Рішення № 79474722, 22.01.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2019 року Провадження №2/425/12/19

Справа №425/1215/18

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за участю секретаря - Чикунової Ю.С.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.05.1997 року помер ОСОБА_3, який заповів усе своє майно сторонам по справі, які в свою чергу в порядку ст. 1268 ЦК України не прийняли вказану спадщину та відмовилися від неї на користь своєї рідної бабусі – ОСОБА_4 (дружини покійного), яка

07.10.2014 року померла. Єдиними спадкоємцями ОСОБА_4 за законом є її онуки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які після її смерті звернулися до Рубіжанської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, а 06.04.2018 року заявник звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак отримала відмову, оскільки при вивченні документів необхідних для оформлення спадщини було з’ясовано, що у спадкоємиця відсутні документи, які підтверджують право власності спадкодавця на вищезазначений жилий будинок, дублікати яких отримати не можливо у зв’язку зі смертю спадкодавця. Також, в даний час відповідач втратив інтерес до вказаного спадкового майна та не бажає його оформлювати.

У зв’язку з вищевикладеним, просить позивач суд визнати за нею право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, яка померла 07.10.2014 року, а саме: житловий будинок разом з господарським будівлями та спорудами, розташований за адресою: Луганська область, м. Рубіжне,

АДРЕСА_1, та грошові кошти у виді недоотриманої пенсії в розмірі 1 948,07 грн.

В судове засідання позивач та її представник не з’явилися, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, а також відзив на позов в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зважаючи на те, що відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, суд приймає визнання ним позову. При цьому, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача).

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією паспорту (а.с. 9).

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: м. Київ,

АДРЕСА_2, його батьками є : ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується інформацією, наданою Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією від 10.08.2018 року № 102/04/30-7385 , копією паспорту та свідоцтвом про народження від 10.12.1969 року, відповідний запис № 889, Серія І-АВ № 396996 (а.с.51, 60-62, 64).

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 08.02.1949 року перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 08.02.1949 року, відповідний запис № 27,

Серія ЯР № 375060 (а.с.14).

23.01.1947 року народилася ОСОБА_7, батьками якої є: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка 07.06.1969 року уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на «Кулик», від вказаного шлюбу у подружжя 13.09.1979 року народилася ОСОБА_9, яка в свою чергу 15.06.2013 року уклала шлюб з ОСОБА_10 та змінила прізвище на «Мул», що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 05.04.2018 року № 00019899257, свідоцтвом про шлюб від 07.06.1969 року, відповідний запис № 295, Серія VIII- УР № 461494, свідоцтвом про народження від 20.02.2015 року, актовий запис № 735, Серія І-ВЛ № 389052, та свідоцтвом про шлюб від 15.06.2013 року, актовий запис № 51, Серія І-ЕД № 162032, записом акта про народження № 57 від 11.02.1947 року та повним витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 12.03.2015 року № 00015146351

(а.с. 15, 16, 17, 18, 83, 83 – зворот, 84, 92-зворот, 93-94).

21.05.1997 року помер ОСОБА_3, який склав 03.09.1996 року заповіт, згідно якого все своє майно заповів дітям: ОСОБА_2 та ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.05.1997 року, відповідний запис № 452, Серія І-ЕД № 098199 та заповітом посвідченим 03.09.1996 року приватним нотаріусом Рубіжанського міського та Кремінського районного нотаріальних округів ОСОБА_12, зареєстрованого в реєстрі під № 2221 (а.с.11, 12, 86-зворот).

Станом на 21.05.1997 року ОСОБА_3 разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується довідками про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 21.05.1997, наданими центром надання адміністративних послуг загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області від 03.04.2018 року № 11149 та від 06.04.2018 року № 11260 (а.с.13, 89-зворот).

04.10.2014 року померла ОСОБА_4, яка на час смерті була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08.10.2014 року, актовий запис № 705, Серія І-ЕД № 419694, довідкою про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 04.10.2014, наданою центром надання адміністративних послуг загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області від 06.04.2018 року № 11261 та довідкою про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 04.10.2014 наданою центром надання адміністративних послуг загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області від 03.04.2018 року № 11150

(а.с.19, 20, 85, 89).

Після смерті ОСОБА_4, 04.10.2014 року, ОСОБА_1 02.03.2015 року, а

ОСОБА_2 23.03.2015 року звернулися до державного нотаріусу із заявами про прийняття спадщини, а 06.04.2018 року ОСОБА_1 звернулася до державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 121/02-31 від 06.04.2018 року їй було відмовлено у видачі вказаного свідоцтва, оскільки відсутній оригінал свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_3 (Котовського) в м. Рубіжне Луганської області (а.с.21, 80, 86, 87).

14.04.1955 року ОСОБА_13 на підставі рішення виконкому міськради від 18.03.1955 року за № 75 надано земельну ділянку площею 543,0 кв. м. для будівництва будинку за адресою: м. Рубіжне, пров. Котовського (нині Абрикосовий), 4, що підтверджується договором від 14.04.1995 року, номер в реєстрі 2441 та актом від 14.04.1955 року (а.с.27, 28).

На підставі договору купівлі-продажу житлового будівництва не закінченого будівництва від 16.06.1958 року, номер в реєстрі 1868, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на праві приватної власності належить незакінчене будівництво, розташоване за адресою: м. Рубіжне, пров. Котовського (нині Абрикосовий), 4 (а.с. 29).

ОСОБА_15 подарувала ОСОБА_3 Ѕ частину незакінченого будівництва розташованого за адресою: м. Рубіжне, пров. Котовського (нині Абрикосовий), 4, а 17.07.1979 року ОСОБА_3 та ОСОБА_14 оформили право власності на вказаний будинок, що підтверджується договором дарування від 20.10.1959 року, зареєстрованим в реєстрі під № 7051 та реєстраційним свідоцтвом б/н від 1965 року, рішенням Рубіжанської міської ради народних депутатів виконавчого комітету № 294/8 від 17.07.1979 року та свідоцтвом на право власності на будинок від 13.08.1979 року, зареєстрованим в реєстрі під № 7269 (а.с.30, 31, 32, 33, 91).

ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 (Котовського) в м. Рубіжне Луганської області, загальною площею 35, 70 кв.м., з них житлова площа 20, 70 кв.м., разом з господарськими будівлями і спорудами (вбиральня, зазначена у схематичному плані під літерою «Ж», сараї – під літерою «Д-1», літня кухня – під літерою «Г»,споруда – під літерою «г-1»), що підтверджується справою № 2666 від червня 1977 року, схематичним та поетажним планами від 13.06.1977 року, розділом вартості загальної частини жилого будинку, службових будівель та споруд між власниками будівлі від 13.06.1977 року (а.с.34-37).

Відповідно до витягу з рішення від 11.02.1998 року та плану земельної ділянки, ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 315 кв.м. для обслуговування жилого будинку та господарських будівель, розташованих за адресою: Луганська область, м. Рубіжне пров. Абрикосовий (Котовського), 4 кв. 1 (а.с.38, 39).

Згідно довідки, наданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області від 17.11.2014 року № 6448/02, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, перебувала на обліку в Пенсійному фонді м. Рубіжне Луганської області, була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 (Котовського), 4 кв.1 та померла 04.10.2014 року. Залишок недоотриманої пенсії за жовтень 2014 року становить 1 948,07 грн. (а.с.40).

ОСОБА_11 в період з 11.06.1998 року по 21.08.2012 року була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 (Котовського), 4, кв. 1, 21.08.2012 року вибула до нового місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_8

(м. Кіровськ), що підтверджується довідкою про зняття з реєстрації місця проживання особи від 03.04.2018 року № 3304 та довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 03.04.2018 року № 3305 (а.с. 41, 42).

05.12.1994 року померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.12.1994 року, відповідний запис № 882, Серія І-ЕД № 300827 (а.с.43, 84- зворот).

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину.

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Так з матеріалів справи вбачається, що позивач разом з відповідачем після смерті спадкодавця подали вчасно заяву про прийняття спадщини за законом до державної нотаріальної контори, однак позивач також звернулася із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, а відповідач з даною заявою не звертався, скільки втратив інтерес до спадкового майна та не бажає оформлювати право власності на нього (а.с.58-59).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусом України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, а також п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно проводиться нотаріусами після надання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. В разі відсутності таких документів нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з чим особа, яка претендує на зазначене майно повинна встановлювати право власності в судовому порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, позивач прийняла спадщину, однак оформити її не може у зв’язку з обставинами, які не залежать від неї.

Згідно з п.п. 3.1, 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред’явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, беручи до уваги те, що позивач прийняла спадщину за законом після смерті бабусі, а відповідач не має наміру оформлювати вказану спадщину, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок разом з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Луганська область, м. Рубіжне,пров. Абрикосовий (Котовського), 4 кв.1 та грошові кошти у виді недоотриманої пенсії в розмірі 1 948,07 грн., підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12-13, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованою за адресою: Луганська область,

АДРЕСА_4) право власності в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4, померлої 07 жовтня 2014 року, на квартиру АДРЕСА_3 (Котовського) в м. Рубіжне Луганської області разом з господарськими будівлями та спорудами та на грошові кошти у виді недоотриманої пенсії в розмірі 1 948 (тисяча дев’ятсот сорок вісім) гривень 07 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 28 січня 2019 року.

Суддя Є.О. Романовський