Рішення № 79476318, 28.01.2019, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 554/5768/17

Провадження № 2/553/587/2018

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.01.2019 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві питання щодо винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок приниження честі, гідності та ділової репутації , -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебувала вищезазначена судова справа.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 500 грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 80 грн. 00 коп.

26.12.2018 року позивач надала суду заяву, в якій зазначає, що в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України нею до судових дебатів була подана відповідна заява, у зв'язку з чим додає акт та квитанцію про сплату судових витрат на правову допомогу, які просить стягнути з відповідача на її користь.

Як встановлено в п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_3 не з'явились, не повідомивши про причини неявки, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте відповідно до положень ст. 270 ЦК України їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про ухвалення додаткового рішення.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 проти задоволення заяви заперечували, посилаючись на недоведеність належними доказами підстав та факту понесення позивачем витрат, про стягнення яких ставиться питання.

Розглянувши дану заяву та матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.ч. 3, 4, 5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 під час судового розгляду справи судом першої інстанції здійснював адвокат ОСОБА_3, яким на підтвердження повноважень представника надано суду ордер на надання правової допомоги ПТ № 073038 від 14.05.2018 року, виписаний на підставі договору б/н від 11.05.2018 року, а також витяг з договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) б/н від 11.05.2018 року, укладеного з ОСОБА_1, який підписаний сторонами – замовником ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 13.01.2016 року.

Як встановлено в ч. 4 ст. 58 ЦК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Таким чином, повноваження адвоката ОСОБА_3 як представника позивача підтверджені в порядку, встановленому чинним цивільним процесуальним законодавством, - ордером. Подання суду інших документів з цією метою не передбачене.

Ордер на надання правової допомоги ПТ № 073038 є бланком, його зміст, надрукований типографським способом, свідчить про те, що він може бути виписаний або на підставі договору про надання правової допомоги, або на підставі доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання правової допомоги.

Наявні у справі документи безперечно свідчать про те, що ОСОБА_3 брав участь у розгляді справи як адвокат на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) б/н від 11.05.2018 року, укладеного з позивачем ОСОБА_1

При цьому, жодних підстав стверджувати про те, що правова допомога адвокатом ОСОБА_3 надавалась позивачу на безоплатній основі, не встановлено.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Позивачем в судовому засіданні 20.12.2018 року до судових дебатів подано суду заяву, в якій вона повідомила, що витрати на правову допомогу та докази таких витрат будуть надані нею протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, орієнтовний їх розмір становить 2000 грн. 00 коп. з розрахунку 700 грн. за годину роботи адвоката.

26.12.2018 року позивачем подано до суду остаточний розрахунок судових витрат на правову допомогу.

На підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, позивач надала акт прийому-передачі до договору від 11.05.2018 року про надання правової допомоги від 21.12.2018 року, відповідно до якого адвокат виконав, а клієнт прийняв наступні види робіт: опрацювання матеріалів наданих клієнтом: витрати часу – 60 хв. з розрахунку 600 грн. за одну годину – сума становить 600 грн. 00 коп.; написання відповіді на відзив, підготовка до подачі її в суд першої інстанції: витрати часу – 90 хв. з розрахунку 600 грн. за одну годину – сума становить 900 грн.; участь у судових засіданнях: витрати часу 60 хв. з розрахунку 600 за одну годину – сума становить 600 грн. Загальна сума наданих послуг з правничої допомоги становить 2100 грн. 00 коп.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 21/12-11 від 21.12.2018 року адвокат ОСОБА_3 прийняв від ОСОБА_1 2000 грн. 00 коп. на підставі договору про надання правової допомоги від 11.05.2018 року та акту прийому – передачі про надання правової допомоги від 21.12.2018 року.

Вказаний документ підписаний адвокатом ОСОБА_5 та сумнівів в достовірності у суду не викликає. При цьому, подання додаткових документів, в тому числі даних щодо внесення відомостей про вищевказану квитанцію до відповідного журналу та відображення як доходу від адвокатської діяльності чинним законодавством не передбачено, питання перевірки достовірності податкової звітності адвоката до компетенції суду не входять та при вирішенні питання про стягнення судових витрат дослідженню не підлягають.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Враховуючи викладене, беручи до уваги предмет та підстави позовних вимог, строк розгляду справи та процесуальну поведінку позивача під час судового провадження, сумлінне ставлення до виконання процесуальних обов'язків, вжиття заходів до мирного врегулювання спору, доведеність того факту, що витрати на правову допомогу пов'язані з розглядом саме даної справи, в якій адвокат ОСОБА_3 брав участь та готував процесуальні документи, обґрунтованість та пропорційність їх розміру з урахуванням виконаної адвокатом роботи та предмету спору, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу.

Факт отримання адвокатом ОСОБА_3 від позивача ОСОБА_1 коштів в сумі 2000 грн. 00 коп. підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 21/12-11 від 21.12.2018 року. Ця сума об'єктивно є меншою, ніж вартість виконаної адвокатом роботи згідно її обсягу, зафіксованого в акті прийому-передачі до договору від 11.05.2018 року про надання правової допомоги від 21.12.2018 року. Враховуючи те, що поділу підлягають фактично понесені стороною та документально підтверджені витрати, суд вважає, що при вирішенні заяви позивача про стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу, суд має виходити з суми 2000 грн. 00 коп.

В ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2018 року задоволені частково, суд приходить до висновку, що судові витрати ОСОБА_1 на правову допомогу підлягають частковому задоволенню в сумі 100 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Доповнити резолютивну частину рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 20 грудня 2018 року у справі № 554/5768/17 (провадження № 2/553/587/2018) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок приниження честі, гідності та ділової репутації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 100 грн. 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 29.01.2019 року.

Суддя Леніського районного суду м. ПолтавиОСОБА_6