Ухвала суду № 79478047, 29.01.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2019 року

м. Лозова Харківської області

Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області

ОСОБА_1,

Справа № 629/282/19

Номер провадження 2/629/593/19

позивач – ОСОБА_2

відповідач - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області

третя особа – Відділ реєстрації Лозівської міської ради Харківської області

розглянувши цивільну справу про скасування арешту та обтяження щодо заборони на відчуження нерухомого майна

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 02.07.1998 року, її батькові - ОСОБА_3 та брату – ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить житлове приміщення (квартира) за адресою: м. Лозова Харківської області, м-н 5АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва про смерть від 06.04.2018 року, серія І-ВЛ № 629687, ОСОБА_4 помер 02.04.2018 року. Згідно свідоцтва про смерть від 23.06.2018 року, серія І-ВЛ № 634014, ОСОБА_3 помер 20.06.2018 року. У визначений чинним законодавством термін, позивачем було подано заяву до приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 про прийняття спадщини. Згідно спадкової справи № 62757421, позивач являється єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3. У січні 2019 року позивач звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначену квартиру. Однак, у видачі свідоцтва їй було відмовлено у зв’язку з наявністю виявленого обтяження (арешту). Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиному реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна від 21.12.2018 року було виявлено арешт нерухомого майна, реєстровий номер обтяження: 13227430, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження ВДВС Лозівського МРУЮ Харківської області за № 35103593 від 31.10.2012 року, об’єкт обтяження: невизначений, все нерухоме майно, власник: ОСОБА_4. 14.01.2019 року позивач звернулася до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області з заявою про зняття обтяження (арешту) на все нерухоме майно відносно ОСОБА_4. Згідно листа ВДВС, відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_4 відсутні, в зв’язку з чим, не мають законних підстав для зняття арешту. За наявності заборони відчуження на все майно, позивач, як спадкоємець нерухомого майна, не має можливості здійснити дії щодо Державної реєстрації своїх прав на успадковане майно. На підставі вищевикладеного просить скасувати арешт та заборону відчуження на все нерухоме майно ОСОБА_4, накраденого відділом державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області про відкриття виконавчого провадження, 35103593, зареєстроване 09.11.2012 року Харківською філією «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за реєстраційним номером 13227430 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Перевіривши дотримання позивачем вимог, які пред’являються до форми і змісту позовних заяв, суддя вважає, що подана заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона цим вимогам не відповідає зважаючи на таке.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 № 5 у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

ОСОБА_2 в обґрунтування своїх вимог вказує на положення Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження. За наявності заборони відчуження на все майно померлого ОСОБА_4 порушуються її права, як спадкоємця померлого.

ОСОБА_2 визначила здійснити захист її майнових прав у позовному провадженні, а не у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 № 5 спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Предмет позову як його один з основних елементів представляє собою матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка витікає зі спірної матеріально-правової відносини, з приводу якої суд повинен ухвалити рішення у справі. Позивач сам вибирає, який позов пред’явити до суду. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги.

ОСОБА_2 у якості відповідача зазначено Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, разом з тим в порушення 175 ЦПК України не вказано зміст позовних вимог щодо цього відповідача, в чому саме полягає матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

В позові відсутні дані щодо боржника, особи, в інтересах якої накладався арешт на майно, що згідно ч. 6 ст. 175 ЦПК України є необхідним для правильного вирішення спору.

Крім того, з наданих до позову матеріалів не убачається, який саме виконавчий документ перебував на примусовому виконанні, який орган видав виконавчий документ та у якому саме порядку, передбаченому законом, що має значення для визначення порядку судочинства щодо розгляду заявленого позову.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа Відділ реєстрації Лозівської міської ради Харківської області про скасування арешту та обтяження щодо заборони на відчуження нерухомого майна - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків строк – 5 (п’ять) днів з дня отримання даної ухвали.

Роз’яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвали окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку згідно ст.ст. 353, 354, 355, п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Суддя: К.Ш.Харабадзе