Ухвала суду № 79474816, 29.01.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

іменем України

29.01.2019 року Провадження №6/425/26/19

Справа №425/305/19

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судд ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання- Окрошко О.О.,

державного виконавця - Мирошниченко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рубіжному Луганської області подання державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Луганській області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа,-

встановив:

Представник Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Луганській області звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_3 в праві виїзду за межі України без вилучення паспорту, в якому зазначив, що у Рубіжанському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління у Луганській області на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження №57121410 від 04.09.2018 року, яке відкрито на підставі Вимоги №Ф-1898-17 від 05.05.2018 року, видану ГУ ДФС у Луганській області про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: Луганська область, міст Рубіжне, АДРЕСА_1, згідно виконавчого документу- Луганська область, м.Рубіжне, вул. Гоголя, будинок №46, на користь ГУ ДФС у Луганській області, код ЄДРПОУ 39591445, адреса реєстрації: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, буд.72, заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 17605,50 грн.

В поданні державний виконавець Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Луганській області зазначає, що боржник викликався до Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Луганській області, однак на виклик не з,явився. Боржник не працює, пенсію не отримує.

Згідно інформації ДФС України через ДП «НАІС», за боржником зареєстровано рахунки, на які державним виконавцем накладено арешт.

Відповідно відомостей АТ «Ощадбанк», залишок коштів на рахунках, що зареєстровано за ОСОБА_3, складає 0,00 грн.

Згідно відповіді Територіального сервісного центру №4442 за боржником транспортні засобі не зареєстровано.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об,єктів нерухомого майна щодо суб,єкта нерухоме майно не зареєстровано.

Відповідно інформації, наданої Рубіжанським МВДРАЦС ГТУЮ у Луганській області актовий запис про смерть відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, по відділу та по даним державного реєстру актів цивільного стану не зареєстрований.

Згідно відповіді загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області, ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 за посвідкою на постійне проживання ЛГ 31059 виданої 13.10.2011 року ВГІРФО УМВС України в Луганській області.

Згідно акту державного виконавця від 07.12.2018 року боржник на виклик не з,явився, причини не повідомив.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 займається роздрібною торгівлею з лотків на ринках іншими товарами (основний) та 18.08.2015 року зареєстрований як фізична особа- підприємець.

Відповідно відповіді, наданої ДП «Рубіжанський ринок» Луганської облспоживспілки, за боржником оренда торгового приміщення або право власності на металеві споруди, що знаходяться на території ринку не зареєстровано.

16.01.2019 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою зазначеною у виконавчому документі. Під час виходу державного виконавця двері ніхто не відчинив, що стало перешкодою в проведені виконавчих дій.

05.11.2018 року на адресу відділу вiд ГУ ДФС у Луганської області надійшло клопотання про вжиття заходів тимчасового обмеження боржників у праве виїзду за межi Украли, згідно якого ГУ ДФС у Луганській області просить обмежити у праве виїзду за кордон ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1.

3 метою встановлення факту перетинання боржником державного кордону України, державним виконавцем направлено запит до Державної прикордонної служби України згідно

відповіді на який встановлено, що боржник неодноразово перетинав кордон України.

Станом на 24.01.2019 року залишок заборгованості за вищевказаним листом становить 17605,50 три.

ОСОБА_3 з моменту відкриття виконавчого провадження не здійснив жодної проплати на погашення борту.

На підставі вищенаведеного, просить суд вирішити питання щодо застосування до ОСОБА_3, 30.003.1980 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до виконання зобов,язань, покладених на нього Вимогою №Ф-18898-17 від 05.05.2018 року, яка видана ГУ ДФС у Луганській області про стягнення заборгованості за сплати єдиного внеску у сумі 17605,50 гривень, заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України.

Представник Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Луганській області у судовому засіданні вимоги подання підтримав, надав суду аналогічні пояснення по суті заявлених вимог.

Відповідно ч.4 ст.441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно ч.3 ст.441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, або рішенням інших органів (посадових осіб) якщо така особа ухиляється від виконання зобов,язань, покладеним на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов,язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

За змістом пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що особа, що має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежного.

Правильне застосування судом процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з цього питання є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина та має на меті сприяти ефективному, своєчасному і законному примусовому виконанню рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Оскільки, відповідно до частини 4 статті 441 Цивільного Кодексу України, зазначене подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду необхідно з'ясувати, чи дійсно боржник свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання.

На момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У зв'язку із цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні, може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених частиною 5 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема:

утримання від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускання в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подання виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомлення виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з’являтися на вимогу виконавця; надання пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Само по собі посилання на заборгованість за вказаним виконавчим документом ,за відсутності відповідних доказів не свідчить про цілеспрямоване ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Заявник надав суду копію довідки про причину повернення конверта з документами, згідно якої, постанова про відкриття виконавчого провадження повернута на адресу РМВДВС ГТУЮ у Луганській області з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання», але, як вбачається з даного документу, постанова була направлена ОСОБА_3 за адресою: м.Рубіжне, вул.Гоголя,46 (а.с.6), хоча згідно відомостей загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.23).

Крім того, заявник надав суду інформацію головної пошти країни «Укрпошта» з відомостями про відстеження поштового відправлення (а.с.8), з якого не зрозуміло, кому саме та який документ було відправлено.

Таким чином, будь-яких доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань заявник не надав, як не надав доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та викликів державного виконавця.

За зазначених обставин, суд дійшов висновку що факт ухилення боржника від виконання зобов”язання не є об'єктивно наявним і не підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Суд враховує, що свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі Конвенції), частина друга якої передбачає: «Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною», проте згідно ч. 3 указаної статті це на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Вважає що за встановлених по справі обставин встановлення такого обмеження не буде відповідати критеріям законності, переслідувати легітимну мету, що є передбаченою у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції і перебувати у справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом та не буде пропорційним меті його застосування.

Отже, подання державного виконавця Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Луганській області про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа задоволенню не підлягає, оскільки наведені у ньому обставини і додані до нього документи не можуть бути в даному випадку визнані такими, що свідчать про умисне ухилення боржника від виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб) в контексті положень ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» , а тому правові підстави для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні.

Керуючись ст. 411 ЦПК України, Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд,-

ухвалив:

Відмовити державному виконавцю Рубіжанського міського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління у Луганській області ОСОБА_2 в задоволенні подання про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала,якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Москаленко