Рішення № 79478623, 28.01.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3769/18

номер провадження 2/695/399/19

28 січня 2019 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, –

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 18.05.2016 року близько 05 год. 05 хв. на 121 км автодороги Бориспіль-Запоріжжя відповідач по справі, керуючи автомобілем марки Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом Тітан, реєстраційний номер НОМЕР_2, виконуючи маневр заднім ходом здійснив наїзд на припаркований автомобіль DAF FT XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановами Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області по справах №695/1651/16-п та №695/1655/16-п від 14.07.2016 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.

Після проведеного огляду автомобіля DAF FT XF 95.430 реєстраційний номер АЕ1603HT, ремонтної калькуляції заявою ОСОБА_3 від 15.06.2016 року було погоджено розмір страхового відшкодування в розмірі 9840,40 гривень.

Розглянувши надані документи ПАТ «Страховою компанією «Країна» було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплати страхового відшкодування згідно страхового акту №02/39970/3.2.29 у розмірі 9340,40 гривень (9 840,40 грн. - 500,00 грн. (франшизи) = 9340,40 грн.).

Таким чином ПАТ «Страхова компанія «Країна» виконала покладені на неї зобов’язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій стороні.

Оскільки вина відповідача та факт його відмови від проходження медичного огляду на стан сп’яніння стверджені відповідним рішенням суду, позивач, керуючись нормами статей ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до ОСОБА_1 з даною позовною заявою про відшкодування коштів у сумі 9340 грн. 40 коп..

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.12.2018 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотанням про розгляд справи за участю сторін до суду не направив. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Суд, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у зв’язку із наступним.

Відповідно до постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.07.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Згідно з постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.07.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином судом встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.05.2016 року о 05 год. 05 хв. на 121 км автодороги Бориспіль-Запоріжжя, коли ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом Тітан, реєстраційний номер НОМЕР_2 виконуючи маневр заднім ходом здійснив наїзд на припаркований автомобіль DAF FT XF 95.430, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, крім того ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлена

Відповідно до полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/6046742, цивільно-правова відповідальність відповідача по справі, який керував транспортним засобом Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна».

За змістом ст.,ст. 9, 22 - 31, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Оскільки вказаний автомобіль, яким керував відповідач на момент ДТП, був забезпеченим у позивача, то останній прийняв на себе майнову відповідальність за дії відповідача та здійснив виплату страхового відшкодування власнику автомобіля ОСОБА_3 з урахуванням суми франшизи розрахованої за правилами ст.. 12.1 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Положеннями статті 36.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна) , якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Судом, із матеріалів справи вбачається, що позивач та потерпілий ОСОБА_3 погодили розмір страхового відшкодування, та потерпілий звернувся до позивача із відповідною заявою про його виплату, яка склала 9340 грн. 40 коп.

Факт перерахування коштів ОСОБА_3 у сумі 9340 грн. 40 коп. стверджується платіжним дорученням №10750 від 29.08.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином судом встановлено, що на виконання вказаних вище норм чинного законодавства позивач здійснив виплату потерпілому страхового відшкодування в сумі 9340.40 грн., які були перераховані на рахунок зазначений потерпілою у ДТП особою.

Нормами ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Нормами статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Нормами ст. 22 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування"до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Нормами статті 38 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає правові підстави звернення страховика з регресним позовом до страхувальника.

Так відповідно до вказаної вище статті страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), що визначено підпунктом в), пункту 38.1.1, статті 38 цього Закону.

Як встановлено судом із вказаної вище постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.07.2016 року відповідач по справі ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оскільки в позасудовому порядку питання про відшкодування сплаченої суми в порядку регресу між сторонами вирішено не було, у позивача виникло оспорене право на відшкодування шкоди в порядку регресу, за захистом якого він і був змушений звернутися до суду.

Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів на спростування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем у порядку та в межах визначених чинним законодавством було здійснено страхову виплату, спрямовану на відшкодування майнової шкоди заподіяної потерпілому, а також те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, який керував транспортним засобом та відмовився проходити огляд на стан сп’яніння у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку, що надані позивачем докази в своїй сукупності є достатніми та дають змогу дійти до висновку, про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Отже, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Суд також вважає, що з відповідача необхідно стягти судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, сплата якого стверджуються платіжним дорученням від 10.08.2018 року.

На підставі зазначеного та керуючись ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст., ст. 1166-1167, 1172, 1191, ЦК України та ст., ст. 10, 141, 264,265, 274 ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_4, що проживає за адресою: вул. ОСОБА_4 (Свердлова), 31, с. Софіївка Золотоніського району Черкаської області, на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (юридична адреса: 04176, вул. Електриків, 29А, м. Київ, код ЄДРПОУ 20842474; р/р 26504799999867 в ПАТ КБ «Правекс-Банк» в м. Києві, МФО: 380838) суму страхового відшкодування 9340 (дев’ять тисяч триста сорок) гривень 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» кошти в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні – в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя: Середа Л.В.