСОБА_1 з займаної ним посади на посаду начальника відділу роботи з потерпілими ОСОБА_5 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області відбулось у зв’язку із змінами в організаційній структурі та штатному розписі ОСОБА_5 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та на підставі заяви ОСОБА_1 від 29 грудня 2017 року.

В той же час, за приписами частини третьої статті 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Частиною четвертою статті 32 КЗпП України визначено, що якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

За таких обставин суд критично сприймає доводи позивача про те, що відсутність розписки про ознайомлення його з Положенням про відділ з роботи з потерпілими ОСОБА_5 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області свідчить про його необізнаність про свої посадові обов’язки, адже переведення працівника з однієї посади на іншу можливо лише за умови його попередження про це за два місяці до переведення і лише з його згоди.

Отже суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 не тільки був ознайомлений з колом функцій, прав та обов’язків, які входить до повноважень начальника відділу роботи з потерпілими ОСОБА_5 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, а й погодився на їх виконання. У зв’язку з цим суд не приймає доводи позивача про те, що акт щодо його відмови підписувати ознайомлення з відповідним Положенням про відділ роботи з потерпілими від 03 липня 2018 року, та зауваження до цього Положення від 19 липня 2018 року свідчать про його ознайомлення з вищевказаним Положенням про відділ роботи з потерпілими лише у липні 2018 року.

З наказу начальника управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області «Про накладання стягнення» № 502 від 08 серпня 2018 року слідує, що ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення ним трудової дисципліни, яке виявилося у тому, що позивач не надав роз’яснення щодо отримання ОСОБА_6, яка разом зі своїм чоловіком неодноразово до нього зверталася, декретних коштів, та не прийняв заяву-розрахунок у працівника Комунального підприємства «Лиманська служба єдиного замовника», що потягло за собою несплату лікарняних листів у встановлений строк.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 147 КЗпП України догана може бути застосована до працівника за порушення ним трудової дисципліни.

Пунктом 5.3 Положення про відділ з роботи з потерпілими ОСОБА_5 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області визначено, що основним завданням начальника відділу є виконання покладених на нього завдань і функцій, дотримання регламенту роботи, трудової дисципліни. Пунктом 5.8 цього Положення встановлено, що начальник відділу несе відповідальність, зокрема, за невиконання або неналежне виконання посадових завдань та обов’язків; порушення норм ділової етики; порушення регламенту роботи відділення. А у пункті 2.21 даного Положення закріплено, що до компетенції відділу входить здійснення консультативної та роз’яснювальної роботи.

Натомість з матеріалів справи вбачається, а стороною позивача не спростовано, що ОСОБА_1 дійсно не надав ОСОБА_6 консультації щодо отримання нею державної грошової допомоги, передбаченої законодавством при народженні дитини.

Крім того, пунктом 3.5 вищенаведеного Положення однією з основних функцій відділу визначено прийом та аналіз заяв-розрахунків від страхувальників на фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після винесення відповідного рішення.

Поряд з цим, у заяві КП «Лиманська служба єдиного замовника» № 510 від 19 липня 2018 року, якою підприємство просить Лиманське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області провести службове розслідування у відношенні ОСОБА_1,

зазначено, що 13 червня 2018 року позивач отримав від працівника даного підприємства заяву-розрахунок на фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за травень № 432 від 13 червня 2018 року, проте не зареєстрував її та не опрацював її у встановлений законодавством строк. Ті ж самі обставини зазначають у своїх поясненнях, наданих під час службового розслідування з цього приводу, головний бухгалтер та бухгалтер КП «Лиманська служба єдиного замовника» (а.с. 65, 66).

Свідок ОСОБА_8 у судовому засідання пояснив, що він є працівником КП «Лиманська служба єдиного замовника» та неодноразово сдавав відповідні документи від цього підприємства до відділу роботи з потерпілими ОСОБА_5 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Так, у червні 2018 року він в черговий раз приніс до відділу роботи з потерпілими документи на фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам та звернувся задля їх сдачі до ОСОБА_1, який, у свою чергу, хоча й не зробив жодної відмітки про прийняття принесених ним документів, однак назад їх не повернув, а залишив у себе на столі.

Крім того, заява-розрахунок, датована 10 липня 2018 року, яка направлена КП «Лиманська служба єдиного замовника» ОСОБА_5 міському відділенню управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам, у тому числі, тому працівнику, з приводу виплати відповідних грошових коштів якому 13 червня 2018 року приносив документи працівник КП «Лиманська служба єдиного замовника» (а.с. 27, 28), та роздруківки з журналу вихідної кореспонденції КП «Лиманська служба єдиного замовника» (а.с. 86, 87) у своїй сукупності підтверджують, що 13 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 не прийняв у передбаченому законом порядку заяву-розрахунок КП «Лиманська служба єдиного замовника» на фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам.

Таким чином, приймаючи до уваги, що, як пояснив у судовому засіданні сам позивач, прийом документів від страхувальників та їх подальша реєстрація здійснюється, у тому числі, безпосередньо працівниками відділу, одним з яких є і він, а також враховуючи, що відповідно до п. 5.4 вищевказаного Положення про відділ з роботи з потерпілими начальник відділу здійснює керівництво та організацію діяльності відділу роботи з потерпілими, спрямовує на виконання основних завдань соціального страхування, розподіляє обов’язки між працівниками відділу, суд приходить до переконання, що 13 червня 2018 року ОСОБА_1 залишив у себе на робочому місці заяву-розрахунок КП «Лиманська служба єдиного замовника» на фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам, однак, в порушення своїх посадових обов’язків, не прийняв її у роботу.

Що стосується показань свідка ОСОБА_9, яка у судовому засіданні пояснила, що бачила, як свідок ОСОБА_8 у червні 2018 року виходив з будівлі ОСОБА_5 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з документами в руках, то суд сприймає їх критично, оскільки свідок не вказала, які саме документи вона бачила та за якими конкретними ознаками вона дійшла висновку, що документи, які вона бачила у свідка ОСОБА_8 у червні 2018 року були, по-перше, документами КП «Лиманська служба єдиного замовника», а по-друге, документами на фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 було допущено порушення трудової дисципліни, а тому оскаржуваний ним наказ «Про накладення стягнення» є правомірним й підстави для його скасування відсутні. Отже у цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди, завданої йому відповідачем шляхом приниження його честі та гідності, а також ділової репутації, суд виходить з вимог ст. 237-1 КЗпП України, відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Тобто вказаною нормою закону моральні страждання визначені як наслідок порушення прав працівника.

Так, приймаючи до уваги, що вищезазначеним наказом про догану не порушено жодного права позивача, оскільки його було винесено законно, суд приходить до висновку, що і в цій частині вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу, на підставі ч. 1 ст. 141 та п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, згідно яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові – на позивача, суд приходить до висновку, що і в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 78, 81, 141, 259, 263-268, 273 ЦПК України, ч.ч. 1, 3 ст. 24, ст. 29, ст. 32, п. 1 ч. 1 ст. 147, ст. 237-1 КЗпП України, ч. 2 ст. 5, ч. 6 ст. 18 Закону України «Про охорону праці», ч. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», суд –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про скасування наказу та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 січня 2019 року.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_10