Рішення № 79472544, 17.01.2019, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/435/15-ц

Номер провадження №2/351/2/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Калиновського М.М.

секретаря Равлюк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Будилівської сільської ради про визнання незаконним і скасування рішення Будилівської сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, Будилівської сільської ради про визнання незаконним і скасування рішення Будилівської сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що Рішенням № 223-17/2009 сімнадцятої сесії п'ятого демократичного скликання Будилівської сільської ради від 09.12.2009 року було вирішено встановити ОСОБА_3 ширину земельної ділянки 18 метрів в створі подвір'я від дороги, спеціалісту землевпоряднику Рожко М.М. виготовити план-схему земельної ділянки згідно 1-го пункту даного рішення, решту площу земельної ділянки залишити без змін згідно рішення 13 сесії Устянської сільської ради від 24.12.1993 року. Дане рішення мотивоване постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 21.11.2008 року.

На підставі вищезазначеного рішення Будилівської сільської ради ОСОБА_3 було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 10.03.2011 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 262520001000009 09.03.2011 року, площею 0,25 га.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 року було скасовано постанову Снятинського районного суду від 21.11.2008 року та закрито провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Устянської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області про визнання частково недійсним та скасування рішень.

Таким чином, судом апеляційної інстанції було скасовано постанову Снятинського районного суду від 21.11.2008 року, яка була єдиною підставою прийняття Рішенням № 223- 17/2009 сімнадцятої сесії п'ятого демократичного скликання Будилівської сільської ради від 09.12.2009 року, а тому дане рішення Будилівської сільської ради підлягає скасуванню.

З цих же підстав підлягає скасуванню і державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 10.03.2011 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 262520001000009 09.03.2011 року, площею 0,25 га., оскільки підставою його виготовлення є рішення № 223-17/2009 сімнадцятої сесії п'ятого демократичного скликання Будилівської сільської ради від 09.12.2009 року.

Окрім того, незаконність державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 10.03.2011 року на ім'я ОСОБА_3 підтверджується тією обставиною, що під час його виготовлення було грубо порушено, межі між господарствами сторін, та з позивачем узгоджено не було.

Управління держкомзему у Снятинському районі № 2 від 20.06.2010 року, пропонувалося привести у відповідність до норм чинного законодавства України рішення № 223-17/2009 сімнадцятої сесії п'ятого демократичного скликання Будилівської сільської ради від 09.12.2009 року в частині передачі в приватну власність гр. ОСОБА_3, а також вжити заходів, щодо припинення виявленого порушення земельного законодавства та усунення його наслідків.

Окрім того, Актом перенесення та узгодження меж земельних ділянок від 26.04.2010 року було встановлено, що межі в натурі проходять на ділянці для індивідуального житлового будинку - з заходу по металевій огорожі. Однак, після виготовлення державного акту ОСОБА_3 було виявлено, що межі вийшли за металеву огорожу в сторону подвір'я позивачки, чим зменшився розмір земельної ділянки позивачки та порушено її права.

Окрім того, розмір та межі земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 у приватну власність не відповідають генеральному плану с.Будилів, а відповідно до норм Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, до яких, відповідно до п. 7 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15 належать кадастрові карти та плани.

Невідповідність державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_3 фактичному землекористуванню підтверджується також планом геодезичної зйомки.

Зважаючи на те, що близько 30 років назад між господарствами сторін встановлено огорожу, то межа повинна була проходити саме по цій огорожі.

Висновком судової земельно-технічної експертизи № 12т1 від 12.05.2006 року, встановлено наявне захоплення ОСОБА_3 земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні позивачки ОСОБА_1

Окрім того, відповідно до норм чинного земельного законодавства землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, однак, встановивши ширину земельної ділянки ОСОБА_3 18м у створі подвір'я фактично було вилучено у позивачки 1 м подвір'я, хоча рішення про вилучення з користування позивачки земельної ділянки, не приймалось, а тому позивачка вимушена звернутися до суду із даним позовом, в якому просить визнати незаконним і скасувати рішення Будилівської сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позивачка та її представник позов підтримали з підстав викладених у позові.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала до суду письмові заперечення.

Представник Будилівської сільської ради в судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення.

Суд, заслухавши позивачку та її представника, повно та всебічно дослідивши докази по справі, встановивши дійсні обставини справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Також, відповідно до приписів ст. 319, 320, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За приписами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Згідно ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З рішення №223-17/2009 сімнадцятої сесії п'ятого демократичного скликання від 09.12.2009 р. на виконання рішення Снятинського районного суду від 21.11.2008 р. встановивши ширину земельної ділянки 18 метрів в створі подвір'я від дороги ОСОБА_3 Спеціалісту землевпоряднику Рожко М.М. виготовити план - схему земельної ділянки згідно І- пункту даного рішення.

З державного акту на право власності на земельну ділянку слідує, що ОСОБА_3 на підставі рішення від 09.12.2009 р. №223-17/2009 р. Будилівської сільської ради надано земельну ділянку площею 0, 2500 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Згідно постанови Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 21.11.2008 р. визнано протиправним і скасовано рішення Устянської сільської ради від 24.12.1993 р. про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_3 в частині земельної ділянки шириною 17 м. від дороги в створі подвір'я площею 0,11 га.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 р. вищезазначену постанову скасовано та закрито провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Устянської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області про визнання частково недійсним та скасування рішення.

З рішення Устянської сільської ради народних депутатів від 20.12.1993 р. 13 сесії 21 скликання слідує, що вирішено передати земельну ділянку у приватну власність гр.ОСОБА_1 площею 0, 34 га. Погоджено з ОСОБА_5 та ОСОБА_3

З рішення Устянської сільської ради народних депутатів від 24.12.1993 р. 13 сесії 21 скликання вбачається, що вирішено передати у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0, 40 га. Погоджено з ОСОБА_1 та ОСОБА_6

Згідно акту перенесення та узгодження меж земельних ділянок від 26.04.2010 року було встановлено, що межі в натурі проходять на ділянці для індивідуального житлового будинку - з заходу по металевій огорожі. Однак, після виготовлення державного акту ОСОБА_3 було виявлено, що межі вийшли за металеву огорожу в сторону подвір'я позивачки, чим зменшився розмір земельної ділянки позивачки та порушено її права.

З свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого на ОСОБА_3 слідує, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 43359401 від 23.03.2016 р. виданої першою Снятинською нотаріальною конторою слідує, що спадкові справи після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 р. не заведені.

Згідно повідомлення Снятинського районного виробничого відділу ДЗК слідує, що 11.06.2012 р. була проведена після кілька виїздів на місце остаточна геодезична зйомка даних ділянок для виявлення накладок суміжних ділянок. після проведення зйомки було викреслено план земельних ділянок №1 ОСОБА_1, №2 ОСОБА_3, №3 ОСОБА_6 з розрахунком площ та накладок земельних ділянок. Геодезична зйомка земельних ділянок ОСОБА_3 проводилась згідно державних актів, межі земельних ділянок були закріплені на місцевості металічними штирями.

З ухвали вищого адміністративного суду від 04.08.2015 р. слідує, що ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 р. залишено без змін. З даної ухвали слідує, що постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 21.11.2008 р. позов задоволено, визнано протиправним і скасовано рішення Устянської сільської ради від 24.12.1993 р. про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_3 в частині земельної ділянки шириною 17 м. від дороги в створі подвір'я площею 0,11 га.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015 р. вищезазначену постанову скасовано та закрито провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Устянської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області про визнання частково недійсним та скасування рішення, а тому суд прийшов до висновку, що рішення XVII-ї сесії п'ятого демократичного скликання Будилівської сільської ради №223-17/2009 від 09.12.2009 р. слід визнати незаконним та скасувати, оскільки воно видане на підставі рішення суду яке скасовано. Окрім того, у зв'язку із скасуванням вищезазначеного рішення слід визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 10.03.2011 р., зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №262520001000009 09.03.2011 р. виданий на ім'я ОСОБА_3

Позивачем надано суду належні, достатні та достовірні докази на підтвердження тієї обставини, що слід визнати незаконним та скасувати рішення Будилівської сільської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку.

Відтак, врахувуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства та беручи до уваги саме обов'язок сторін довести ті обставини на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд розглядає справу по наявних у ній доказах.

За таких обставин суд вважає, що позов слід задоволити.

На підставі ст.ст. 103, 106, 107, 152 ЗК України, керуючись ст. ст. 10,12,27,77,81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати незаконним та скасувати рішення XVII-ї сесії п'ятого демократичного скликання Будилівської сільської ради №223-17/2009 від 09.12.2009 р.

Визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 10.03.2011 р., зареєстрований в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №262520001000009 09.03.2011 р. виданий на ім'я ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Калиновський М.М.