Рішення № 79477410, 28.01.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3465/18

Провадження № 2/638/2277/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2019 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Штих Т. В.

за участю секретаря Тарасової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в :

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) звернулося 17.03.2018р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути в порядку регресу з відповідача - ОСОБА_1 на свою користь кошти, в розмірі понесених витрат, у розмірі 41213,18 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову МТСБУ зазначає, що 25.07.2015р. з вини відповідача ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення транспортного засобу «BMW», д.н.з НОМЕР_2, під керуванням останнього, з іншими транспортними засобами. На дату дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений транспортний засіб, «Hyundai», д.н.з НОМЕР_1, що належав ОСОБА_2 Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 05.10.2015р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП, тобто у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про відшкодування шкоди, зазначивши при цьому, що будь-яких розрахунків із винуватцем ДТП вона не мала. Відповідно до платіжного доручення №6574 від 18.12.2015р. МТСБУ здійснило регламентну виплату (страхове відшкодування) потерпілій у розмірі 40473,18 грн., також МТСБУ було сплачено витрати на визначення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 740,00 грн.

Позивач звертає увагу суду на той факт, що 04.01.2016р. відповідач звернувся до МТСБУ із заявою до якої долучив розписку, що свідчить про частковий взаєморозрахунок у розмірі 20000 грн. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в рамках відшкодування заподіяної шкоди, що мав місце 02.10.2015р.

Також позивач зазначає, що цей факт сформував його позицію, як таку, що ОСОБА_2 отримала подвійне відшкодування заподіяної їй шкоди, а саме: від МТСБУ в розмірі 40473,18 грн. та від відповідача ОСОБА_1 в розмірі 20000 грн.

У зв'язку з цим, у березні 2016 року МТСБУ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, однак суд апеляційної інстанції у задоволенні позовних вимог МТСБУ відмовив.

Позивач посилається на норми ст.1191 ЦК України, п.38.2.1. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та зазначає, що до МТСБУ після проведення виплати потерпілій особі виникло право зворотної вимоги (регресу).

Відповідач подав до суду відзив в якому заперечив задоволення позовних вимог МТСБУ в частині права останнього на регрес суми у розмірі 40473,18 грн., посилаючись на той факт, що між ним та потерпілою ОСОБА_2 було здійснено взаєморозрахунки на суму 20000 грн. Про даний факт було відомо позивачу під час прийняття рішення щодо здійснення регламентної виплати. Доказом цього є постанова про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, в якій зазначено про проведений взаєморозрахунок між відповідачем та третьою особою - потерпілою ОСОБА_2, а саме часткове добровільне відшкодування заподіяної шкоди., що міститься у матеріалах справи щодо розслідування даного страхового випадку. Відповідач зазначає, що позивачем не було взято до уваги зазначений факт й при зверненні з даними позовними вимогами до суду. Відповідач визнає, що МТСБУ має право регресної вимоги до нього на суму у розмірі 20473,18 грн., яку готовий відшкодувати.

Представник позивача та третя особа повторно не з'явилися в судове засідання хоча були своєчасно та належним чином повідомлені про час та дату його проведення.

Відповідач до суду не з'явився, надав заперечення, просить суд частково задовольнити позовні вимоги позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлено, що 25.07.2015р. в м. Києві по Житомирському Шоссе, 6-А сталося ДТП. Учасниками даної події були водій ОСОБА_1, який керував автомобілем «BMW», д.н.з НОМЕР_2, та водій ОСОБА_4 на автомобілі «Hyundai», д.н.з НОМЕР_1, яким володіла ОСОБА_2, відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3.

На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу.

Згідно Постанови Святошинського районного суду м. Києва від 05.10.2015р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП, тобто у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у якій окрім іншого зазначено, що однією з обставин, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди.

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль «Hyundai», д.н.з НОМЕР_1, яким володіла ОСОБА_2

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» вих. № С15-342 від 17.09.2015р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ «HYUNDAI ACCENT», державний № НОМЕР_1 складає 48567,81 грн. (сорок вісім тисяч п'ятсот шістдесят грн.. 81 коп.), а за вирахуванням ПДВ, складає суму у розмірі 40473, 18 грн. (сорок тисяч чотириста сімдесят три гривні 18 коп.).

Зазначена шкода відповідачем ОСОБА_1 була відшкодована потерпілій особі частково - у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 від 02.10.2015р.

Однак, власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2, з метою отримання подвійного, на думку позивача, відшкодування звернулась до МТСБУ із заявою про відшкодування збитків, зазначивши в цій заяві, що взаєморозрахунки між нею та винуватцем ДТП не проводились, надавши при цьому разом із іншими документами до цієї заяви копію постанови Святошинського районного суду м. Києва від 05.10.2015 року, у якій зазначено, що однією з обставин, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до платіжного доручення №6574 від 18.12.2015р. МТСБУ здійснило регламентну виплату (страхове відшкодування) потерпілій ОСОБА_2 у розмірі 40473,18 грн.

17.12.2015р. МТСБУ звернулось до відповідача ОСОБА_1 з листом № 3/1-05/35479 змістом якого була пропозиція добровільно компенсувати МТСБУ понесені, у зв'язку із регламентною виплатою ОСОБА_2, витрати у розмірі 41213,18 грн.

У відповідь на вказаний лист, 04.01.2016р. відповідач звернувся до МТСБУ із заявою про долучення до справи № 28104 розписки ОСОБА_2 від 02.10.2015 р. про проведені між ними взаєморозрахунки на суму 20000 грн.

Статтею11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Згідно ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на вересень 2015 року) МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Відповідно до пп. а) п. 41.1. ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до пп. 33.1.4 п.33.1 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на вересень 2015 року) у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст.41 цього закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон і свою адресу. Якщо водій ТЗ з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами й запобігти необґрунтованим виплатам.

Зі змісту наведених правових норм можна зробити висновок: якщо страхувальник або водій транспортного засобу, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, відповідно останній був позбавлений можливості здійснити свій обов'язок - вчинити певні дії, що передбачено пп. 34.1 та 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на вересень 2015 року), а саме своєчасно розпочати розслідування події, що містить ознаки страхового випадку та вжити відповідних заходів для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Вимогами п.35.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на листопад 2015 року) передбачено: «Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Разом з цим, п.35.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на листопад 2015 року) зазначено: «особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов'язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов'язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.

Згідно п. 34.4. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на листопад 2015 року) для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники.

Пункт 34.1. вказаної статті передбачає, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Також, п. 36.1. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на листопад 2015 року) передбачено: страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовом порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 36.2. зазначеної статті, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду,але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану

вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.п. 34.1. та 34.4. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на листопад 2015 року) до розслідування даного страхового випадку було залучено головного експерта МТСБУ Полежака І.М., який мав визначити причини настання страхового випадку, розмір збитків, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

12 листопада 2015 року працівник МТСБУ ОСОБА_6, відповідно до п.35.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на листопад 2015 року) надала консультаційну допомогу заявнику ОСОБА_2 під час складення останньою письмової заяви щодо здійснення відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП та прийняла дану заяву разом із додатком - Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 05.10.2015р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП, та, у якій окрім іншого зазначено, що однією з обставин, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди.

У зазначену заяву ОСОБА_2 внесла інформацію про те, що взаєморозрахунки між нею та винуватцем ДТП не проводились.

У свою чергу головний експерт МТСБУ Полежака І.М., зміст Постанови Святошинського районного суду м. Києва від 05.10.2015р. де зазначений факт взаєморозрахунку між відповідачем ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_2 залишив поза уваги, запити щодо отримання відомостей, з приводу здійснених взаєморозрахунків між останніми не здійснив, тобто не вчинивши жодної дії, щоб запобігти необґрунтованим виплатам, склав Довідку № 1 від 16.11.2015р. про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, вказавши, що ОСОБА_2 має право на відшкодування підтвердженої шкоди по майну на суму 40473,18 грн.

Разом з цим, головний експерт МТСБУ Полежака І.М., посилаючись на Довідку № 1 від 16.11.2015р. та документи надані по справі МТСБУ. дійшов висновку про можливість визнання майнових вимог заявника та прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), у зв'язку з чим склав проект наказу № 6574 від 16.12.2015р., який був підписаний керівництвом МТСБУ та став підставою виплати грошових коштів ОСОБА_2

Таким чином, саме факти внесення ОСОБА_2 завідомо неправдивої інформації про відсутність взаєморозрахунків між нею та винуватцем ДТП у письмову заяву від 12.11.2015р., а також неналежне розслідування страхового випадку та неналежне дослідження матеріалів справи під час прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) головним експертом Полежакою І.М. знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із виплатою МТСБУ на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 40473,18 грн.

У березні 2016 року МТСБУ зверталось з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, стверджуючи, що ОСОБА_2 отримала подвійне відшкодування заподіяної їй шкоди, а саме: від МТСБУ в розмірі 40473,18 грн. та від відповідача ОСОБА_1 в розмірі 20000 грн., що свідчить про обізнаність та правову позицію позивача щодо помилкового визнання майнових вимог ОСОБА_2 на вказану суму.

Розрахунок між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на суму 20000 грн., як часткове відшкодування заподіяної матеріальної шкоди у наслідок ДТП, підтверджується розпискою ОСОБА_2 від 02.10.2015р., яка міститься в матеріалах справи.

Так, за умови належного виконання ОСОБА_2, як особою. що має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на листопад 2015 року), а також належного виконання службових обов'язків головним експертом Полежакою І.М., сума страхового відшкодування (регламентної виплати), з врахуванням розрахунку між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мала складати 20473,18 грн. Таким чином, сума у розмірі 20000 грн., помилково сплачена МТСБУ на користь ОСОБА_2, не є страховою (регламентною) виплатою (страховим відшкодуванням), та відповідно не може бути предметом регресної вимоги.

З огляду на зазначене, МТСБУ має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача ОСОБА_1 у розмірі суми сплаченого страхового відшкодування, тобто 20473,18 грн., а не помилково виплаченої суми, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ в порядку регресу суми у розмірі 40473,18 грн. не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 740,00 грн., суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено право страховика вимагати відшкодування додаткових витрат, які понесені у зв'язку із встановленням розміру збитків та збору документів, у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховою (регламентною) виплатою (страховим відшкодуванням), а спрямовані на визначення розміру збитків. Вказані витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду, у зв'язку з чим, позовні вимоги у вказаній частині у розмірі 740,00 грн. не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позову до суду було сплачено судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто 891,30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 22, 1187 1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 третя особа ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження підприємства за адресою: м.Київ, Русанівський бульвар, 8; код ЄДРПОУ 21647131) в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 20473,18 грн. (двадцять тисяч чотириста сімдесят три ) гривні 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження підприємства за адресою: м.Київ, Русанівський бульвар, 8; код ЄДРПОУ 21647131) витрати по сплаті судового збору у розмірі 891 (вісімсот дев'яносто одна) гривня 30 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя Т.В.Штих