Ухвала суду № 79473041, 28.01.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8090/18

2/357/521/19

Категорія 22

У Х В А Л А

28 січня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Дубановська І. Д. ,

при секретарі – Огер О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Білагротех» про збільшення розміру орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні від 28.01.2019 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Білагротех» ОСОБА_2 заявив клопотання, в якому просив позов залишити без розгляду.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що позовна заява не містить змісту позовних вимог, а саме спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, законом не передбачене повторне залишення позову без руху, в зв’язку із чим його необхідно залишити без розгляду.

Відповідач заперечував проти задоволення клопотання.

Свої заперечення обґрунтовував тим, що суд не залишав позов без руху, заява про усунення недоліків, яка міститься в матеріалах справи подана ним з власної ініціативи у відповідь на клопотання про залишення позову без руху.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог, а саме спосіб захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суд зазначає, що особа, яка звертається до суду має право зазначити в позові будь-який спосіб захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів. Оцінка на відповідність його закону або договору може бути надана виключно в рішенні суду ухваленому за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87). Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (§ 36 рішення ЄСПЛ у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява № 23805/94).

Отже, суд не має права при перевірці позовної заяви на відповідність закону допускати надмірного формалізму.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Встановлено, що в позові зазначений спосіб захисту порушених прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що відсутність реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб), відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, не є перешкодою для відкриття провадження, оскільки вони можуть бути виправлені в підготовчому засіданні.

Суд зазначає, що зазначені представником відповідача недоліки позивач усунув в заяві від 18.01.2019 року.

Отже, у суду відсутні підстави для постановлення ухвали про залишення позову без руху.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Суд зазначає, що ухвал про залишення позову без руху не постановлялось.

Отже, підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Таким чином, викладені обставини свідчать про те, що заявлене клопотання слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259-261, 352-354 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Білагротех» ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст. 261 ЦПК України.

Повний текст ухвали складений – 29.01.2019 року.

СуддяОСОБА_3