Постанова № 7946682, 09.02.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2010 року о 10 год., 41 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-748/10/1370

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області, представник Щудло Н.О. (довіреність № 29/06 від 04.01.2010 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахорепродуктор «Сокальський»», представник не зявився про стягнення заборгованості в сумі 4342,99 грн.

Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахорепродуктор «Сокальський»» про стягнення заборгованості в сумі 4342,99 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України». Заборгованість відповідача, згідно поданого розрахунку страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2009 року становить 4342,99 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечення на позовну заяву не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за № 1058-ІV від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1, із змінами і доповненнями, КАС Україна.

Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» , органи Пенсійного фонду вправі звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього ж Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 6 ст. 20 цього ж Закону , страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 12 ст. 20 цього ж Закону, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п. 7 ч. 3 ст. 106 цього ж Закону , у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. Крім цього, орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків становить 4342,99 грн., що підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад 2009 року та є погодженою між сторонами. Із пояснень представника позивача, вказана заборгованість відповідача станом на час вирішення справи не сплачена.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за листопад 2009 року в сумі 4342,99 грн. підлягають задоволенню, оскільки на відповідача законодавцем покладений обовязок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21 січня 1993 року (зі змінами та доповненнями).

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахорепродуктор «Сокальський»» (ЄДРПОУ 05477089, Львівська область, Сокальський район, с. Варяж) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області (ЄДРПОУ 22382924, Львівська область, м. Сокаль, Героїв УПА, 11) заборгованість в сумі 4342,99 грн.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 10.02.2010 року.

Суддя Гавдик З.В.