Вирок № 79477702, 29.01.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/18653/18

н/п 1-кп/640/406/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2019 р. Київський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого - судді Зуба Г.А.,

при секретері - Черниш О.В.,

за участю прокурора - Брагар Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження № 42015220750000710 за обвинуваченням: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6. народження, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7р. народження та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8. народження, раніше не судимий, призваного у зв'язку з мобілізацією до лав Збройних Сил України 01 квітня 2014 року Центрально-Миколаївським ОМВК Миколаївської області, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді гранатометника 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 7-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3-го батальйону оперативного призначення військової частини 3017 Національної гвардії України, у військовому званні солдат, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч. 3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 4 ч. 8, ст. 5 ч. 1, ст. 10, 11, ст. 22 ч. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу ВО Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого Верховною Радою України № 1126-VII, ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадянин ОСОБА_2 був призваний до лав Збройних Сил України 01 квітня 2014 року Центрально-Миколаївським ОМВК Миколаївської області.

Відповідно до наказу командира військової частини 3017 Національної гвардії України №46 від 19 вересня 2015 року солдат ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу військової частини 3017 Національної гвардії України, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду гранатометника 3-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 7-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3-го батальйону оперативного призначення військової частини 3017 Національної гвардії України, яка дислокується за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1-а.

Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 14, 16, 37, 40, 127, 128, 216-222 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст. ст. 1, 3, п. 8 ст. 6, п. 2 ст. 23, п. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу" був зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями інструкціями; неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін та про виконання наказу доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальникові; сумлінно вивчати військову справу , зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України; вважатися таким, що виконує обов'язок з військової служби знаходячись на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); дорожити бойовою славою Збройних Сил України, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Про порядок проходження військової служби солдату ОСОБА_2 достеменно було відомо, і до часу самовільного залишення місця служби останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.

Разом з тим, солдат ОСОБА_2, діючи в порушення вимог вище зазначених нормативних актів, обвинувачується у вчиненні умисного військового злочину проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин:

Проходячи військову службу солдат ОСОБА_2 не маючи будь-яких поважних причин для звільнення від проходження військової служби та виконання обов'язків військової служби, вирішив тимчасово ухилитися від військової служби, у зв'язку з чим самовільно залишив місце служби.

Так, 22 вересня 2014 року у невстановлений точно досудовим розслідуванням час, солдат ОСОБА_2, не маючи будь-яких поважних причин для звільнення від обов'язків військової служби, діючи умисно, без дозволу командування військової частини, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, самовільно залишив місце служби - військову частину 3017, яка дислокується м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1-а та до 20 вересня 2018 року продовжував ухилятися від військової служби, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи з виконанням обов'язків військової служби, тобто тривалістю понад один місяць.

20 вересня 2018 року солдат ОСОБА_2 припинив ухилятися від військової служби.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 407 ч.3 КК України, визнав повністю та пояснив , що дійсно він 22.09.2014р. вийшов з військової частини , без дозволу , та поїхав до дому допомагати родичам, а 20.09.2018р. він отримав листа та з'явився до військової прокуратури, щиро кається, просить суворо не наказувати, а в подальшому обіцяє не скоювати злочинів.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення , доведена у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ст. 407 ч.3 КК України, тобто - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем (крім строкової служби), тривалістю понад один місяць.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює, характеризується формально.

Обставинами, що пом'якшують покарання , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та те що у обвинуваченого на утриманні маються троє неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення , дані про особу обвинуваченого , пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставини, і вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів для ОСОБА_2 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. 407 ч.3 КК України, при цьому його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства , тому суд застосовує ст. 75 КК України і призначає покарання з іспитовим строком з застосування ст. 76 КК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 407 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановити випробувальний строк 1 (один) рік, в силу ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя Зуб Г.А.