Рішення № 79475653, 28.01.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

28.01.2019 227/4364/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю секретаря: Овчиннікової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шахівської сільської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Шахівської сільської ради про визнання за позивачем права на земельну частку (пай) колишнього КСП «Росія», яка знаходиться на території Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, який помер 13 червня 1995 року. В обґрунтування позову посилається на те, що його батькові ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Росія», яка знаходиться на території Шахівської сільської ради. 13 червня 1995 року його батько помер. Постановою державного нотаріуса від 18 липня 2018 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа. Державний акт на право колективної власності на землю, виданий КСП «Росія» 12 травня 1995 року, тобто за життя спадкодавця, згідно списків членів КСП доданих до акту, ОСОБА_2 знаходиться під номером 402. А тому, позивач вважає, що позивач має право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Росія», яка знаходиться на території Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2.

Представник відповідача звернувся в суд відзивом на позовну заяву, відповідно до якого Шахівська сільська рада не заперечує проти позову, оскільки згідно документів, які долучені до позовної заяви, ОСОБА_2 внесений до списку членів колективної власності колишнього КСП «Росія», хоча і сертифіката на земельну частку (пай) на його ім’я не був виписаний і не видавався.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання не з’явилась, звернулась в суд з заявою про розгляд спавши у її відсутності, на позові наполягає, та просить його задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Звернувся в суд з заявою про розгляд справи у відсутності представника Шахівської сільської ради, проти позову не заперечують з мотивів викладених у відзиві на позов.

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, у відсутності сторін.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши усі наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ДН №13 від 12 травня 1995 року, виданий колективному сільськогосподарському підприємству «Росія» розташованому в с.Октябрське Октябрською сільською радою народних депутатів Добропільського району Донецької області, у тому що вказаному власнику землі передається у колективну власність 3068,3 га землі в межах згідно планом. Землю передано відповідно до рішення Октябрської сільської ради народних депутатів від 12 травня 1995 року.

З додатку №1 до державного акту, до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства вбачається, що під №402 є ОСОБА_2. (а.с.6-8)

Відповідно до відповіді відділу у Добропільському районі головного Держгеокадастру у Донецькій області від 31 серпня 2017 року, ОСОБА_2 внесений до списків членів колишнього КСП «Росія» Добропілсьького району включених в остаточний пайовий розрахунок паювання земель підприємства, затверджені рішенням виконкому Октябрської сільської ради від 15 травня 1996 року та розпорядженням голови Добропільської райдержадміністрації «Про затвердження вартості та розміру в умовах кадастрових гектарів земельної частки (пай) для видачі сертифікатів по КСП «Росія» Добропільського району» від 15 грудня 1996 року №530. Сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім’я ОСОБА_2 не був виписаний та не видавався. Розмір земельної частки (паю) по колишньому КСП «Росія» становить 6,96 в умовних кадастрових гектарах. Вартість земельної ділянки становить 201987,35 грн. (а.с.9)

З довідки Шахівської сільської ради від 15 серпня 2018 року вбачається, що згідно Технічної документації із землеустрою по складанню державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на прав на земельну частку (пай) колишнього КСП «Росія» Добропільського району земельна частка (пай), яка належала за життя ОСОБА_2 знаходиться під №257. (а.с.11)

Свідоцтвом про народження підтверджується, що батьком позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_2. (а.с.4)

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 липня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті 13 червня 1995 року батька ОСОБА_2, на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) в землях колективного сільськогосподарського підприємства «Росія» Добропільського району Донецької області. (а.с.10)

Відповідно до відповіді Добропільської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_2, померлого 13 серпня 1995 року, спадкова справа не відкрито, що також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкого реєстру.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Так, пунктом 1 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно до пункту 2 даного Указу право на земельну частку(пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства (далі САТ), в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Отже, для того, щоб набути право на земельну частку (пай), згідно з даним пунктом Указу, необхідна наявність таких обставин: щоб особа була членом колективного сільськогосподарського підприємства;була внесена до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю; колективне сільськогосподарське підприємство отримало акт про право колективної власності на землю.

У ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" зазначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну часту (пай) у встановленому законодавством порядку.

Частиною 3 статті 1 цього Закону передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, особи, які отримали сертифікат на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай). Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом беззаперечно встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя мав право на земельну частку (пай), як члени колективного сільськогосподарського підприємства «Росія» та був внесений до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства вбачається, що під №402, хоча за життя не отримав сертифікату на право власності на неї.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 липня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті 13 червня 1995 року батька ОСОБА_2, на спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) в землях колективного сільськогосподарського підприємства «Росія» Добропільського району Донецької області. (а.с.10)

Разом з тим, враховуючи, що спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема правила ЦК УРСР1963, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом.

За правилом ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Отже, для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Факт прийняття спадщини ОСОБА_1І після смерті ОСОБА_2 підтверджено матеріалами справи.

Зокрема, згідно довідки Шахівської сільської ради від 28 січня 2019року , ОСОБА_2 по день смерті 13 червня 1995 року був зареєстрований і мешкав в с.Шахове вул. Воскова, 7 Добропілсьького району Донецької області. На день до його смерті, за рік до смерті, на протязі 6 місяців після смерті в будинку були зареєстровані і мешкали: ОСОБА_1 – син, ОСОБА_4 Павлівна- невістка, ОСОБА_5, внук, ОСОБА_6 – онука.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_2 внесений до списків членів колишнього КСП «Росія» Добропілсьького району , хоча сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім’я ОСОБА_2 не був виписаний та не видавався, розмір земельної частки (паю) по колишньому КСП «Росія» становить 6,96 в умовних кадастрових гектарах, дана земельна частка (пай), яка належала за життя ОСОБА_2 знаходиться під №257, спадкоємець ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька, а тому суд вважає, що позивач має право в порядку спадкування після смерті ОСОБА_1 на земельну частку (пай) розміром 6,96 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП «Росія», яка знаходиться на території Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265, 274-279, 353-355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП:НОМЕР_1, адреса місця реєстрації: 85050 Донецька область Добропільський район с. Шахове вул. Воскова, буд. 7) до Шахівської сільської ради (ЄДРПОУ: 04343197, адреса місця знаходження: 85050 Донецька область Добропільський район с. Шахове вул. М.Ф. Чернявського, буд. 14) про визнання права на земельну частку пай в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 13 червня 1995 року, на земельну частку (пай) розміром 6,96 умовних кадастрових гектара, із земель колишнього КСП «Росія», яка знаходиться на території Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення виготовлено 28 січня 2019 року.

Суддя Л.С. Мацишин

28.01.2019