Рішення № 79473454, 21.01.2019, Вишгородський районний суд Київської області

21.01.2019 Справа № 363/3489/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

за участю

позивачки ОСОБА_1,

представників третьої особи Черепан С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа:Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області про збільшення розміру аліментів та позбавлення батьківських прав,

встановив:

позивачка звернулася до суду з даним позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків та просила про збільшення розміру аліментів та стягнення з ОСОБА_3 на її користь на утримання малолітньої у розмірі 2500 грн. щомісячно.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала і пояснила, що відповідач свої батьківські обов'язки не виконує, життям дитини не цікавиться, за життя дитину бачив лише два рази, матеріальної допомоги не надає, від виконання батьківських обов'язків самоусунувся. Засоби зв'язку з відповідачем відсутні.

Посилаючись на зазначені обставини, просила позбавити відповідача батьківських прав та збільшити розмір аліментів.

Відповідач, повідомлений в порядку і на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України про розгляд справи, до суду не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16 січня 2015 року.

Позивачка є матір'ю ОСОБА_4, яка з дня народження проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.

Шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується рішенням цього ж суду від 24 січня 2017 року, яке набрало законної сили.

Крім того, зазначеним рішенням суду з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 03 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач проживає окремо, дитиною не цікавиться, участі в її вихованні й утриманні не приймає, від її утримання повністю самоусунувся.

Згідно довідки відділу ДВС Вишгородського районного управління юстиції від 26 червня 2017 року № 8098 Мозгунова Т.А. у період з 06 лютого 2017 року по 06 червня 2017 року аліментів від ОСОБА_3 не отримувала.

Відповідно до характеристики ДЦ «УМНІЧКА» ОСОБА_4 відвідує з 09.08.2017 року. За час перебування дитини в дитячому центрі її забирала та оплачувала за відвідування центру. Батька жодного разу не бачили.

Згідно ч. 2, 3,5 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

З пояснень позивачки та матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконує покладених на нього законом обов'язків щодо виховання та утримання дитини.

Відповідач вихованням дитини та її матеріальним утриманням не займається, не цікавиться її життям, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання і підготовку до самостійного життя, оскільки з дитиною не зустрічається та не спілкується.

Зазначене підтверджується актом обстеження умов проживання депутата Вишгородської міської ради Київської області 2017 року та показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які показали в суді, що відповідач участі в утриманні та вихованні дитини не приймає. Після народження дитину бачив лише два рази. Зазначили, що місце проживання відповідача їм невідоме.

Встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на повному утриманні її матері ОСОБА_1.

У зв'язку з викладеними обставинами, суд погоджується з рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача щодо його доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Такі висновки є обґрунтованими та відповідають іншим матеріалам справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

У справі встановлено, що відповідач від виконання своїх батьківських обов'язків щодо своїх дітей ухилилися.

Пред'явлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону і підлягають задоволенню.

Відтак, суд доходить висновку, що поєднання всіх вказаних вище обставин в сукупності дає підстави для застосування виняткових заходів до відповідача та позбавлення його батьківських прав щодо своєї дитини, на чому наполягала позивачка.

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В суді позивачка не довела та належними, допустимими і достатніми доказами не обґрунтувала підстави для збільшення розміру аліментів. Саме по собі невиконання особою своїх батьківських обов'язків, підставою для цього бути не може.

Будь-які докази щодо зміни матеріального або сімейного стану сторін, інші обставини які б викликали необхідність збільшення розміру присуджених аліментів на утримання дитини, суду не представлено.

Таким чином позов у частині збільшення розміру аліментів задоволенню не підлягає у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

За таких обставин позов належить задовольнити частково.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 281 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3батьківських прав щодо його малолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено 29 січня 2019 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня складання повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: АДРЕСА_1).

Відповідач: ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: АДРЕСА_2).

Третя особа: Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради Київської області (Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1).

Суддя